Стара справа

Після останнього заняття Крісті, Джек і Елмо поквапилися до місця зустрічі з Кейтлін. Шатенка була впевнена, що та дівчина одразу побіжить до комірчини, тож збагривши свої речі Елмо, обережно затягнула Джека в невелике приміщення. Кімнатка була прямокутною, по обидва боки стояли дві шафи, тож лишалося місця для того, щоб сховатися за дверима, коли їх відкриють, а в іншому кінці було вітражне вікно, через яке проникало світло. Джек зупинився біля вікна, поклав на кам'яне підвіконня свій рюкзак і спробував прийняти невимушену позу, Крісті ж сховалася за дверима. Міс Сміт повністю розуміла тривожність приятеля і подумки була поруч. Через деякий час у комірчину зайшла дівчина, розкриваючи двері на повну, і кинулася на шию Джеку, щоб усі бачили, але Крісті штовхнула двері назад.

- Отже, ти кинув ту хвойду? - радісно запитала Кейтлін, повисаючи на шиї рудого. Йому було неприємно перебувати з дівчиною, яка чіпляється за кожного багатенького хлопця.

- Однак так мене ще не ображали в обличчя,- лякаюче сказала Крісті, вийшовши з тіні шафи, і показала своє посвідчення центру Ю. А. К., а Джек тим часом відчепив від себе брюнетку і став поруч із Крісті,- Мабуть, мені потрібне твоє зізнання.

Кейтлін плескала віями, не розуміючи, що відбувається і чому тут перебуває Крісті, адже це тільки її зустріч. Міс Сміт наблизилася до дівчини, притискаючи її до стіни, і прошепотіла на вухо.

- Ти ж знаєш, хто я? Вірно? - Крісті відчувала на своїй щоці дихання брюнетки, що збилося, а потім удар долонею в обличчя.

-Мені байдуже до якоїсь шльондри на кшталт тебе, - огризнулася Кейтлін, переможно глянувши на дівчину, думаючи, що така, як вона, може тільки наступати на пил на кшталт шатенки.

-Що ж, тоді я представлюся, - сказала Крісті, потираючи щоку, - Я Крістін-Аннет Сміт-Клерк, десята графиня Клеркська, можу одним словом зіпсувати твоє життя, - велично промовила вона, з легкою зневагою дивлячись на Кейтлін, - А ось мій батько, інспектор поліції, він у будь-яку мить може отримати ордер на обшук твоєї оселі. То що, є що сказати? - Крісті уважно дивилася на дівчину, яка була налякана, - Хто тебе підіслав для підстави і вигоди?

- Жінка на ім'я Фелісіті, - відповіла дівчина тремтячим голосом, не знаючи, що з нею станеться далі, і вирішила здатися, - Вона сказала, що до Джека чіплятиметься інша, і її треба спровадити, а після стягнути компенсацію.

- Вона запропонувала десять відсотків від усієї суми? - поставила навідне запитання шатенка, з жалістю дивлячись на допитувану.

- Так.

- Що ж справу розкрито, - вона витягла з-за пояса диктофон, задоволено посміхаючись, і повернулася до рудого, - Ходімо до кафетерію, мені потрібно ще дещо доробити, - запропонувала міс Сміт МакЛайту. Джек вийшов із приміщення, як і домовлялися, за ситуацією, що відбувалася навколо, стежив Елмо та Елеонора, яка підійшла не так давно й стала чекати на свою Крісті, щоб нарешті з'ясувати, що відбувається в житті подруги. Міс Дейвіс іноді дорікала Крісті за її захопленість роботою і невмінням відпочивати, але приймала і підтримувала шатенку в улюбленій діяльності. Через деякий час із комірчини вийшла Крісті, задоволено посміхаючись майбутнім розкриттям давньої за її мірками справи. Дівчина підійшла до Еллі і забрала речі з підвіконня, які охороняв приятель.

- Ти задоволена, я гадаю? - поцікавилася брюнетка, поправляючи окуляри, які трохи з'їхали вниз перенісся.

- Агась,- Крісті обхопила своїх друзів під лікті і попрямувала до виходу,- Тільки мені треба ще зіставити деякі факти.

-Отже, винна мачуха Ітана? - запитав Елмо, пропускаючи дівчат уперед, а Крісті обрала напрямок до Джека, який стояв біля фонтану і писав щось у телефоні.

- У брехні, підкупі наївних дівчат і підставі,- перерахувала шатенка звинувачення,- Так. Разом із Монікою. В іншому треба з'ясовувати. Так чи інакше справжнім спадкоємцем імені Мелросс є Ітан і тільки він, - Крісті сіла на краєчок фонтану, витягаючи ноги, Еллі сіла поруч, їй була цікава розповідь подруги з погляду адвоката; а Джек і Елмо сіли з боків, - Якщо під час слідства з'ясується, що Фелісіті привласнила собі всі рахунки, вивела компанію в кризове становище, в якому вони мусять шукати гроші для існування й виплати боргів, - перелічувала можливі звинувачення Крісті, загинаючи пальці на руці, - то цю жінку разом зі своїми спільниками звинуватять у шахрайстві й посадять.

- Але це ще потрібно довести, коли буде така можливість,- пояснив Елмо, посміхаючись двом подругам.

- Ось цим я й займатимуся сьогодні,- промовила міс Сміт і відчула дотик Джека до своєї руки. Хлопець був дуже вдячний Крісті за все, що та робить для його сім'ї, за те, що не звинувачує його в аморальних діях, яких він не здійснював, і тому вирішив запросити дівчину в кафетерій.

***

Крісті задовольнялася десертом, яким пригостив Джек, хлопець хотів віддячити подрузі за допомогу в розслідуванні і заодно дізнатися її трохи краще.

- Кріссі, я хотів би трохи дізнатися про тебе, - сказав Джек, колупаючи ложечкою свій десерт, міс Сміт подивилася на хлопця, трохи схиливши голову вбік, і примружила свої очі.

- Що саме тобі розповісти?

- Про той момент, коли ти лежала в лікарні,- повернувся до неї хлопець. Джеку було важливо дізнатися, що з шатенкою тоді сталося. Крісті прикрила очі, цю історію вона нікому не розповідала, навіть Еллі. Поглянувши вперед, вона помітила хлопця, який сидів в іншому кінці закладу і витріщався на неї.

- Добре,- тихо, але твердим тоном промовила Крісті, розвертаючись до Джека, вона вже не могла приховувати цю таємницю,- За чотири місяці після вбивства Саманти, я почала розслідування, пов'язане зі зникненням дівчат. Тато про це знав і порадив бути обережною,- дівчина замовкла, згадуючи нещодавні події,- і довіритися напарнику.

- Напарнику? - перепитав Джек.

-Так, - Крісті трохи завагалася, аналізуючи реакцію приятеля, а потім продовжила, - Я тоді була на навчанні Ю.А.К., агентом, це, до речі, і стало вирішальною крапкою вступати на кримінологію, - сказала шатенка й перервалася на чай, - Мого напарника звали Рей, нам дали завдання викрити угруповання. Один із членів навчався в нашій школі, і мені не важко було зацікавитися мною, адже, як виявилося, дівчата, яких вони викрадали, були трохи схожі на мене. Я сама потрапила в їхню пастку.

Крісті замовкла, збираючи інформацію до купи і прислухалася до своїх відчуттів і почуттів. Джек взяв шатенку за вільну долоню і став мимоволі погладжувати довгі пальці.

- Хлопець, якого я привабила, мав прізвисько «Полумн», а все через шрам на його обличчі. На жаль, усе пішло не за планом, Рей не зміг мене захистити, а я ледве не вирушила слідом за Самантою і власною матір'ю,- сказала Крісті, торкаючись свого живота правою рукою,- Того дня я погодилася піти з Полумном до нього "додому",- вона показала лапки,- Тільки-но я прийшла, ми піднялися на другий поверх, звісно ж, мої соратники були ззовні, лише я була в їхньому лігві й не могла навіть зв'язатися за допомогою навушника. Я відразу запитала, де знаходиться вбиральня, мені треба було взяти себе в руки заради всіх тих, кого викрадали. У вбиральні я знайшла якісь препарати, якими накачували дівчаток, зрозуміло, я нічого не чіпала, але зробила кілька знімків. Навіть перебуваючи у відносно безпечному місці, я відчувала, що за мною стежать, зробивши свою справу, я, начебто, спустила воду, однак щойно я це зробила, як двері відчинилися, і до мене з брудними намірами увірвався Полумн, - міс Сміт замовкла, прибрала руку від Джека і відвернулася. Хлопець перебував у ступорі, слова не хотіли вимовлятися. Він бачив перед собою дівчину, яка боролася за своє життя і хотіла простого спокою.

- Кріссі, - покликав він, торкаючись щоки подруги, але вона сама повернулася, - Я захоплююся тобою і твоєю сміливістю, - він знову взяв дівчину за руки і поцілував їх. Крісті зніяковіла, опускаючи погляд, і відчула приємне відчуття в районі серця.

- Що було далі? - запитав хлопець, прибираючи прядку волосся за вухо шатенки.

- Далі,- луною повторила слово вона, важко зітхаючи,- Після непристойної пропозиції, я вдарила Полумна в пахову зону, настільки, що він впав на підлогу, і дала драла. Я бігла коридором, у мене не було зброї, нічого, що могло б мені допомогти захиститися. Я зупинилася біля однієї з кімнат, там лежала непритомна дівчина років чотирнадцяти, я забігла туди перевіряти, чи жива вона. На щастя вона дихала, але була накачана наркотиком. Коли я відійшла від ліжка, то почула звуки із сусідньої кімнати і коридору, на тумбочці лежав пістолет, і я його взяла. На той момент я погано цілилася і не була впевнена у своїх силах, але була готова захистити безневинну жертву злочинів угруповання, - Крісті видихнула, її все ще тримав хлопець за талію, вона відчувала, як його рука тремтить, а в очах побачила занепокоєння й хвилювання, - У кімнату увірвалися Полумн і ще двоє чоловіків, один із них вибив пістолет і розірвав мою блузку, через шок я викрикнула ім'я Рея. На мою удачу я перебувала біля вікна, навушник був поза доступом глушилок, так і прибуло підкріплення. Останнє, що я пам'ятаю, це як Полумн встромив мені в живіт складаний ножик, далі я вдарилася об батарею і знепритомніла. Отямилася в лікарні через кілька днів,- закінчила свою розповідь Крісті й подивилася прямо в очі свого друга, прикладаючи долоньку до правого боку,- Тепер тут у мене шрам. Лікарі сказали, що це диво, що не було пошкоджено органи і я зможу мати дітей. Якби на кілька сантиметрів нижче припав удар,- Крісті замовкла. Джек слухав розповідь, його волосся ставало дибки в момент поранення, а на останніх словах і зовсім проскочили мурашки по тілу. Хлопець опустив погляд донизу, доторкаючись до долоні шатенки, яка лежала на правому боці, а потім повністю притягнув подругу до себе, обіймаючи.

- Як і тоді, я радий, що ти жива,- прошепотів МакЛайт міцно обіймаючи Крісті, зарившись носом у довге волосся.

- Отже, ти приходив, коли я була непритомна? - запитала міс Сміт, уткнувшись носом у груди хлопця, помічаючи ослаблення хватки, - Я суджу з твоєї реакції.

Крісті трохи відсторонилася, але тільки для того, щоб подивитися в його зелені очі й забутися в них. Дівчина хотіла знову відчути на своїх губах його поцілунок, щоб ці губи цілували шию і прикушували мочки вушок. Хлопець кивнув, тим самим проганяючи ману.

- Так, і приносив квіти,- підтвердив він ледве помітно посміхаючись. Краєм ока він помітив дівчину, яка розплачувалася за замовлення, і завмер. Міс Сміт так само глянула в той бік, з дівчиною був Ітан.

- Джек, ти хочеш мене поцілувати? - вона розвернула його голову до себе.

- Що? - нерозумно дивився на подругу хлопець.

- Поцілувати мене як уперше,- доповнила Крісті торкаючись щоки хлопця,- Тим самим підтвердити наші стосунки в очах оточуючих,- вона дивилася на рудого, бажаючи простого поцілунку. Джек доторкнувся до щоки дівчини, провів до вушка, їхні носи були досить близько один до одного і хлопець першим узяв ініціативу. Він хотів утерти ніс своєму кузену і зробити досить боляче Моніці в обмін на все те приниження, яке він відчув. Крісті відчула обережність у вивченні своїх губ, а потім від несподіваного натиску і заглиблення відкрила очі. Джек досить давно бажав доторкнутися до губ тієї, в яку закохався, бажав хоч на мить вивчити її тіло. За мірками шатенки це вже був досить інтимний і пристрасний поцілунок, хлопець відсторонився, розуміючи, що скоро в них двох закінчиться повітря, а потім доторкнувся губами до чола дівчини.

- Крім тебе мені ніхто не потрібен,- прошепотів Джек, йому було байдуже, що на них дивляться відвідувачі, головне, що він спровадив одну особу. Крісті чула, як б'ється чашка об підлогу, а швидкі кроки тікають у бік дверей, голосно грюкаючи ними.

- І що ти тут влаштував, братику? - пара почула дівочий невдоволений голос, перед ними стояла Віолет зі схрещеними руками на грудях. Дівчина не схвалювала дій хлопця, проте розуміла наміри відв'язатися від надокучливої Моніки, яка всіх своїх зусиль докладає, щоб закріпиться в сім'ї МакЛайт.

- Я думала, що ти її поцілуєш хоча б на березі пляжу або в нашому саду,- з розчаруванням сказала Віолет, сідаючи біля рудого і вкравши його десерт.

- Це вимушений крок,- відповів Джек, перевіряючи самопочуття своєї дівчини,- Кріссі, ти добре почуваєшся?

- Так,- кивнула вона і з прищуром глянула на руденьку,- Але я згодна з Віо.

- Добре, наступного разу поцілую тебе на заході сонця,- закотив очі хлопець і притягнув до себе шатенку, Крісті посміхнулася, відчуваючи приємний аромат одеколону хлопця,- Стоп, Віо, як ти мене знайшла? - здивувався він, поглядаючи на сестру.

- Елмо сказав, де ти, - чесно відповіла міс МакЛайт задоволено облизуючи ложку з кремом, - До речі звідси вибігла Моніка, - вона вказала великим пальцем на двері, - Тож завтра треба бути напоготові до звинувачень.

- У будь-якому з випадків буде скандал,- доповнила слова Віолет міс Сміт, відсторонюючись від юнака, і налила в чашечку ще чаю,- Я помітила фотографа. Це або жовта преса, або журналіст із нормальної газети,- вона взяла до рук горнятко, відпиваючи свій напій,- Так чи інакше треба придумати досконалий план, що зможе захистити твою честь, Джеккі.

Уся трійця слухала гул кафетерію, хлопець опустив голову на руки, скуйовджуючи своє руде волосся, думаючи, як перемогти й переконати людей у своїй невинуватості. Він відчув на своїй спині долоньку, Крісті гладила юнака по спині, не в силах стримати свою посмішку від спроби хлопця придумати план.

- Не хвилюйся, у мене все вже схоплено, - промовила міс Сміт, нахиляючись до рудого.

- Що? - він різко випростався, опинившись носом до носа з Крісті,- Коли ти встигла? - в унісон запитали брат і сестра. До столика підійшов високий хлопець офіціант, який їх обслуговував, і поклав товсту папку на столик. Віолет одразу ж звернула увагу на блондина.

- Кріс, це було дуже важко дістати,- невдоволено сказав незнайомець, одразу оцінюючи МакЛайтів.

- Однак інформацію ми діставали не за один місяць,- задоволено промовила Крісті, беручи товсту папку до рук,- Дякую, Олівер,- радісно промовила шатенка,- Передай мої подяки Олівії та решті.

- Обов'язково,- вальяжно сказав молодий чоловік і розвернувся робити свої прямі обов'язки офіціанта.

- Поясни хто це був? - насторожено запитав Джек, пригнічуючи свої емоції, хоч він і не був офіційним хлопцем дівчини, але біля серця сильно кольнуло.

- Мій компаньйон,- ненароком відповіла Крісті, посміхнувшись рудому,- І просто хороший друг. Стосунків у мене не було, адже на перше місце я ставила розслідування. А ось це,- дівчина помахала папкою перед носом хлопця, - Твоє звільнення від наклепу, і не тільки твоє. Поясню все у вас удома,- сказала міс Сміт посміхаючись, але бачачи як Джек не вірить їй на слова, закотила очі й поцілувала спочатку в щоку, а потім швидко чмокнула в губи.

- Але спочатку підемо по магазинах і заберемо молодшого братика зі школи, - сказала Віолет, піднімаючись із диванчика.