Мертва принцеса. Автобіографічне
Сповідь романтика
Я часто бачу, як ти вмираєш. Сидиш на дитячому майданчику у дворі і палиш. Іноді ти тримаєш у руці паперовий стаканчик кави.
Чому ти сюди приходиш? Куди ти потім йдеш? - Я можу лиш губитися у здогадках.
Прослідкувати за тобою у мене немає сміливості - всім одразу стане зрозуміло, що ти мені подобаєшся. По тому, як ти старанно не дивишся у мій бік, я розумію - ти також на мене звернула увагу.
Ми схожі з тобою: обидва високі, худорляві, підтягнуті і… старі душами. Ми вирізняємося на тлі жителів нашого мікрорайону - молодих, «земних», товстих і в’ялих.
Отож, ми щоразу помираємо разом, коли мовчки проходимо повз одне одного, лише кинувши крадькома погляд у спину. Вмирають наші дні, години, хвилини, які ми могли б провести разом. Залишається жити тільки бажання бути з тобою, володіти тобою.
Якось ти з’явилася зовсім в іншому образі: замість звичних для мене блакитних джинсів і футболки-«алкоголічки», твою струнку фігуру підкреслювала чорна шкіряна куртка, коротка спідниця і на ногах - ботільони з великими мідними бляхами з боків. Великі темні окуляри приховали твій погляд.
Я упізнав тебе не відразу, а лише по цигарці у руці з довгими нервовими пальцями та паперовому стаканчику. А комплімент наважився зробити тільки хвилин через двадцять, а точніше - після вічності у райсько-пекельних муках.
Ти стримано подякувала.
«Чому ти сидиш тут стільки часу?» - мовчки запитав я.
«Чекаю на свою долю…» - мовчки відповіла ти.
І на цьому наш чудовий вечір удвох помер.
Чомусь раніше я вважав, що ти живеш десь поблизу. Сьогодні я у цьому сумніваюся. Ти приходиш або приїжджаєш до когось? На червоній “Mazda” спортивної моделі. Я би міг його вбити? Але… нехай живе заради того, щоби я міг тебе бачити.
Відчуваю, я так і не дам життя нашим відносинам. Боюся, що ти виявишся черговою гарною гордою дурепою. Навіть більш нерозумною, ніж я. Хоч це і важко уявити, але досвід маю. А я так і залишуся невпевненим у собі та оточуючому мене світі інтровертом-алкоголіком, що живе лиш на сторінках своїх проданих за безцін разом з авторськими правами світів.
Заспокой, Господи, наші душі…
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!