Тема 22. Дух ширяє, вільний від кайданів минулого.
О боже, як мені зараз легко. Нарешті...нарешті я звільнилась від цих кайданів минулого й мій дух ширяє довкола вбираючи в себе кожне проміння сонця, тепла та легкості, яке є у цьому світі.
Нарешті я вільна від цих почуттів які були для
мене не мов кайдани яки скували мене затопивши в ілюзії почуттів...затопили в цьому рожевому наївному світі, який я відпустила зробивши одну важливу річ для себе....я зустрілась з тим через кого я втопила себе, своє серце і не пускала туди нікого.
О боже, яка я тепер щаслива. Мені тепер добре, бо побачивши його такого низького, худого, лайливого, яка ж я була наївна чекаючи того дня коли він зверне на мене увагу й зацікавиться мною...якою я була дитиною.
Мені легко, бо він мене вже більше не цікавить шкода часу який я витратила на почуття до нього на цю ілюзію кохання.
Я вільна й щаслива. Нарешті я зустріну того хто дійсно підходить мені.
Історії кохання бувають різні й ця не вийняток. Тут кохання, хоча ні нав'язливе бажання кохати було 7 років. Час лікує й наставляє. Тож у героїні історії все попереду...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!