Стара справа

Джек провів Крісті в гостьову спальню, де й житиме вона два дні. Кімната була облаштована в приємних пастельно-коричневих тонах, хоч і була невеликою. Біля стіни стояло двоспальне ліжко, з боків дві тумбочки. Біля вікна стояв письмовий стіл, а навпроти ліжка біля стіни розташовувалася шафа.

- Досить мило,- вимовила дівчина, оглядаючи приміщення, а рудий з легкістю видихнув, ставлячи пакети з покупками біля бежевої шафи.

- Радий, що подобається, - він випростався, - До речі, другі двері ведуть до ванної, вона суміжна з моєю кімнатою, - закінчив хлопець, відчувши на собі руки подруги, і завмер. Крісті стояла притулившись щокою до спини Джека, вона дуже хотіла його обійняти й поцілувати.

- Спасибі, що допоміг сьогодні,- тихо промовила шатенка, насолоджуючись спокоєм. Джек розвернувся в обіймах, щоб бачити її очі, доторкнувся до щоки, погладжуючи світлу шкіру.

- Але мені не сподобалося, наскільки близько ти стояла до Ітана і де його притискала, - образився хлопець, навмисно відводячи погляд убік.

- Значить, ревнуєш? - Крісті з хитрим прищуром подивилася на нього, стримуючи посмішку, вона обхопила шию рудого, нахиляючи голову, щоб зазирнути в очі, - Знаєш, ти дуже милий, коли ревнуєш, - шатенка встала на навшпиньки та коротко чмокнула Джека в губи, посміхнувшись, - Ходімо, твої батьки на нас чекають.

Джек ледве зробив кілька кроків, він не підозрював наскільки розкутою буде дівчина після кількох поцілунків у губи. У голові в нього закралися сумніви, чи не бавиться з ним Крісті, він спостерігав, як дівчина бере папку і веде його за руку на перший поверх у вітальню, де вже були його батьки. На столику стояли чотири чашки з чаєм, тарілочка з домашнім печивом, а в каміні потріскували поліна. Хлопець прийшов до тями тільки тоді, коли побачив пильний погляд свого батька.

- Гадаю, варто пояснити мою зацікавленість вашою сім'єю, - усміхнулася шатенка, відкриваючи папку з документами, - Моє розслідування розпочалося торік у школі.

Рік тому

На подвір'ї школи було свіжо після короткого, але теплого осіннього дощу. Учні старшої школи розбилися на групки, обговорюючи літні канікули, романи та плітки. Три дівчини і двоє хлопців сиділи на виступі фонтану, насолоджуючись теплою погодою вересня, Нейтон обіймав Саманту зі спини, вдихаючи запах її волосся, зрідка цілував дівчину в щоку або мочку вуха. Вони зійшлися минулої зими через суперечку, але за підсумком стали парою. Крісті не була здивована, ймовірно суперечка була останньою краплею хлопця звернути увагу Саманти, і, зрозуміло, йому це вдалося.

- Ну що готова до прослуховування? - запитала міс Тейт у Крісті, - Ти ж завжди хотіла виступити в шкільній постановці.

- Можна й так сказати,- скромно знизала плечима Сміт, не відриваючись від листка зі сценарієм. Мюзикл, який ставлять на благодійний вечір, вона любила слухати в театрі, захоплюючись співом акторів. Дівчині було кумедно усвідомлювати, що героїню звуть так само як і її саму - Крісті або Крістін.

- До речі,- Саманта підняла голову подруги за підборіддя, показуючи їй на рудого хлопця, який сидів з Елмо, обговорюючи щось,- Кажуть, що Джек гратиме другу головну чоловічу роль,- зашепотіла дівчина,- І дивись, як він на тебе поглядає.

- Боже, Сем, мені ніколи будувати стосунки,- відмахнулася Крісті й встала з місця, потягнувши за собою Еллі,- Ходімо ще раз порепетируємо,- через слова Саманти Крісті, зніяковіла, швидко пройшла повз хлопців, ховаючи погляд під ноги.

Жовтень

Двоє дівчат стояли перед свіжою могилою, дощ накрапав, перетворюючись на зливу. Крісті не помічала, що над нею Елмо тримає парасольку. Вона ридала, не могла повірити що подруги немає. Вони планували поїхати в заміський будинок Тейтів на осінні канікули, там провести Геловін, а тепер усе. Еллі стояла поруч, притримуючи свою подругу за плечі, брюнетка не була надто близькою з Самантою, але розуміла Крісті та її почуття. Міс Сміт витерла сльози хустинкою, яку дала Елеонора, намагаючись зрозуміти, як Саманта померла, або хто її вбив. На цій могилі Крісті Сміт присягнулася, що знайде вбивцю подруги, зі шкіри геть вилізе, але знайде і посадить до в'язниці.

За тиждень, підходячи до своєї нової шафки, яка випадково знаходилася біля Джека і Елмо, Крісті почула цікаву розмову з вбиральні.

- Ти впевнена, що доб'єшся його прихильності?

- Звісно, я зроблю все, щоб Джек повзав у мене в ногах, - жорстко відповіла дівчина, посміюючись. Крісті витріщила очі й відійшла від дверей вбиральні. Після уроків шатенка дочекалася коли всі підуть і підклала в потрібну шафку жучок для з'ясування обставин.

Наші дні

- І я дізналася з подальших розмов, що подружжя Мелросс готує аферу. Містере МакЛайт, ви ж зустрічалися з Трістаном, чи не так? Яким він був? - запитала міс Сміт, попиваючи свій чай. Ренат трохи задумався.

- Я б сказав неприємним типом, на вилиці був глибокий шрам,- чесно відповів чоловік явно напружуючись.

- Це був самозванець,- Крісті показала фотознімок Ітана з родиною,- Справжній Трістан помер, коли Ітану було дев'ять. Імовірно, Фелісіті розпорядилася поховати чоловіка під чужим ім'ям, у нашому випадку під ім'ям молодшого брата - Клеменса Мелросса, а сам Клеменс став Трістаном, - пояснила міс Сміт, показуючи другу світлину, - Учора я замислилася, що, можливо, моєї мами домагався вовсе зовсім і не Трістан, а Клеменс. Різниця між ними невелика, шрам так само є, за чутками він його отримав від Філіпа фон Нока, за переслідування його дружини.

У кімнаті повисло мовчання, Ренат не знав, що й думати, ця дівчинка дуже розумна, очевидно виховання Дрейка і події останніх років вплинули на її психіку.

- Значить за підсумком, насправді Трістан помер під ім'ям Клеменса, а Клеменс прикидається Трістаном, заради наживи Фелісіті. Я правильно зрозумів? - підсумував Ренат, скуйовджуючи своє волосся, і сперся підборіддям на замок із рук.

- Так, - підтвердила шатенка, киваючи, - Наскільки я зрозуміла, вони хотіли, щоб Моніка вийшла заміж за Джека, таки чином сподіваючись на ваші активи як весільний подарунок.

- Кріссі, тобто всі ці шл... - хлопець прикусив язика, тримаючи дівчину за плечі, краєм ока помітивши незадоволене обличчя матері, жінці не подобалося чути нецензурну лексику, - Всі вони були для того, щоб загнати мене в кут без вибору?

Джек злився на себе, на цих дівчат, які хотіли більшого з ним через чутки і гроші, на Моніку з її трюками і паскудною поведінкою. Рудий прикрив очі, рахуючи до п'яти, щоб заспокоїтися і мислити тверезо. Крісті ж було шкода хлопця, шкода його почуттів, які не прийняла давно, у школі вона помічала на собі його погляди, на репетиції мюзиклу, коли вони співали разом, бачила той погляд, сповнений закоханістю, а коли торкалась його рук, то шкірою проходять мурахи; під час змагання між школами з бейсболу, після перемоги, він саме до неї, на радості й адреналіні, підбіг, закрутив і поцілував у щоку.

- Так,- коротко сказала вона як вирок, переймаючись його зеленими очима, що в хвилюванні дивилися на неї,- Заковика тільки в тому, що після виплати компенсації гроші залишалися в Мелроссів, а своїм пішакам вона давала лише десять відсотків від загальної суми,- Крісті відвела погляд від Джека, пояснюючи схему Ренату та Марі,- Джек був тільки розмінною монетою і зручним інструментом.

- Тепер постає питання, що робити далі, - висловився Ренат, заспокоївши свій запал, і повністю розслабився, чим дуже здивував Марі. Жінка вперше за два роки побачила розслаблене обличчя чоловіка, побачила нові зморшки біля очей і брів, він завжди піднімав або зморщував брови коли читав або працював за столом без перерви. Марі мимоволі задивилася на свого чоловіка, стримуючи своє бажання обійняти, цілувати його всюди, відчути на собі губи і віддатися без залишку. Жінка вже не пам'ятала, коли була в них близькість, довірлива, яка відкриває одне перед одним.

- У мене вже все схоплено, - відповіла Крісті, відчепивши від себе руки Джека, - Моя команда зараз розмовляє з жертвами обману, двоє людей з дівчатами, які не давали спокою Джеку і Вам, - вона поглянула на Рената і Марі, помічаючи, як жінка пожирає поглядом свого чоловіка, - І двоє з хлопцями, які стали жертвами великих амбіцій Моніки, - завуалювала вираз Крісті, ледве скривившись від згадки про дівчину, - Єдине, що треба від вас, - це дозволити Мелроссам вирити собі могилу завтра на вашому прийомі.

Крісті була поінформована про те, що перед благодійним прийомом подружжя МакЛайт приймає деяких гостей для спілкування, обговорення бізнесу та укладення угод у неформальній обстановці, а також негласно на таких подіях чоловіки вивалюють своє багатство на показ, дружини й доньки додаються як прикраси. У світі бізнесу чоловіки не люблять розумних жінок, в їхніх принципах головне, щоб леді мовчала і посміхалася навіть якщо не згодна.

- Я хочу, щоб ви дозволили непомітно бути присутнім моєму батькові та ще деяким особам, які мені допомагають,- спокійно й діловито попросила міс Сміт, дивлячись чоловікові в очі з рішучістю покінчити з цією справою. Містер МакЛайт погодився, а шатенка з посмішкою подякувала і покинув зал під руку з Джеком, явно розуміючи, що Марі хоче залишитися зі своїм чоловіком наодинці без свідків. Ренат у знемозі відкинувся на спинку дивана, проводячи долонями по обличчю вгору, скуйовджуючи долонями і так стирчаще волосся в усі боки, ніби після сну. Чоловікові було чуже мати недоглянутий і безглуздий вигляд, за це інколи в дитинстві батько міг і дати ляпасів, на щастя той помер ще до народження онуків, але така реакція на недосконалість неабияк позначилася на психіці молодого Рената. Брюнет навіть під час зустрічей зі своєю майбутньою дружиною поводився ідеально, не дозволяючи собі більшого.

Марі так і дивилася на свого чоловіка, згадуючи, за що його покохала, але навіть у спальні, через стільки років, він не дає змоги своїм почуттям та емоціям узяти гору. Наскільки Марі розуміла, він хотів бути для сім'ї стіною без жодної вади, як його й вчили.

Нарешті вона доторкнулася пальцями до щік чоловіка, залізши йому на коліна, що здивувало Рената і завмер в очікуванні, що буде далі. Марі з цікавістю вивчала як уперше, у шлюбну ніч, його обличчя; провела долонею по волоссю, відчуваючи насолоду від процесу.

- Ніколи більше не доводь себе до виснаження,- тихо промовила Марі, дивлячись на чоловіка, а потім доторкнулася губами до мочки вуха, вводячи чоловіка у фарбу,- Будь собою, тим, кого я справді покохала.

Рената немов струм пробив, після весілля він знову почав приховувати свої почуття і лише коли його ніхто не бачив дозволяв собі кричати в подушку. У той проміжок часу, коли зустрічався з Марі, він справді дозволив бути собі щасливим, розкрив себе перед нею, веселився і дарував усмішки, не боячись докорів матері.

«- Що зі мною сталося?» - подумав брюнет і глянув на свою дружину, простягнув долоню до її щоки, у погляді грали вогники, а губи вабили впитися поцілунком, погляд опустився донизу на шию, що жадала дотиків, а груди піднімалися від частого дихання. В очах Рената, Марі мала чудовий вигляд, так, з'явилися зморшки на обличчі через вік, але їх було небагато, адже жінка гарно доглядала за собою, але все це було для нього байдуже. Чоловік обережно доторкнувся до шиї рудої, викликаючи мурашки по шкірі в обох, і його конкретно зірвало з гальм.

Брюнет впився поцілунком у губи тієї, яку любив і хотів заволодіти зараз же; намацував те, що давно зникло з його очей, розстібаючи змійку сукні, дивуючи Марі. Ренат поглибив поцілунок, вивчаючи по-новому рот жінки і змушуючи мимоволі соватися на собі, очікуючи більшого. Губи перекинулися на груди, викликаючи тихий стогін, Марі знала, який Ренат насправді, а відчуття внизу підтверджувало здогад, що скоро вони перейдуть до спальні, заборонивши всім заходити на особистий поверх.

***

Тим часом Крісті і Джек перебували в холі, обговорюючи план дій на завтра, хлопець сидів на сходах і сперся головою на перила, дивлячись на шатенку знизу вгору

- Скажи, ти хочеш бути моєю дівчиною насправді, без удавання? - Крісті застигла від несподіванки й кілька разів клацнула очима, намагаючись зрозуміти, чи не привиділися їй ці слова. Перед очима одразу з'явився спогад.

Вона перебувала в школі, стояла біля шафки, дістаючи потрібні зошити, і роздумувала щодо Саманти, з убивства минуло два місяці, а винного так і не знайшли. Попереду спектакль, у якому дівчина бере участь, і дуже хвилюється щойно починає думати про майбутній виступ.

- Гей, Крісті, - співочим голоском до неї підходить Моніка, гидко посміхаючись, - Слухай, можеш знайти відправника цього послання?

Міс Сміт глянула на однокласницю, їй була неприємна компанія цієї дівиці, але мусила терпіти.

- Що в тебе? - байдуже запитала шатенка, дивлячись на брюнетку в очікуванні.

- Ось,- дівчина простягнула листочок, Крісті розкрила його. Ім'я було замазане і виправлене на Моніку, через що міс Сміт насупилася, але одразу взяла себе в руки.

- Добре,- коротко вимовила донька інспектора і розвернулася назад до своєї шафки. Моніка задоволено пішла, по дорозі фліртуючи з двома хлопцями, а Крісті також була задоволена, адже знала, що Моніка не така проста і веде брудну гру, примушуючи підкорятися всіх, а отже, в неї є час втертися в довіру за такий короткий проміжок часу, треба лише перевірити почерк усіх старшокласників у школі. Простіше простого.

Дівчина обернулася, відчувши на собі погляд, але нікого не побачила, крім Джека, який нишпорив у своїй шафці, вишукуючи ручку. Коли їхні очі на мить зустрілися, серце шатенки зробило кульбіт навколо своєї осі, а дівчина відвернулася, покриваючись рум'янцем.

Крісті стояла і дивилася на рудого, на його шию і широкі плечі, вона хотіла до нього доторкнутися, доторкнутися до грудей і перевірити наскільки вони тверді, а головне знову відчути на собі його губи. Шатенка дозволила собі сісти йому на коліна, а потім дістала зі свого бюста дві акуратно складені записки, які встигла нашвидкуруч засунути вранці.

- Це ти їх написав? - запитала дівчина, показуючи два аркуші, один із замазаним ім'ям, а другий оригінальний, не зіпсований.

- Так, дуже давно,- тремтячим голосом відповів хлопець, глянувши на два послання і притримуючи дівчину за талію. Джек був здивований розкутістю подруги й очікував на її відповідь як на різдвяний подарунок. Крісті м'яко посміхнулася й обійняла хлопця, занурившись носом у шию, вдихаючи смачний аромат парфумів.

- Згодна,- прошепотіла вона, щоб тільки Джек міг її почути. Хлопець усміхнувся, стискаючи шатенку сильніше, відчуваючи приємний трепет у ділянці серця, а тілом обох розливалося приємне тепло, що дарувало спокій.