16. Історію про персонажа який одного разу згубився в місці яке знав, як сої п'ять пальців.
О боже
о боженьку
Де це я аааааа...
Так стоп відкласти паніку.
Ну Як там всі ці модні психологи говорять, так треба заплющити очі зробити носом глибокий вдих й видих й такі декілька разів
Глибокий вдих видих
Так зроблю ще раз
вдих й видих
так ще раз
вдих...видих...фууу
Так наче заспокоївся вже легше, а тепер треба зосередитись й згадати маршрут
Для початку огляну все довкола так багато всього для мене є незнайомим проте...
Хмм
Щось тут є в цьому трохи дивного я наче знаю це місце і водночас ні. Я точно вже це бачила бачив все.
Ці великі багатоповерхівки, які так не притаманні моєму домові так стоп, а де мій дім?
Й знову в середині Мишка підійматися паніка й він знову робить медитативну практику з диханням й заспокоюється й бере себе до рук.
Отже, так ці високі багатоповерхівки Ок. Он бачу маленькі магазинчики. Я наче не страждаю на клаустрофобію я не боюсь замкнутого простору, проте від того, що тут все стоїть колом й так наче нависає наді мною й мені від цього некомфортно. Клаустрофобією я не страждаю вже добре значить я трохи ще все порозглядаю й піду до найближчої високої будівлі піднімусь на гору й подивлюсь де я взагалі є.
Михайло стояв посеред вулиці де з усібіч не тільки великі будинки, але й світлофори. Це місце насправді йому снилось він хлопець підліток який дуже любить комікси й дивитись фільми з Кіновсесвіту Марвел де є купа різноманітних героїв. Й от саме зараз уві сні він знаходиться на найбільшій живій вулиці Ню-Йорка це Таймс-Сквер, але там тихо й пусто нема нікого точніше виникає таке відчуття наче час там зупинився й не рухається він просто там став на одному місці.
"Так треба якось піднятись туди на гору й тоді я точно зрозумію де я на справді, проте це якось дивно, що нікого нема. Таке відчуття
наче чогось немає, однієї детальки з пазлом не вистачає."
Й тільки но він починає рухатись, як все довкола просто крутиться довкола нього наче він стоїть на рухомій платформі у формі кола й вона рухається. Він вже не панікує тут радше не розуміння то як, чому це відбувається, а головне питання де він, а ще більш найголовніше, як звідси піти й, що це за костюм на ньому такий дивний теж є для нього знайомим, проте в той час такий якийсь не свій дуже чужий. Михайло намагається щось збагнути, а тим часом лунає доволі неприємний звук. Це грає його будильник йому час вставати й коли він розплющує очі розуміє що це був лише сон й що місце яке йому так снилось це був Таймс-Сквер й що він був в образі свого улюбленого супер героя Людини
Павук. Хоча сон й закінчився й наш Михайло вже не в ньому, проте сам сон й той хто є там й досі стоїть посеред того перехрестя в дивній тиші, намагаючись збагнути хто він, а головне де він.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!