Шукаючи щастя

Наступного дня ми відправились прямо до Ромки в гуртожиток. Його сусід по кімнаті поїхав на вихідні додому, тому ми спокійно могли побути на самоті. Відразу роздягнулись і спробували лягти досипати.

– Чекай, у мене для тебе дещо є, – згадав він і побіг до сумки. Звідти витяг мій загублений павер. – Уже тиждень його ношу. Ще на тій вечірці забрав, коли помітив, що Тріс про нього вже й забула. Все збирався віддати, але… ну сам знаєш.

– За такий сюрприз, – мені було весело від всього цього виру подій, що відбувся зі мною останнім часом, – з мене виконання твого сексуального бажання.

– Тоді у мене ще один подарунок, – він поліз у шафу і витягнув чохол для одягу. Звідти дістав, одягаючи на свої оголені плечі, шикарні ангельські крила. – Як я тобі?

Посередині виднівся яскравий напис Principal.

– Тобі дуже личать, – замилувався ним. – Але ж ми повернемо їх Владу?

– Тільки після того, як трохи покористуємося, – хитро подивився на мене Ромка і я зрозумів, що спати ми найближчим часом уже точно не будемо.

Людина шукає щастя за тридев'ять земель, не помічаючи, що воно поруч... («Коли Гаррі зустрів Саллі»)