Коли сонце зникне, чи зможу я все ще бачити?

Коли промінь не зможе пролізти крізь пил важкого повітря,

Чи вдасться мені, насилу закривши повіки,

Пробратись у спогадів схов, згадати бодай би щось втрачене?

Коли сонце зникне, чи буду я все ще бачити?

Коли сонце зникне, я поділюсь із зірками своєю вдачею,

Порівну поділивши між ними від'ємне значення –

Тепер бо настала їх черга марити поміж хмарами,

Блідими примарами далі вести життя марнеє.

Коли сонце зникне, я стану нарешті другим Юпітером:

Метаном, воднем і гелієм злечу зі своєї орбіти;

Купками пилу нарешті впаду в корінці тезаурусу,

Відбивши шрифтами усі коливання пульсу.