Тема 7. Морська черепашка прошепотіла таємниці моря
Тихий шепіт довкола.
Що це ?
Тут так тихо й спокійно.
Мої очі.
Тут темно. Мені не видно.
Але я шкірою відчуваю цей морський вітер, воду.
Це історія про молоду леді, яка самостійно відправилась на море й щоб відчути його прибувши на місце зав'язала собі очі.
Моя історія життя вона не цікава. Я не буду переповідати навіть і шматка з нього. Й навіть я не буду говорити про те, як саме я вирішила сюди приїхати й, як я подолала цей шлях. Я хочу, щоб ви разом зі мною почули, відчули все те, що я відчула коли приїхала сюди.
Для початку заплющить очі, а краще ляжте. Так ляжте на підлогу або на щось м'яке, але не на ліжко, бо ви не відчуєте нічого.
Берег моря, шум прибою я чую тільки його як хвилі роблять Шууу й потім знову Шууу, але вже слабше наче це були хвилі одна велика друга маленька й знову вони повторюються це наче змагання двох дівчат в шуршащих спідницях які грають на випередки хто голосніше, сильніше, далі.
Я стою босоніж на піску він трохи прохолодний, так само як і вітер, бо вже вечір він починає охолоджуватись після спекотного дня. Зробивши декілька кроків я відчула під ногами пісок, але він мокрий о...це хвилі плюхнули мені на ноги воду наче виштовхуючи мене зі своєї території. Зробила декілька кроків назад відчула лось напівтверде й легке, але я не стала повністю ногою лише зачепила п'яткою. Присівши я зняла пов'язку й подивилась під ноги там була невеличка черепашка, а на її панцері я побачила мул в якому вона застрягла. Обережно звільнила її від нього й черепашка повернувшись до моря кліпнула своїми маленькими очима мов бусинками, відчула аромат моря й потрошку поповзла в бік нього. Ось так я відчула на собі море, але за допомогою морської черепахи поспілкувалася з ним.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!