Розділ 18

Владик відшукав Лялю перше всіх. Так вже сталося, що його наукова робота (теперішня і всі майбутні, як він того бажав) стосувалася теми профілактики та ліквідації наслідків здійснення саморуйнівних вчинків. А саме так він і кваліфікував стрибок у холодну воду дивної дівчини у червоній сукні. Відео з її участю підписане кричущою назвою за кілька годин стало вірусним у соціальних мережах. Тож не дивно, що Владик, що ті соціальні мережі моніторив, одразу звернув на нього увагу. А коли вгледів решту "горе акторів" мало не вдавився вишневим пиріжком. Відкашлявшись та одним махом допивши своє какао, взявся обдзвонювати всі приймальні відділення лікарень аби з'ясувати куди доставили Лялю Комарову. Думки, що Ляля не виплила в нього не з'явилося. А ось за малознайомого Стаса Влад трохи хвилювався.

Діставшись лікарні, Влад застосував трохи магії комунікації й відшукав того дідуся, що супроводжував "малолітніх іхтіандрів" від набережної до реанімації. Саме він повідав хлопцю і про необдумано-героїчний вчинок двох "янголят", і про нелюдську байдужість невідомого оператора, і про підлість його товариша, що поцупив речі "янголят" доки ті борсались у воді. А сам дідусь, що спостерігав за тим всім з великої відстані, доки дотяг свої хворі ноги, доки викликав швидку, то небайдужа молода пара вже допомогла дітям вибратися на берег. А дідуся лікарі швидкої з собою взяли, щоб з поліціантами поговорив. Бо ж "янголята" від пережитого втратили свідомість.

"Оперативно, – подумав Влад про невідомого оператора. – Відео розлетілося швидше ніж його актори дісталися лікарні."

Він хотів розпочати проти оператора інформаційну війну в коментарях та швидко дізнався, що на тому полі вже давно баталії не дитячого масштабу.

"Гаразд, – подумав Влад, – почитаємо те все пізніше".

Дізнавшись, як наразі почувається Ляля та Стас, Влад видзвонив Валентину й попросив, щоб вона зв'язалася з бабусею Катею та супроводила ту до лікарні. Далі Влад прикинувся тихим скандалістом і кожні п'ять хвилин нагадував аби про Лялю дбали не жаліючи ліків, бо гроші вже їдуть. За пів години Владу винесли список і сказали, щоб він не базікав, а скупився в аптеці. Хлопець виловив у рюкзаку кредитку і вже зібрався грати роль волонтера, як ініціативу в нього перехопили двоє діловитих молодиків, один з яких ще й виявився колегою.

"Солідна у Стаса підтримка, – подумав Влад"  

Всівся на першому поверсі чикати на бабу Катю та Валю, все одно до Лялі його не пустили. Заразом повідав колезі про горе оператора та його злодійкуватого напарника. І звісно не посоромився поцікавитися, як вони дізналися про те, що Стас в лікарні. Виявляється їх "бос" на імення Денис має товариша програміста, що розробляє різного роду програми на індивідуальні замовлення. Тож Денис йому замовив таку, котра щомиті моніторить Інтернет і вловлює зображення тієї людини, фото якої їй показали. В майбутньому ця програма має контактувати з камерами спостереження в місті, на платній основі звісно. Так от ця програма, щойно її увімкнули в тестовому режимі, "вловила Стаса" на відео з набережної. Сам Денис знаходиться в Києві по роботі. Переглянувши локацію Стасового телефону, що прикріплений до руки, Денис з'ясував адресу лікарні й відправив товаришів наглядати за братом-шкідником та його вірною напарницею. Обіцяв уранці повернутися з різочкою.

– Різочка то погана ідея, – зауважив Стас. – Ви ж точно мусите розуміти, що вони пережили стрес. Та й їхня поведінка у суспільстві вважається героїчною.

На що колега по секрету розповів про недавнє самогубство матері Стаса і його некеровану, інколи не логічну поведінку.

– А під замком ми його тримати не можемо, – пожалівся колега, – бо він себе калічить.

– А під замком і не треба, – обурився Влад й почав випитувати все, що могло б допомогти у його науковій роботі, аби потім він міг допомогти Стасу та Лялі.

– А скільки Вам років Владиславе? – поцікавився колега, зрозумівши, що наговорив зайвого.

– Достатньо аби вони не сприймали мене, як злого дорослого, що лізе в їхнє життя.

– Я не прибічник підтримки з боку однолітків, – зауважив колега. – Одна "відсутність досвіду" накладеться на "іншу відсутність досвіду" та й отримаємо от такі стрибки з набережної.

– А Ви мій досвід своїми чашками не міряйте!

Влад, що й сам пережив чималий стрес і саме на це й натякав більш досвідчений колега, мало не влаштував скандал на увесь коридор. Та на щастя нагодилася Валентина з ледь притомною бабую Катею під руку. А тоді ще родичі дівчини в червоному підтяглися. І увесь цей балаган взялася втихомирювати поліція, що нарешті приїхала на виклик лікарів.

Про те, що відбувається на першому поверсі і тим паче в Інтернеті Ляля не знала і знати не могла. Не в Олесі Веселовської, а саме в неї показники були дуже низькі і дівчина увесь час втрачала свідомість. Тож біля неї зоставили чергувати медсестру.

Стас, що ще встиг отримати телефоном прочухана від брата й поспілкуватися з поліціантами, заявив своїм наглядачам, що перепрацював у цьому життя і тепер буде спати до наступного пришестя. Натягнув ковдру на голову і дійсно заснув. Пан психолог та пан нарколог дуже сподівалися, що прокинеться він уже іншою людиною: здатною відповідати не лише за своє життя, а й за життя інших, а головне більше не боятиметься "не встигнути".

Наступного дня Лялю перевели у звичайну палату. Через пів години про це дізнався Стас і прийшов у гості. І лиш коли він намалювався на порозі, Ляля зрозуміла, що не так з її піжамою – у Стаса була така ж сама. Тільки на відміну від крилатих рожевих слоненят, котрі щедро засіялися на Лялених білих штанцях та футболці, у Стаса були блакитні бегемотики. Таке "щастя" точно не в державній лікарні видають. Хоча Лялі піжаму та халат принесла саме медсестра. Сусідки по палаті швидко те все підмітили й почали романтично зітхати. А коли медсестри поширили звістку, що в їх лікарні знаходяться "герої з набережної", Лялею та Стасом почали милуватися всі навколо. Стас цим насолоджувався, а Ляля хвилювалася за жахливу зачіску. Бо ж та медсестра, що за нею слідкувала, мабуть, знічев'я, розплела всі афрокосички й висушила Лялі волосся. Жаль не додумалася відмити його від річкового бруду. Ляля відчувала себе заслабкою, щоб іти в душ. Все сподівалася, що Валя от-от прийде її провідати й допоможе. Бо приймати допомогу Стаса у такому питанні для Лялі було неприпустимо. А, що як їх от так Денис побачить, думала вона.

Омріяний Денис не поспішав з'являтися з різочкою. Мабуть, в тому Києві і справді суцільний "кінець світу". Зате провідати Лялю прийшла сама пані "плавчиня". В палату Веселовська зайшла без стуку та запрошення. Бридливо оглянула всіх і вся, так ніби не в цій же лікарні лікувалась, а на сусідньому приватному острові з десятком рабів.

Ляля піднялася на ліжку, але виглядати "достойно" в неї все одно не вийшло. Тіло боліло так ніби вона всю ніч розвантажувала вагони, через що міміка на її обличчі малювала бридкі гримаси. Хоч як пам'ятала сама Ляля Веселовська у вазі не поступалася здоровецькому мішку картоплі. І увесь той "галасливий мішок, що пручався" довелося спершу виловити у воді, тоді дотягти до берега, потім ще й якось з води дістати, ще й самій вилізти. Помити волосся Лялі так і не вдалося. Та й не планувала вона з Веселовською бачитися взагалі.

– А хто б міг подумати, – Веселовська підійшла до Лялі й оперлась об стіну. – Лялька німецького виробництва. Ти й тут вирішила перетягти всю увагу на себе? Чого ти взагалі там з'явилася? То не твій був спектакль. Тобі ніхто роль не давав!

Лялені сусідки по палаті були вражені й дивились на все те як на чергову серію улюбленого серіалу.

"– Хоч би на телефон не почали знімати, – думала Ляля, розглядаючи шовкову ніжно блакитну піжаму Веселовської".

– Чергове порушення правил? – продовжила монолог Веселовська. – Чергове Гран-прі поза чергою? Лежиш тут помираєш, чмошна як дистрофічний пацюк!

"Її не можна чіпати. Вона на все здатна. Ще зробить щось з собою. А як зі мною?"

– Я може готувалася. В мене б може все вийшло красиво! А тут тебе чорти принесли!

– Сама винна! – не втрималась Ляля.

Веселовська від несподіванки аж замовкла. Мабуть, не звикла, що на неї не дмухають, а кричать.

– Ти хоч раз справжніх зусиль доклала? – завелася Ляля, де тільки сили знайшла. – В житті не буває все так легко! Щоб щось отримати – треба щось зробити! Щось більше за "просто існувати". Більше за "просто реагувати на подразнення з зовнішнього світу". – казала більше собі ніж Веселовській. – Більше ніж слухати та робити, що тобі кажуть інші. Візьми відповідальність за своє життя! І зроби його настільки хорошим на скільки сама того хочеш. Досить звинувачувати всіх навколо!

– Ти головою стукнулась? Прибацана! – фиркнула ображена Веселовська й вибігла з палати.

– Олесю! Ану стій! Цього разу я з тобою таки розберуся!

Ляля хотіла вистрибнути з ліжка швидко й театрально красиво, проте заплуталася в простирадлі, гепнулася на підлогу, поборсалася, підвелася і лиш тоді побрьохала за Веселовською.

– Ми таки з'ясуємо стосунки! – крикнула, вивалившись в коридор.

Та замість Веселовської, за якою і слід простиг, Ляля наштовхнулася на Дениса. Виглядав він не краще неї. На обличчі широкими мазками була намальована ніч без сну, декорована бісером із неприємностей. Ляля не хоті буту черговою такою неприємністю для нього. Та зважаючи на те, що він відкрив рота і вже приготувався, мабуть, розповісти їй, що місце хворої в ліжку, вона таки ускладнила йому життя.

"Ти все не так зрозумів! Я не безмозка! І не ледача! І я знаю правила! Я впораюсь! Тільки треба тобі про це якось сказати! Ми таки з'ясуємо стосунки! У цьому житті"

Тримаючись за стіну, Ляля наблизилась до Дениса. Стас, що стояв позаду брата й вертів у руках два новенький смартфони, помітив як руки Дениса смикнулися, та знову торкнутися "неповнолітньої" він не наважився.

– Денисе Олександровиче, – прошепотіла Ляля.

– Я тебе слухаю, – так само пошепки відповів Денис.

– А треба ще й чути, – посміхнулася вона й, залишивши стіну, перетворила Дениса на свою опору, повиснувши в нього на шиї.

" – Я звісно виглядаю, як кікімора, – думала Ляля, наближаючись до його обличчя, – але не настільки погано, щоб ото твої очі на пів обличчя розпливалися."

М'якість його подиху. Спалах камери. Стасове: "ти проспорив". І знову  тіло Лялі летить в обійми підлоги.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.