Вірність
410115
ВОна не янгол, а проте, немов свята.
Вогнями неземних красот укрита
І чорнотою людства оповита,
Бо в парі з нею часто самота.
Людськії дії їй не раз ламали
Оті прекрасні білі-білі крила...
Коли летіти вже було не сила,
Вона, мов фенікс з попелу, злітала.
Народжувалась знов сама собою
В найпотаємніших кутках душі.
І добрі люди, як один, усі
Пишалися відважністю такою.
Вона не янгол, але крила має...
Хоч часом і жорстока з нею дійсність,
Вона призначення свого не покидає-
Це чесна і правдива, щира вірність.
(лютий 2023 р).
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯