Школа
000123
Голос немов із тисячолітньої глиби,
думка як псих-істеричка кричить,
коли я дивлюся поглядом риби,
школа і тут безперервно дзвенить.
Це смішно... і знов перед очима всі ті,
чиї кросівки їздили по моїй спині,
і немає нічого кращого в моєму житті
ніж знов опинитись в шкільній святині...
_____
Я дивлюсь на публіку і всі, кого я бачу - люди, котрі знущались з мене в школі.
© Курт Кобейн
_____
Марафон віршів присвячений до дня народження Курта Кобейна.
На хвилині з 2:15 по 2:17 неймовірний голос Курта.
https://youtu.be/sp86SkWKRQE
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯