З патріотичних

Не можу писати про страх і насилля

Для розваг і щекотання его та вмінь.

Коли мій народ плаче

Від болю,

Змагаючись з нелюдською,

Містичною жорстокістю.

Коли крик жертв насилля є насправді і їх голоса кричать до самих Небес благанням...

Не можу описати страх,

Дивлячись в очі дитини застелені сльозами,

Батьків, що втратили янголя

І закоханих,

Що не знають історії Шекспіра про Ромео і Джульєтту,

Бо у них своє чисте кохання,

Що не стане світовим,

Але щирішого за нього не знайдеш у романах.

Не можу вигадати страшнішого,

Ніж руїни на лоні України...