Одним духом
Одним духом я починаю нове життя,
Це мій внутрішній шлях до самопізнання.
Одним духом я перемотую час,
Цей дивний час, час піднесення нас.
Напередодні зорі падали додолу,
Мені було лячно і болісно, бо
Кожна зірка — це знамено свого роду,
Кожна зірка — це мій шлях на свободу.
Замайорять бульвари і завулки,
Кожен закуток пам'ятатиме нас,
Забриньчать шляхетні дії і поступки,
Це знак, знак — що є ще людяності запас.
Байдужі й ганебні вчинки в цей дивний час,
До зла й до одради ведуть останніх із нас,
Мені гірко та смутно, бо щодня бачу те,
Як якийсь відчайдух свою пісню пряде.
І пробачення просить і чекає сповна,
І його пробачає велетенська зоря,
Бовванітиме правда — людська і проста,
І до неба застелеться стежка вузька.
І те що надгігантські зорі пробачили нас,
Віддавши своє життя, про житейський запас,
Це підтвердження власне того, що є ще час,
Що гармидер і визвольний дух досі не погас.
13.02.23 — 16.02.23.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.