Кордони Галактики

Кір першим вискочив із зали нарад, але його затримав військовослужбовець у приймальні.

– Вам мають надати посадові інструкції, – сухо сказав він. – Зачекайте тут.

Інструкції Кіру точно не завадили б, бо він уявлення не мав, що йому тепер робити. Із зали поступово вийшли всі військовослужбовці, але жоден не зупинився і нічого йому не сказав. А коли Кір вже збирався сам спитати про подальші дії, із зали нарад вийшов Консул і жестом показав зайти до нього.

Крім Консула в приміщенні нікого не було. Кір не встиг здивуватись, що сам Консул буде давати йому інструкції, як той відповів на його невимовлене запитання:

– Всі зайняті підготовкою до місії, тож я погодився дати тобі всю необхідну інформацію.

Голос Консула звучав досить відсторонено і Кір зрозумів це так, що має тримати дистанцію. Тим часом дипломат підійшов до стіни з голографічними носіями і взяв кілька з різних секторів.

– Тут перелік всього, що ти маєш отримати як кадет навчального корпусу, а також запит на екіпірування для місії, – сухо сказав він. – Куди за цим іти – теж тут знайдеш.

– Зрозумів, – швидко сказав Кір і взяв простягнутий йому невеликий прямокутник темного пластику.

– А це загальні матеріали для проходження служби у Зорефлоті, – продовжив Консул, взявши до рук інший носій. – Обов’язково ознайомся зі статутом. Це важливо.

– Звісно, – хитнув головою Кір.

Керівник Дипломатичного Корпусу тримав ще один носій в руках, але не поспішав віддавати його. Натомість він підійшов до стіни із зображенням космічної битви і голосно сказав:

– Пам’ятайте кадете, що служба в Зорефлоті це в першу чергу неухильне слідування правилам.

– Я розумію, – опустив очі Кір.

Всередині з’явилось неприємне відчуття. Навіщо Консул саме зараз наголошує на цьому? Невже настільки сумнівається в ньому, що вважає нездатним служити за правилами честі.

– В деяких ситуаціях може здатися, що краще вчинити на свій розсуд, але цього ні в якому разі не можна робити, – досить голосно продовжив наставляння Консул.

А тоді наче випадково підійшов до ніші в стіні і став до неї спиною. Краєм ока Кір помітив ледь пульсуючу крапку відеоспостереження, яку Консул тепер закривав спиною.

– Ти маєш розуміти, Кіре, – все так же голосно продовжував дипломат, цього разу поглянувши йому у вічі. – Будь-яка самодіяльність чи неузгоджена ініціатива під час місії буде суворо каратися. А навіть якщо вийде уникнути покарання – ти залишишся один на непідконтрольній території без будь-якої підтримки офіційних сил Співдружності.

Тепер Кір слухав максимально уважно. Це були не формальності і не сумніви в ньому. Консул хотів йому щось сказати.

– І я нічим не зможу допомогти тобі у подібній ситуації, – продовжив дипломат, а тоді офіційно додав: – Служи з честю, кадете! Не заплямуй гідність Зорефлоту! – і простягнув йому руку.

Кір потиснув руку Консула і відчув у себе в долоні твердий пластик голографічного носія.