в тіні заметілі

10057
Публікація: 16.02.2023
Вірш
Завершено

раптом - погляд літа

милий і привітний,

усмішкою легкий

від років далеких....

небокрай в тумані

рискою омани...

колом видноколо

ворожбою долі,

де усе знайоме

та немає дому.

плутані стежини.

час у швидкоплинні... -

там зимовий озов

і кохання острів.

в схові водоспаду

відчай і розрада.

закиди і докір.

погляд сіроокий -

спогадом із тіні

в сьогоденній днині

майже не зимовій,

ще й з журбою в змові.

де під снігопадом

стежка сонним садом,

по якій вчорашнє

наче як не справжнє -

мов сніги з уяви

поволі і мляві.

наче то комахи

в зреченні, закланні -

мухи та літайки

у танку світанку

в чарах заметілі

ясносяйнобілі,

мрітні і примарні

пурханнями з хмари

хитані, лелійні,

у похмурість - мрійні...

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі