О.
000126
Планувала,
Що, яким життя не стане,
Вона на нього не погляне.
Хоч і знала!
Що не може без його очей,
Не забути їм їхніх ночей.
І брехала...
Сама собі, своїм батькам,
Бо сама тихцем кохала...
Нічого не буде, не шукай мене.
Нічого й ніколи, нізащо!
А час! Кого він там лікує?
2021
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯