Заховалося місто у вечір

Заховалося місто у вечір,

Лиш зрадливо мигтять ліхтарі.

Розтрусилася десь колотнеча,

В ніч будинків пливуть кораблі.

Сніг січе і січе безборонно:

Все бинтує навколо зима –

Прикриває розтерзане лоно

На ріллі, що зорала війна.

Прикриває із сумом руїни,

Притрусила зрадливий наст,

Винувато прийшла до країни,

Не дарує нікому прикрас.

Бо в бою кров бійців закипає,

Не один впав на полі солдат

Там, де сонях насінням стікає,

Почорнілий від болю і втрат…

Заховалося місто у вечір,

Сніг байдужо січе і січе…

Та не спинить він бою клекіт,

Доки ворог назад не втече.

І настане той час весняний,

Крикне кожен: Хвала бійцям!

Що стояли мужньо, незламно,

Щоб спокійно жилося нам,

Що життя принесли у жертву,

Коли Марс вимагав: На щиті!

Побратимам повік не стерти

Болю втрати в години оті…

Не сховається місто у вечір,

Будуть рясно світити вогні:

Перемогу піднімуть на плечі

України відважні сини.