ХОЛОДНИЙ СМАК

Темрява вертається в серце, на круги своя…

Олег Лишега

По всіх пристрастях і снах –

розмов колишніх вибілено тон.

Я дивлюся на тебе

очима без жодної

краплі хмелю.

Похилена безмрійно голова,

ковток алкоголю – аби жах не так млоїв.

Позаочі – у пошуках сну та достатку,

крізь натовпи дрімотні пролітаєш,

утомно несучи свій хід.

У холодних вогнях недалеких вокзалів

запеклася потвора–нудьга

та її герметичні відлуння.

Ця ізоляція позбавить більшості ілюзій,

тож я і далі день у день мовчу.

© Максим Солодовник, 2014

(p) Eisenturm, видавець і PR-підтримка, 2014