Усмішка

200161
Публікація: 18.02.2023
Вірш
Завершено

Її мовчання - це контур голубки,

що тонкою ниткою крил

розділяє сонце палких губ

і здимається вище хмар,

коли посміхається небо її очей.

Там плавиться золото променями скипівши,

І ллє солом’яну тінь - шепотіння,

переливаючись у шовкове волосся ночі,

що наче куліси розходиться відкривши простір

для серця любовної пісні, їі усмішки.

07.11.2020

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі