Зміст
  • 1. Опівнічний поцілунок
  • 2. Про персонажа який перед вирішальним подіям втратив свій талісман, а можливо справиться й без нього.
  • ДЗ. Що я візок з собою на безлюдний острів?
  • 3. Емоції персонажа
  • 4. Натхнення
  • 5. Завершіть історію словами
  • Д.З Світло в самотньому вікні.
  • 6. Розпочніть історію розлитою кавою.
  • 7. Це моя і я ні за що не поділюся цим з вами
  • 8. Напишіть __ історію персонажа який міг читати думки інших людей.
  • Д.З Вони такі були щасливі.
  • 9. Напишіть історію на космічному кораблі де раптом зникає енергія
  • 10. Історію про пірата який одержимий пошуком міфічного скарбу.
  • ДЗ Дзеркало у туалеті потягу.
  • 11. Напишіть про двох персонажів котрі хочуть зробити одне і теж двома різними способами.
  • 12. Танець під дощем.
  • 13. Давай прогуляємось ось тут ...
  • Д/З Міні історія про бородьбу персонажів.
  • 14. Ваш пересонаж переконаний що може гори звернути гори проте перед ним предстало випробування яке йому треба подолати.
  • Д.З Улюблений старенький светр.
  • 15. Напишіть історію від імені старого пошарпаного записника.
  • 16. Історію про персонажа який одного разу згубився в місці яке знав, як сої п'ять пальців.
  • Д.З. виявляється я забула.
  • 17. Історію про те, як ваш персонаж зустрічає на вулиці іншу версію себе.
  • 18. Закінчити історію слова "Я вільний(на)"
  • 1. Опівнічний поцілунок

    Зорі, місяць, літо.

    Все довкола таке, тепле. Легкий морський бриз покриває шкіру. Ми сидимо компанією на березі моря. Як же гарно тут.

    Шум прибою перекриває гучні розмови молоді, яка зібралась в останній вечір перебування на базі відпочинку де вони проходили практику.

    Двоє молодих людей виділились від компанії й пішли пляжем ступаючи ногами по прохолодному піску після спекотного дня.

    Вони розмовляли про улюблені книги, музику, картини. Не могли наговоритись, бо обидва розуміють скільки між ними спільного.

    Запала тиша між ними Марина повернулась до Миколи, щоб подивитись чому він замовк й побачила його очі в яких відображався місяць. І вже за мить на своїй щоці вона відчула поцілунок. Це було трохи по дитячому, але так ніжно, й спокійно.

    Вони вже обидва дорослі, але відчувалась повага. Микола не з тих хто порушуватиме кордони без дозволу. Для нього вона красива, мила, добра дівчина чиї межі без її дозволу порушувати не хочеться.

    Після того вечора вони більше не розлучалися й кожного року 15 серпня Микола підходить до Марини й цілує її в щічку. Й той самий час вони згадують свій перший опівнічний перший поцілунок.

    Разом вони вже 10 років й мають двох дітей п'яти й трьох років й чекають на третього...

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
    Вікторія Манойленко
    25.01.2023 11:52
    До частини "1. Опівнічний поцілунок"
    Гарне оповідання. Кохання - це чудово. Але трохи з іменем хлопця незрозуміло. Спочатку був Миколою, а потім став Микитою. Мабуть, друкарська помилка.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше