Джош Санта - сон
З якихось пір я став дуже вразливим до чужих смертей. Особливо, коли вмирають уві сні. У моєму сні. Можливо, підсвідомо я ототожнював себе з небіжчиками.
Ось вам одне з таких моїх «переживань». Так би мовити - «жалкоє подражаніє Борхесу».
У досить таки затишній лікарні у палаті перебували я і двоє дідуганів. Один споквола ледь пересувався на милицях, а інший був ще рум’яним попеластим чолов’ягою із кучерявою бородою та веселим характером. Ми звали його Джош Санта. Як Санта Клауса. Я попервах вважав, що це і був він - справжній Санта. Настільки вже він був (а уві сні це означало - був завжди) веселим та повним сил. У шпиталь він потрапив мабуть із якоюсь дрібною грижею?...
Численні відвідувачі (і я у їх числі) намагалися менше уваги звертати на худого немічного, жалюгідного та нещасного миличника.
Для дихання йому вставляли у груди збоку флешку. Це допомагало йому дещо прокашлятися, але всім було (і йому також) зрозуміло, що це вже майже кінець. То ж всі ми сором’язливо поверталися до Джоша-Санти.
Якось я спостерігав, як сім’я Джоша грала з ним у карти у «вірю-не-вірю». Точнісінько - епізод з фільму, де грала Моніка Білуччі та той чувак, що колись був Еваном у картині «Брюс Всемогутній». Чому саме цей епізод? - Нагадую, що вся ця історія - мій сон. Але у ту ніч, коли я писав ці рядки, я зізнався собі, що завжди заздрив головному героєві «Евана», який мав прекрасну сім’ю. А саме в ці дні мої мрії про таку сім’ю стали здійснюватися. Ще й гарний секс із дружиною додав... кольорів у мій сон.
Після гри Джоша Санту всією компанією пустотливо гнали пєнделями «до самісінької палати». Той же, одягнений у різдвяний светр з оленями та сімейні трусєля, біг, незграбно підскакуючи, як радісний Фестер Адамс із кіно про сімейку Адамсів.
Всім (і Джошу) було весело. На порозі він зупинився. Ми всі зрозуміли, що «миличник пішов». Джош подивився на нас, раптом закашлявся і вмить став схожим на свого колишнього сусіду. Він стояв навкарачки, тримаючись за бильце свого ліжка і кашляв. Потім повернувши голову знову із смертельним сумом подивився мені в очі, ніби кажучи: «Ти - наступний».
Вже прокидаючись я побачив, як йому вставили у груди флешку, сором’язливо відвернувся і помацав свої груди.
Ось такий от сон.
Записано о 4 год 43 хвилин грудня 24-го 2020.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!