"Героям"
Муже, славетний відвагою йти в невідомість безсмертя,
Дюжину знаних та сотні забутих діянь учинивши,
Відав чи ти, що шукаючи шлях до богів милосердя,
Станеш рабом, що служитиме задумам ницим і грішним?
Тюхе обранцю, що став божевіллям Олімпу богині,
В смертних обіймах стискаючи шию Немейського лева,
Певно,ти вірив, що з гідністю сплатиш борги, Зевсів сину,
Силу півбога ввіряючи в руки Мікен владареві.
Викреслить ймення твоє із сліпої Атропос сувою!
Прагне цього Еврістей, боягузливий горе-правитель.
Мойра Лахесіс добряче тебе ошукала, герою:
Байдуже долі до волі, хай смертний ти чи небожитель.
Мужній Алкіде! Хай вдячні тобі Прометей та Еллада,
Доблесть свою ти черпаєш в бажанні нікчемі служити.
Шлях твій, оспіваний музами, стелить богиня Апата,
Гімном твоїм стали сльози скорботи в очах Іпполіти.
Гірко картає себе Іолай за підмогу близ Лерни,
Зморений люд з ностальгією дивиться в небо Стімфали.
Що ті потвори, як править безкарно державою скверна?
Що ті герої, що в дар їй народ принесли на поталу?
06.02.23
©️Неофітка📿
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.