Одним духом

100131
Публікація: 19.02.2023
Вірш
Завершено

Одним духом я починаю нове життя,

Це мій внутрішній шлях до самопізнання.

Одним духом я перемотую час,

Цей дивний час, час піднесення нас.

Напередодні зорі падали додолу,

Мені було лячно і болісно, бо

Кожна зірка — це знамено свого роду,

Кожна зірка — це мій шлях на свободу.

Замайорять бульвари і завулки,

Кожен закуток пам'ятатиме нас,

Забриньчать шляхетні дії і поступки,

Це знак, знак — що є ще людяності запас.

Байдужі й ганебні вчинки в цей дивний час,

До зла й до одради ведуть останніх із нас,

Мені гірко та смутно, бо щодня бачу те,

Як якийсь відчайдух свою пісню пряде.

І пробачення просить і чекає сповна,

І його пробачає велетенська зоря,

Бовванітиме правда — людська і проста,

І до неба застелеться стежка вузька.

І те що надгігантські зорі пробачили нас,

Віддавши своє життя, про житейський запас,

Це підтвердження власне того, що є ще час,

Що гармидер і визвольний дух досі не погас.

13.02.23 — 16.02.23.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі