🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / #підтримка (50)

Посміхайся очима

Посміхайся очима, чуєш,

Посміхайся навіть попри страх,

Бо врешті біль ти пройдеш міцно,

Якщо всередині - душа,

Якщо всередині ти знаєш,

Що світло більше не згаса,

Посміхайся крізь страх і болі,

Бо врешті - сила оця,

Вона не піде й не сховається ні в року,

Ти покажи усім отим страхам,

Що маєш сяйво, маєш промінь,

А боротьба - це усмішка твоя..

Так не зламати тебе просто,

Якщо в усьому лиш зоря,

Якщо цей шлях усипальний, як простір,

Коли усюди бачиш чудеса..

Так, світ бува жорстокий,

Так, світ завжди такий,

Проте лише так по собі те сяйво,

Яке не залишить більше один..

Посміхайся от просто очима,

Нехай отак святиться все,

Ти показуй отак і донині,

Бо ти зараз уже і живеш,

Ця мить не настав не більше,

Цю посмішку - не повернуть,

Тому усміхайся частіше,

З нею - краще іти у путь..

...

Аніла кю Дивад

Я хочу забути про страх..

Я хочу забути про страх,

Хоча б на мить,

Я хочу відчути свободу,

Забувати усе, що тягнуло тоді,

Бо зараз життя - нівроку,

І кожен крок - це щось нове,

І барви, кольори, енергія буття,

Вона у серці, проте немов бувають ті пута,

І ті мої вуста - мовчать.

Я хочу забути про страх,

Про його існування,

Немов його і не було,

Хоча раніше все життя,

І кожна мить мого буття,

Це думи враз про все й нічого,

А страх вже звідки? Із думок..

Про страх я хочу так забути,

Вже враз і все і не відчути,

Хоча я тихо знаю слово,

Що квітка вже в мені цвіте,

Надії квітка, що у серці,

І сонце вже - ТВОЯ усмішка,

Твоя усмішка - небеса,

Що так руйнує слово «страх»,

Бо я в твоїх обіймах,

Вже забуває про усе,

І лише спокій той гряде..

Я хочу забути про все на світі,

І мати в серці лиш добро,

Нехай воно так ллється швидко,

І знаю точно, що воно,

Вже так із серця є потроху,

І те добро у мене - ти..

З тобою забуваю точно про страхи,

З тобою не тривожить більш нічого,

З тобою стаю я ближче до мети,

І крім усмішки - нічого й не відомо..!

...

Аніла кю Дивад

Моє єдине тобі прохання...

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Не гальмуй на своєму шляху.

Іди завжди вперед, навіть поволі.

Правда, ти ж хочеш осягнути мету?

Ти не здавайся, благаю ніколи...

Стій на своєму, коли нема сил,

бийся завжди за свою долю,

бийся, навіть якщо лишився один.

Ти не здавайся, благаю ніколи...

Життя непросте, я знаю, повір.

Не раз завдаватимуть тобі болю,

та ти здіймись як орел, вище гір.

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Розправ свої крила і вільно лети!

Лети вперед із силою волі!

В своєму серці її збережи.

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Здолай вже нарешті військо біди.

За ним ховається твоя доля,

Вона тебе жде, не здавайся. Іди!

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Вінтоняк Юрій

20.09.2021р

...

Вінтоняк Юрій

Посивіла душа

Посивіла душа незворотно,

Не погасне весь біль крізь роки.

Те, що завтра було, вже сьогодні,

Те, що днями було, вже віки.

Моє місто у серці вмирає,

А сторожа прийде після втрати.

Чорний янгол на смерть прирікає-

Перемога мого супостата.

Не проб'ється той відчай крізь стіни,

Крізь уламки загострених скель...

Не здолають броню мою війни

Й тихі крики з глибоких земель.

Посивіла душа незворотно...

Справедливість- як зброя солдата.

Розрізатиму лезом неправду-

Те, що завтра було, вже сьогодні.

(квітень 2023 р).

...

Віршотвориця

Вірність

ВОна не янгол, а проте, немов свята.

Вогнями неземних красот укрита

І чорнотою людства оповита,

Бо в парі з нею часто самота.

Людськії дії їй не раз ламали

Оті прекрасні білі-білі крила...

Коли летіти вже було не сила,

Вона, мов фенікс з попелу, злітала.

Народжувалась знов сама собою

В найпотаємніших кутках душі.

І добрі люди, як один, усі

Пишалися відважністю такою.

Вона не янгол, але крила має...

Хоч часом і жорстока з нею дійсність,

Вона призначення свого не покидає-

Це чесна і правдива, щира вірність.

(лютий 2023 р).

...

Віршотвориця

Крила..

Я розкажу тобі про крила,

Про даль високу і буття,

З чогось моя душа почАла,

Сама й не знаю я оце життя,

Літати високо кортіло змалку,

Хотіла так історії писать,

Давати світло, щоб було не жарко,

І щоб раділи люди,

І посмішку вже мали на вустах.

Я літати не вміла,

А як його вміти,

І крил у мене не було,

Та був політ думок - мов диво,

І вже я відчувала, де воно,

А так у серці, мов струмочок,

Лилася надія,

А так у серці, мов та квітка,

Проростала крізь зливу,

І крила отак надавала земля,

І звіддаля.., і звіддаля..

Я завжди високо хотіла літати,

Давати усмішку,

Тримати добро,

Ще з дитинство я крила свОї шукала,

А так вони весь час були зі мною..

Моє натхнення, творчість і думки,

Мій погляд і душа, немов ті кольори,

Я усміхаюсь й точно знаю,

Що врешті є ті крила у мені..

...

Аніла кю Дивад

Зірки..

Зірки вкажуть нам шлях,

Зірки дивляться на нас з небес,

Зірки - частина нас,

А там нове життя,

Частина нас,

Зірки - усе,

Зірки - блиск,

Зірки - надія,

Просто мрія,

Мов усе,

Мов те нове життя.

Зоря - покаже шлях,

Куди би ми не йшли,

Зоря - немов одна душа,

Вже, щоб хто не робив..

А небо те,

Це дім зірок,

І дивляться вони на нас,

І дивляться те із неба,

І просто шлях дають вже тим,

Хто заслужив побачить бога,

Хто заслужив на доброту,

І просто хто відчув те слово..

Зірки і небо - всесвіт мій,

І я готова просто бути,

І це повітря,

Це є шлях,

Коли не відчуваєш ти напруги..

Життя - зоря,

Зоря - життя,

І вже немає тут кінця..

І будуть зорі й небо це - завжди,

І буде сонце просто навіки,

А нас не буде,

А небо - буде і ця зоря,

І шлях світи буде далі,

Новим життям,

Новим шлях,

І долі ті нові шукати..

А нас не буде,

А небо буде,

І та зоря,

Бо це все - вічне,

Вони були тоді,

Коли ще нас не було,

І бачили вже ті роки,

І бачили той простір,

Зірки живі,

І це не просто слово,

Зірки - усі,

Зірки - це просто новий простір..

...

Аніла кю Дивад

На уламках

На уламках життєвих доріг

Ти зустрінеш мене вже фактично безсилу й розбиту.

Я окрасою стала для всіх

І немає надії на те, щоб продовжити жити.

В оболонці, давно нежива.

Лиш обличчя на скелях змальоване дивним портретом.

Я- остання музична струна...

Перед людством постала холодним, зловісним предметом.

Намальована пензлем отим,

Що зітреться від першого, сильного повіву вітру...

Біль, прокладений шляхом важким

І людина, яка без любові, немов без повітря.

А як змиють дощі всі сліди-

То не стане мене. І душа моя враз потемніє.

Я назавжди піду в нікуди...

І залишиться тільки тонесенька ниточка мрії.

...

Віршотвориця

Не зламати

Вам не зламати ту барвисту мрію,

Що майорить із серця глибини!

Той дар таємний, ту ламку надію,

Незвіданої величі й краси.

Моя душа- ще зовсім не руїни!

Люблю простих, простою є й Сама.

І хай глухі навколо мене стіни,

Та я любов'ю володію недарма.

Цією силою зруйную перешкоди!

Я почуття це не забуду крізь віки...

Любов мене крізь все життя проводить

Й не буде більш в один кінець квитків!

(Березень 2023 р).

...

Віршотвориця

Не остання весна

Це не остання моя весна

І не остання моя тривога;

Це не остання зоря ясна

І не останні шляхи і дороги.

Це не єдина тремтлива душа

І не останній щемливий вітер;

Де неприступна, тонка межа,

Там кожен зможе колись порадіти.

Це не останні обійми палкі

Й геть не фінальна моя поразка;

Знову ті миті прекрасні, прості,

Знову й те прагнення всього й відразу.

Це не останній кривавий біль

І не останнє суворе жадання;

Це не останній доторк надій

Й подих мій, врешті-решт, теж не останній.

(Лютий 2023 р).

...

Віршотвориця

Борися, янголе

Борися, янголе! Крокуй

У цій зловісній тиші!

Давай, бери, кричи, малюй,

Пиши життєві вірші.

Не замовкай, мій любий друг,

Не помирай душею!

У світі темрява навкруг,

А ти світись зорею!

Лети до тих, хто серцем згас

І будь же поруч з ними!

Хай сяють очі знову враз

Усмішками ясними.

Борися, янголе! Співай,

Твори за дивом диво!

І світ людський не покидай,

Ця місія важлива.

(лютий 2023 р).

...

Віршотвориця

Маленьке дитя

Навіщо ховаєш в очах свої радощі, сльози?

Навіщо приховуєш справжні свої почуття?

А потім у серці твоєму лиш вітер та грози...

Зізнайся собі: у тобі є маленьке дитя.

Дитя, яке хоче поваги, любові, підтримки,

Щоб ставились добре, по-дружньому, з чесністю, щиро;

Щоб всюди, завжди, кожну мить й головне- без причини!

Аби помилятись і бути при цьому щасливим.

Була ти дитиною. Світлом яскравим, зорею...

Тоді ще бажала любові, добра теплоти...

Ішла ти в цей світ із відкритим серденьком, з душею-

Тоді... Що ж змінилося зараз, за всі ці роки?

(листопад 2022 р).

...

Віршотвориця

Одна

...А ти іди. Іди одна.

І без підтримки, без довіри.

В душі бринить сумна струна,

А серце- то замети снігу.

Тебе покинули? Не бійсь!

Іди вперед сміливо й гордо

І ні на кого не дивись!

Прийде до тебе щастя знову!

Душа твоя вже наче сталь,

А розум робиться холодним.

Сльоза твоя- немов кришталь,

В очах- лиш тільки усміх скромний.

Та не зважаючи на те,

Що більше ти не довіряєш,

З усіх обставин непростих

Великий досвід здобуваєш.

Нехай ти поки йдеш одна,

І без підтримки, без довіри,

Та кожен твій життєвий крок

Завжди є безперечно цінним.

© Віра Семків (вересень 2022 р).

...

Віршотвориця

Творіть..!

Творчість виходить із серця,

Бажання лине із душі,

Ти перестань шукать натхнення,

Якщо воно вже в тобі..

Я раз казала, скажу далі,

Що все, що думаєш - ти не мовчи,

Пиши, як вмієш і як знаєш,

Що відчуваєш ближче до душі.

Для того, щоб творити

Вже не існує меж,

Ти просто лиш твори, авжеж,

І не існує рамок, і правил та законів,

Лише одне слово, щоб в серці був той спокій..

Творчість виходить із серця,

Бажання лине з душі,

Свободу дай своїм думкам,

Створи поля і думу ту високу,

Запиши вірш, і пензель той візьми,

Вже в світі точно хтось почує,

І не забуде шлях мети..

Створи надію і тепло,

Ти розгорни й придумай квітку,

Ти погляд свій спрямуй - і буде сонце,

І бережи, плекай ти спокій той..

Творчість породжує натхнення,

За натхненням стоїть мета,

Мета просто - однак вже не звертати гори,

А просто поклик той знайти,

Знайти вже шлях і зорі,

Щоб стало краще, так допомогти,

І витерти усім ті сльози,

Підтримку висловить свою,

Бо творчість лине з серця,

Бажання виходить з душі,

Я хочу творити і сяю,

Тому і світ цей заповняю,

Несу добро, бо я добром живу,

Несу усмішку, бо треба більше,

Пишу про світло,

І хочу нагадати слово,

Що кожен з нас - ліхтарик в світі,

Творіть, творіть, творіть,

Ви сильні..!

...

Аніла кю Дивад

Колись..

Колись я стану озером,

Небом, надією, словом,

Колись я стану Людиною,

Яку не забудуть крізь осінь,

Колись я надійду мети,

Лише якщо - не буде лінь іти..

Колись я просто буду,

Колись - той обрій забере,

Проте не сум і не печаль це,

А просто мова, мова у душі,

Колись відчую я заграву,

Колись піду у світ буття,

Колись отак піду в літа,

Та просто зараз відчуваю це життя,

Бо про оте майбутнє - говорити можна вічно,

Про те, що станеться колись чи ні,

Ми ладні розмовляти днини,

А це життя іде й іде,

То наше нам оте «колись»,

Якщо можливо і не буде..

Я б сказала зараз

Одні прості слова,

Колись я б стала красивою,

Колись я б стала собою,

Проте це дурниця, дурниця й пітьма,

Яка вже давно перестала дружить з головою..

Я б сказала пізніше ці верхні слова,

Я б сказала ж тоді, як була ще мала,

А зараз - я стала, як та вже із мрій,

Тому не каже, що буде колись,

Ти в мить оцю і дій..

...

Аніла кю Дивад

Ти - частина всесвіту

Шум води відносить мене далеко,

Спів птахів, ніби крила дають,

Вже тепер стала я, мов лелека,

І бачу світу прекрасний політ..

Сонця сяє і мені добре,

Я всміхаюсь сама собі,

Та природа навколо - мов острів,

Який так душі обвів.

Все навколо чудове створіння,

Все у світі є для мети,

Посміхаюсь я неупинно,

Хоч навіть попри страх в душі..

Вітер нашіптує слово,

За словом гряде тепло,

Вітер так кличе казку,

І волосся моє, золоте..

Все навколо - це радість і диво,

Все навколо - душа вже весни,

Ті квітки і поля і чудова та жнива,

І навіть моря, де те сонце за схилом..

Краса всередині вже нас,

Краса вона в очах і без упину,

Ти подивись навколо, зрозумій,

Що та краса - єдина..!

Ти є частиною краси,

Ти є частина вже природи,

Ти усміхнись на спів птахів,

Почуй лише вже їх ти гомін..

Ти - частина життя,

Частина слова,

Ти квітка, поле і душа,

Для когось - світ широкий..

Ти - усе, що носиш ти в душі,

Ти усе, як бачиш ти планету,

І як всередині тебе ті зорі,

То просто ти - зоря..

Як всередині тебе так назріває диво,

І ти плекає вже його так на плечах,

Радій собі, радій вже слову,

Бо ти - частина всесвіту, частина нас..!

...

Аніла кю Дивад

Прості дива

Від мами щирий поцілунок -

Найкращий в світі застосунок.

Він і лікує, і втішає,

Дає нам сил, і надихає.

Обійми щирі добре теж,

Бо взагалі не мають меж.

В них розчиняються турботи,

Лихі години, чвари й боти.

Ті що не мають власних дум,

А чутно так і віють сум.

Май посмішку - фізичну дію,

Процес у пику лиходію.

Цілунок, посмішка, обійми

Доповнять тільки слова з сіллю.

Хоча вони бувають зайві,

Бо кожен з нас могутній в сяйві.

...

Легрей

Соломинка

Як не крути... але ми всі в цьому житті за щось тримаємось...

Мрію-соломинку... чиїсь думки... маяки снів вдалині...

Земля кругла... зустрічаємо сюжети кошмарів/казок... на долю сердимося...

Приймаємо виклики... ламаючи себе... знову будуємо свої вогні...

Ставимо підніжки... але самі падаємо... із синцями на серці... стогнемо...

Вивернувши душі... бинтуємо... і пластирі клеїмо... на багрянець зорі...

Сто тисяч разів захлинувшись... знову мріємо безрозсудно про "море"...

Замикаємо замками пам'ять... але живемо ураганами почуттів усередині...

Танемо очима... таїмо надію - дихання вічної радості...

Містами розводимо сигнали... змінюючи полярності... залишаючись у тіні...

Тримаючись у цьому світі за щось... намагаємось приборкати свої слабкості...

Під маскою... прагнучи самотності... душею не хочемо бути самі...

~2•березня•2017~

...

Lexa T. Kuro

Не принижуй

Не принижуй, бо стану вищою!

Не руйнуй, адже я зросту!

Не ставай же моєю тишею,

Ігноруючи всю самоту.

Не погрожуй, бо я не піддамся!

Не ганьби, не працює цей метод!

Не сором, бо буває, мов вальсом

Ти заплутуєш власні потреби.

Не висміюй, бо стануть на захист!

Не ламай, адже я- нескорена!

Не шукай у мені нюансів,

Що так схожі на темні сторони...

Ти працюй лиш над власною сутністю,

Ти ж ненавидь, люби до старості!

Бо найкраще у світобутності-

Це прохання без домінантності.

(травень 2023 р).

...

Віршотвориця

Присяга

Я зітру кордони,

Я здолаю море.

Закричу пронизливо,

Встану і впаду;

Задзвоню у дзвони,

Крізь суворий погляд

Вилікую піснею,

Квіткою зійду.

Я не потопаю

В відчаї безмежнім,

Я вмалюю смуток

У добра броню;

Словом розрізаю,

Правди й волі лезом,

А перемагаючи,

Й слова не зроню.

Присягаюсь вчинком,

Присягаюсь жестом,

Що в душі прекрасній

Зацввіте весна;

Біль змалюю ликом,

Сум наповню сенсом

І не буду в горі

Більш ніде одна.

(квітень 2023 р).

...

Віршотвориця

Речення

Рекла про волю, відданість, свободу,

Я мріяла, шукала, берегла;

Ішла у бій за згоду і незгоду,

Не забувала, вижила, цвіла.

Летіла птахом над чудним розмаєм,

Весняний цвіт збирала у букет...

Я спілкувалася з пресвітлим гаєм,

Виспівувала той тремкий куплет.

Я мовлю серцем про свободу слова,

Малюю віршем щирі почуття.

Тримаюся за промені любові,

Радію й плачу щиро, мов дитя.

Не розпрощалась я із власним цвітом,

Не тільки у минулому цвіла.

Нестиму в світ поезію привітну,

Щоб вільною й душевною була!

(квітень 2023 р).

...

Віршотвориця

Сама собі

Я собі все: ворог, друг і наставник,

Вічний, вогненний, тремкий поводир,

Вчитель суворий, учень беззахисний,

Я підопічний і я командир.

Я собі відчай, утіха і горе,

Вітер, мороз, снігова заметіль,

Нестримне, глибоке, стривожене море,

Я смуток болючий і полум’я в нім.

Плакати зовсім немає вже змісту...

Муки душевні, поставлено ціль.

Не треба ніяких обдуманих істин,

Бо я собі тиша, розрада і біль.

(березень 2023 р)

...

Віршотвориця

Обійняти світ

Зростати в теплі, обігрітись в любові,

Дивитись, як плавають зорі ясні;

Нести усім ласку в цім краю чудовім,

Радіти холодній і теплій порі.

Приймати життя, дарувати, прощати

І вірити в диво, у силу з небес;

Повірити янголам, брати, давати,

Для іншого стати, мов книга чудес.

Сміятися щиро і плакати гірко,

Із ближнім пройти крізь негоди всіх бід...

У кожного в світі ця місія різна,

Моя ж- обійняти руками цей світ!

(лютий 2023 р).

...

Віршотвориця

Кричатиму

Я кричатиму до останку.

Я кричатиму в віршах, піснями,

Я кричатиму з ночі й до ранку,

Звуком, літерами й словами.

Я за правду, за силу і волю!

За хоробрість, любов і примир’я!

Не повинність вирішує долю,

А людськії чесноти й довір’я.

Як захочеться здатись, не здамся!

Не спалю за собою мости!

Бо найгірше- це з острахом в серці

Розвернутися просто й піти.

Я кричатиму завжди і всюди.

А коли затулятимуть рот,

То очима кричати я буду,

Крик проллється в мелодіях нот!

Лиш одне головне: не мовчати!

Не піддатися імпульсу в грі!

В переломний момент закричати

Й не скоритись жорстокій пітьмі.

Хай проб’ється цей крик поміж люду,

Хай здолає далекі вітри!

До останку кричати я буду,

І ніщо не примусить піти!

(січень 2023 р).

...

Віршотвориця

Як ти..?

«Як ти?» - бува так важливо почути,

Дізнатись, що важливий в світі ти,

Світити так яскраво людям будеш,

Однак про себе забувать не слід..

«Як ти?» - бува так є просто,

І більше не треба уже,

Бо це мов спокій і тепло,

Турбота про усе..

Такі слова не кажуть просто так,

Якщо це справді щиро,

Коли отак хвилюються за усмішку,

І день той твій один..

Це так ж дивовижно в світі й зорі,

Коли вже розділити можеш ти -

Надій та спокій, щастя та сльози,

Що є та опора і дотик отой..

«Як ти?» - і більш нічого і не треба,

Так просто знати, що в житі ти не один,

Коли цікаво врешті те,

Як швидко б’ється серце..

І навіть хвилювання ти кажи,

Кажи вже навіть отой відчай,

І довіряй ти спокою тому,

Бо та душа і відчуває миті..

«Як ти?» - тебе я питаю,

Бо в світі важливі усі,

Коли вже важко - не тримай так в собі,

Ти жити почни, і все розкажи..

...

Аніла кю Дивад

Сила в кожного із нас

Не забувай про свою силу,

Вона обов’язково є в тобі,

В словах, що кажеш ти щосили,

У боротьбі, у погляді та діях,

Але скажу я ще одне -

Та сила в кожного своя,

Хтось вміє бачити прекрасне,

У когось повно тих ідей,

Хтось овіває світ ласкавий,

Дарує врешті сто вогнів,

А хтось усім допомагає,

Чарує спокоєм і мир той надає,

Хтось вміє ті слова і підібрати,

Коли кругом нема чого сказать,

Хтось є розумний, хтось сяє світом,

Хтось ласка і турбота та одна,

У кожного своя та світла сила,

І в кожного вона своя..

Знайди в собі отую силу,

Палац нарешті у світи,

І не ховай, що серцю мило,

Ти так себе і лиш плекай,

І не забувай душі ті сльози,

Не забувай прошу себе,

Ту силу, що бува не омине,

Знайди її собі, рушай,

Бо сила та в тобі непереможна,

Якщо в собі її тримать,

Якщо так бачить свою ласку,

В отих чудових вже очах..

Плекай і відчувай в собі ту силу,

Так відчувай в собі тепло,

Роби усе, що серцю мило,

І буде врешті світло на віки..

...

Аніла кю Дивад

МОЄМУ ЯНГОЛУ

Із Нічого в Ніщо пролягає мій шлях,

Десь він – радісний, десь – небезпечний:

То – оманливий лід, заіржавлений цвях,

То – імла, то – журба недоречна...

Я – людина, я – сильна й слабка водночас,

Та негода щасливо минає:

Янгол, мій помічник, він – на варті щораз,

Як солому, крило підкладає.

З чим зрівняти любов, що лікує мене,

Що від прірви невтомно відводить,

Що, як мама, прощає гірке і сумне,

У безвиході стежку знаходить?

Я з любов'ю цією блукаю в зірках,

Пещу мрії – сміливі й казкові...

Янгол мій прибере павутиння в думках,

Зробить правильний наголос в слові.

Охоронцю мій – Янголе, вдячна Тобі!

Хоч не вмію всю душу відкрити,

Хочу встигнути крізь небеса голубі

Я любов'ю й Тебе оповити.

Танго Вічності вправно танцюють світи,

Миті з′єднує Часу дорога...

Моє щастя і совість, і щирість – це Ти,

Рятівний подарунок від Бога.

...

Ольга Ліщук

Слова підтримки

СЛОВА ПІДТРИМКИ

Ти посміхнись, коли болить.

Коли на серці сумно й важко.

Коли душа твоя тремтить.

На повні груди дихать важко.

Ти обернись - вхопи цю мить.

Нехай вогонь твій не погасне.

Я знаю, дивно прозвучить:

Життя і в розпачі прекрасне.

Лишень подумай - ти живеш!

Цей шанс не всім дано у світі.

Свій неповторний шлях пройдеш.

Тож пам'ятай про це щомиті.

Ти не здавайся і борись!

Не смій втрачати віру в Бога.

Весь біль мине. Мине колись.

У кожного своя дорога.

Ти посміхнись, коли болить.

У всього є кінець й початок

Не дай страху тебе зломить.

Убий в собі його зачаток.

Не зупиняйся. Ти - боєць!

Ти зможеш все! Все подолаєш!

Повір, біль зійде на нівець.

І ти мої слова згадаєш!

А зараз просто не сумуй.

Не дай думкам зім'ятись в жмут.

Не плач, не бійся, не шкодуй.

Твій янгол-охоронець тут!

...

Ісенко Тетяна

Я напишу тобі листа

Я напишу тобі листа,

Ти засмієшся: "Старомодна... "

Можливо й так, але твоя,

Твоя навіки і народна.

Я напишу, ти прочитаєш,

Складеш шпаргалкою в карман,

І вечорами як дістанеш,

Мене згадаєш як дурман.

Туман твої сховає сльози,

Сховає посмішку твою,

Але я знаю, відчуваю,

Зі мною ти... Як наяву...

І хоч ти сильний, непохитний,

Стоїш на варті чи в бою,

Для мене ти завжди єдиний,

Завжди найкращий, бо люблю.

Я вірю в Тебе, в Перемогу,

Я вірю що настане час

Коли закінчиться тривога,

Коли не буде жаха в нас.

Коли приїдеш ти додому,

І буде Мир і буде все,

Тримайся Любий, я з тобою,

Молитва тебе збереже.

30.03.2022р.

...

Мрія

Натхнення всередині

Щастя і творчіть можна побачити всюди,

Отак у моії, слові та душі,

Отак вже в доторку маленькому єдино,

Ти просто і відчуй оце життя..

Так творчість, спокій і натхнення

Чекають так і на шляху,

Бува ми з вами і не бачим,

Як світ готує цю усю красу..

Краса в квітках, краса в волоссі,

Буває навіть у колоссі,

І в голосі, в поезії та в морі..

Краса в усмішці, щастя поруч,

І є натхнення, сяйвииь біля зОрі..

Натхнення є в простих речах,

Вона вже навіть є і в подушках,

Однак втрачають здатність люди,

Так бачити вже диво у буттях..

Ти врешті так тримаєш книгу,

А вже на тих і сторінках

Історія нова, натхнення,

Нове життя і щастя в простоті,

І щастя є в історії та в полі,

У вітрі, мові й шепоту рослин,

І у воді, і в настрою вже сонця,

І так в проміннях, що просто у життях..

Щастя тримати маєш поруч,

Воно в душі, воно всередині тебе,

Воно вже посмішка і радість в небесах,

І в тих піснях, і в солов’ях,

І так коли літають ті у вирій,

Я хочу знати - щастя у речах,

Коли буває не бачим світло,

Та просто все залежить так від сприйняття,

Коли одне оце буття,

А ж кути і проміжні ті різні,

І бачим шлях той повністю не так..

...

Аніла кю Дивад

Для мами

Мамо квітка Весняна

Слів стільки немає у світі

Щоб описати ту любов,

що є в мені до тебе.

Ти подарувала нам життя,

зміцнила наші крила

турботою своєю.

Ти подарувала мені віру,

в себе і свої сили

в те, що можу гору зрушить.

Ти моя підтримка в годину

сумнівів і розчарувань

і болю у душі.

Твої слова, обійми

дарують мені радість

та силу знов розправити

свої згорнуті крила.

Мамо ти моя квітка весняна

люблю я щиро і безмежно

твої очі, руки всю тебе.

08.05.22

...

Тетяна Фан

Мам, ну що ти, каву пила?

Мам, ну що ти, каву пила?

Чи побігла знову боса…

Не причесана, не вмита, заплітати доні коси.

Ніч була важкою знову? Розумію, теж буває.

О півночі колискова, син уваги вимагає.

Прийми душ одразу зранку, зупинись на хвильку.

На плиті вже збігла каша? Як знайомо…дуже прикро.

Мамо, знаю, зараз важко, але дуже скоро

Доня твоя випʼє каву і розпустить коси.

Син не схоче вже на руки і піде у справах.

Будеш ще ти сумувати за дитячим гамом.

Мамо, ну а саме зараз, обійми свою малечу.

Хай вони відчують, що їх крила, то є твої плечі.

...

Квіта Веснівська
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Один із самих болючих розділівМаксиміліан Степовий
24.07.2024
Всім привіт! Радий знову презентувати новий розділ до книги "Таємниці дому пані Дорсет" в якому я ві ... Детальніше
Переклад книжки Ірина Удоденко
24.07.2024
Вітаю, спільното! Виникла потреба перекласти свою книгу на англійську мову. Чи мав хтось такий досві ... Детальніше
Пательня. Випуск 16stas
24.07.2024
Вітаю друзі. Продовжуєм працювати над текстами. До речі, коли ми розбираєм стороннє оповідання ми не ... Детальніше
Почуйте Тіло Ніка Орача!Антон Ейне
24.07.2024
На каналі "Химерієць" озвучили моє оповідання "Тіло Ніка Орача". Приємно бути першим. Чи це Орач у н ... Детальніше
Пательня. Випуск 15stas
24.07.2024
Вітаю, друзі. Звісно, що жорстка критика не всі під силу. Багатьом з нас набагато комфортніше бути в ... Детальніше
Моя участь у Божественній масціКатерина Лилик
24.07.2024
Якось я написала, що маски даровані суспільством є найзручнішими для використання. Головне не виходи ... Детальніше
На Аркуші вже:
11902читачів
146387коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: