Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Інше (1592)

Знаєш, як у житті буває?

Знаєш, як у житті буває?

Одні зраджують інших.

Знаєш, як у житті буває?

Не завжди обирають ліпших.

Буває надають перевагу тим,

Що не мають принципів.

Не дивуйся - це життя,

Воно не завжди діє згідно звичаїв.

Не все йде як хочеш того ти,

Іноді бувають збої.

Не збивайся з власної тропи,

Бо ніхто за тебе не пройде її.

...

Алі

Маленьким глядачам, а також їх батькам (уривок)

Усі діти добре знають,

Що в театрі їх чекають:

І актори, і ляльки

Їм розігрувать казки.

Йдуть до казки в гості діти,

Раді їх усі зустріти.

В гардеробі пані мила

Куртки й пальта запросила.

Там чекатимуть вони

На повернення юрби.

Ось луна перший дзвінок!

У руках твоїх квиток -

Подивись і місце взнай,

Тай до зали поспішай.

Якщо в центрі місце маєш,

Першим ти тоді сідаєш.

Якщо з краю місце маєш,

Краще трошки почекаєш.

Другий дзвоник - це сигнал:

Не запізнююся ти в зал!

...

Марічка Власова

Незакінчений вірш недописаної війни

Незакінчений вірш

недописаної війни...

Воюй.

Допомагай воювати.

Допомагай,

тим хто не може воювати.

Бо згниєш.

Наплюй.

Сонця схід щоб битись вартий.

Ми захоплені на картах.

В нас направлені гармати.

Ми ще є.

Я не ллю

сліз і слів за кулі в бартер.

В карцер не саджаю жарти.

Все віддав уже вдесяте.

Бог дає...

...

Роман Коцький

Герой, що знайде рай

Коли загинуть кораблі

І зникне небокрай

Тоді народиться в пітьмі

Герой, що знайде рай

Він вийде з попелу і жару

Закутаний у стяг

Збіліють чорнії тумани

І ворогів кістяк

І битиме шалено в груди

Герой, що знайде рай

Однак забудуть всі етюди

І скажуть: він - шахрай

Глухі сліпці без ніг, без рук

Їх голос, що без слів

Злетить, як навіжений крук

Та й за героєм в слід

І стане він в нерівний бій

За тих, кого не знав

За тих, хто у житті своїм

Його зганьбив й скарав

Коли загинуть кораблі

І зникне небокрай

Не буде більше там землі

Де мав би бути рай

...

Аля Кобза

До коханого. Репресованого

Прокинулася в інститут збиратись.

Одразу зрозуміла, що мені

Хвилин 15 треба почекати,

Щоб привітання кинути тобі.

Та написав ти, що тебе забрали.

Ще, виявляється, о сьомій сорок дві.

То як же... Я так сильно сподівалась,

Що легко все обійдеться тобі.

Збирався ти на допит вирушати.

До ворогів народу усього.

Збирався сам... Але забрали з хати...

Ще й восьмої години не було.

Ще в Україні діти тихо спали,

У Білорусі починався день...

А ти ішов. Вони тебе забрали.

Вони — потвори, схожі на людей.

За що ж тебе невинного карати?

За те, що любиш Білорусь свою...

За те, що не мовчав і мовив правду

Про ту державу, владу і брехню.

За те, що ти розповідав про мову,

Історію, культуру для людей.

І що не втратив білоруське слово,

Що поглядів тримався, та ідей.

Тебе забрали. Ти не повернувся.

На тебе увесь день чекала я.

Я визволю тебе. Я не боюся!

Хоча й маленька квіточка твоя.

Вже довго інформацію шукаю.

Та не дістати, бо ніхто не зна.

Постійно скрізь і всюди добиваюсь

Деталей справи: вирок? Чи нема?...

Твого я повідомлення чекаю:

«Я повернувся, мила, ось дивись!»

Але ти там. Там справу розглядають.

І телефон без змін. Усе мовчить.

І що з тобою буде, я не знаю.

Відпустять чи затримають тебе...

Тобі, мій білорусе, обіцяю.

Всіма шляхами визволю тебе.

А в Україні ще війна триває.

Не долетять тобі мої листи.

Та ти і сам про це чудово знаєш,

Хотів країні ти моїй допомогти.

Але не встиг. Тебе забрали з хати.

Ненавидять вони тебе за те,

Що Білорусь хотів ти врятувати.

І Україну, й мову, і мене.

...

Яворинка Дана

ТРИЗУБ

1

Слово, що в кайдани скуто,

Линь поміж світами!

Анулюй тиранів пута,

Виблискуй вогнями!

А якщо якісь там цапи

Українську мову

Красти будуть в свої лапи,

Розіпнуть те слово,

Анулюй їм, ясний Боже,

Їхні підлі грати!

Най же слово нам поможе

Істину пізнати.

2

Срібло по небу розсипане…

Ллється космічний романс…

А місто снігом засипане,

Вітер несе диліжанс.

Атомне місячне сяяння

У передсвітній пітьмі

Креше із серця розкаяння,

Ріже по серцю мені.

Арки незвіданих наосів,

Їх не побачу на жаль,

Небо подібне до хаосу –

Іскри, що висікла сталь…

3

Свободу видно крізь туман,

Лунає спів козацький давній,

А у тумані тім майдан –

Вогні могутнього Майдану.

А що зостанеться від нас?

Уже ніхто цього не знає…

Країна у славетний час

Російські пута розриває.

А що країну нашу жде,

Її річки, міста, заводи?

Не знаю, час вперед іде,

І врешті прийде час свободи.

18.01.22

...

Георг Аджаріані

За далем краю

Немає кінця та краю білим снам.

Тире, крапки — то рубежі сумнівні.

Початок і кінець є у всього. У справах, днях

За далем краю виправдаються надії?

Світ все ж таки простіше... Ребуси в зірках?

Спалах обіймів, мрії-павутини...

Та добра звістка — це коли приручиш страх.

Душа поза смерті. Але у смерті є причини.

Не бійся болю. Плакати — не зло.

Біла пустеля — краса поза межами світу.

Милуючись веселкою — не переплутай дно

З простором неба... Не помились орбітою.

Прожектор намалює скрізь болото гать,

Наповнить мішуру слів сенсами живими.

Здійметься білим серпанком той жар багать,

Та прошепоче вічності «ми це життя любили».

~лютий•2023~

...

Lexa T. Kuro
18+

Вона не знає…

Вона не знає імен і облич —

Їх було троє.

За ними підглЯдала тепла ніч

Тією весною.

То була остання теплинь

У її пальцях,

Хоч були ночі і вишивав день

Щодня на п‘яльцях

Яскраві барви цілого світу.

З тієї ночі вона понеслА.

Родились діти —

Два янголи, два крила.

Тієї ночі її застудили

І поламали.

Дітей своїх не любила,

Вони її на світі тримали.

...

Ньотка

кулі...патрони...

кулі.

патрони.

хата - решето.

сканери.

дрони.

бите плато.

танк наче файєр -

на магістраль.

корчами файний

орка-москаль.

зліва та справа -

кіптява, дим.

кепські там справи -

смерть поводир.

клуні та зруби.

вирви.

хрести.

криками руни -

озови мсти.

огневий омах.

примха.

пиха.

в розрух,

в розломах -

січа лиха.

гніт та неволя.

гадини слід.

стека недолі.

дотиком світ.

множаться гроби.

спалений плот.

брудом в окопи

злоба незгод.

колосом жито -

чорна зола.

колами хитко

зашморги зла.

гуркоти.

вибух.

струси небес.

простору вивих.

скрегіт та стрес.

зліва та справа -

кіптява, дим!...

...кепські там справи -

смерть

поводир.

...

Ем Скитаній

зрада

твої кроки подібні грому з ясного неба,

шуму пожеж та камнепадінню.

вони - гуркіт руйнацій та канонад.

вони - крики людські в розплавленій лаві вулкана.

о, зрадо!

я бачив обличчя твоє у століттях.

я бачу обличчя твоє щоденно, щомиті!

коли цілиш ти списом у спину,

коли крізь легені вганяєш тесак з насолодою в серце людини,

яка необачно була тобі родичем, другом чи братом.

я бачу твій посміх паскудний в червоних хрестах на білому фоні -

за ними закидоні клуні, пакунки та вбивці розсілись рядами,

муштровані котрі та налаштовані мовчки безжально, цинічно вбивати своїх одновірців.

ти в усіх ешелонах смерті,

у потягах що громихають.

я бачу тебе,

єхидну,

лякливу та боягузливу,

тупу від зненависті,

жорстоку та злу,

та безкомпромісну, немилосердну -

за спинами немічних та дітей,

паскудна, зириш криваво.

ти зомбі! катує що у катівнях

знесилених, скорених та полонених.

я бачу тебе, брехливу, у світі... -

тобі просто-напросто срати на світ!

користуєш його, гвалтуєш, знущаєся з нього...ну, а вже потім

скуповуєш в роздріб та оптом і... -

регочеш з того усього,

скалися підла, злодійна, підступна.

о, зрадо! ти спритно вмієш сховатись за маску

миролюбної усмішки діви святої,

коли розливаєш отруту

в той час, коли позад себе

лишаєш пустелю,

руїну

та злидні

недолуга,

потворна,

безродна,

та, що немає вітчизни... -

ховаєся в пагорбах серед болот,

жонглюєш благодійством та благородством

(які - абсолютно! - тобі невідомі),

подаєш себе гуманістом,

янголицею світу,

граєш довір'ям людським,

штовхаєш людей у жебратство та бідність

в тобою розорених та розграбованих землях...

бо така вже ти є - цинічна,

шизанутая та меркантильна,

о! зрадо, століттями що незмінна....

...

Ем Скитаній

Моськаляка

Моськаляка зіпсувала нам життя.

Знову вона намагається нас зломати.

Знову тривоги, котрий раз за день,

Знову вона запустила свій непотріб до нас.

На нашу землю, на нашу неньку...

Ми встоємо. і далі будем жити,

Ми хоч і маленька країна але ми вистоємо.

Я пишаюсь тим, що живу у вільній державі

А москаляку на гіляку ми повісимо.

...

Валерія

На краю землі

Знаєш, як це бути на краю землі?

Тут палає безодня, але немає чаклунства.

На заході сонця розгоряються вугілля мрії,

Повітря пронизане світлом, наче небо без дна.

Золото торкається сині, лиже вода хмаринки... Жива дивина...

Оксамит зеленої млості килимом розмальований у груди...

А зірки... Ах, зірки!.. Кажу ж, небо без дна.

Під цим простором спокій... Вдихнеш його — не заснути!

Кров розбурхує туман, у завісі вишуканості дум,

Стежкою річка між горами... вирує, реве, кипить.

Переплетені з вічністю тиша та безтурботний шум.

Нескінченна таємниця у всьому... Ця земля — магніт!

Хочеться слухаючи - чути. Бачити! Не просто дихати — вдихати!

Насолоджуватися та радіти кожній миті дня.

Саме тут, на краю землі, справжня благодать.

Саме тут розумієш, що життя — ексклюзив! А все це є буттям!

~10•вересень•2017~

...

Lexa T. Kuro

Повернусь

Вірю нескінченно в сузір'я Вічної Любові...

Якщо покличеш, я повернусь крізь холодні далечіні...

Чумацький шлях — мій фарватер... зірки — вогні кольорові

І мости крізь віки... де наші ритми од нині...

Я тебе знайду серед мільйонів вітрів,

Де волею в серці твої слова-океани...

Нехай тягнуть мене грози... але світло вогнів

Твоїх очей для мене вічний шлях у покої нірвани...

Нехай закине мене спрага мандрів у інші світи,

Холоди всі дороги зітруть у щасливе «завтра»...

Я почую твій поклик крізь кришталеві віщі сни.

Обов'язково сили знайду, щоб повернутися... Бо чуєш, ти цього вартий!

~грудень•2016~

...

Lexa T. Kuro

прозріння в "короні"?...

"...перший ти чи останній,

в натовп втиснутий щільно -

важко йти в цій отарі,

в безумі злому що суне

в зашморг влаштований в часі

блукань у болоті злиднів.

де кожній дрібниці радієш,

які б не помітила навіть

людина в здоровому глузді -

в статистиці посередня,

нормальна людина

з освітою...чи без освіти,

ти ж як лох той радієш

всілякій оманній дурниці.

овації твориш...та свято

влаштовуєш...весь в облуді!

принижений ворогом, "братом"

якого нарік так щиро

у сліпоті своїй темній...

та, певне, невиліковній.

бо кликав його наче Бога -

благав розбомбити хату,

залити лайном вітчизну,

знищити вщент державу..." -

отак міркував, задихався

вмираючий мешканець міста,

середній в статистиці зрадник

міста свойого,

вітчизни,

заклятий ворог країни.

лежав у брудних простирадлах

в куті за тілами хворих -

таких же як він байдужих

до себе, людей, до світу.

в занедбаній цій будівлі

лиш нині згаданій містом -

в лікарні без ліків майже

і майже без лікарів.

та він не забутий! - постійно

є під прицілом щоденним

"братішкі" - того окупанта,

злодюги, зомбі, засланця...

і сумніву тут немає -

на мушці своїй він тримає

мешканця, що помирає... -

в прицілі гнила його сутність.

і вистрілить! без проблем тут -

прошиє чергою миттю,

як щойно дізнається вбивця

про сумніви ті всілякі,

думки непотрібні, крамольні!

вагання ворожі та хворі.

авжеж! - за тим його звали,

вмовляли та замовляли -

знищував щоб живе все

на цьому клаптику світу... -

геть чисто усе по степу!

навіть крихтини того,

що глуздом здоровим зветься.

...

Ем Скитаній
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Труднощі перекладуІлва Стрілецька
14.03.2024
Маю питання до тих, хто раніше писав російською, а тепер перекладає свої твори українською. Я теж з ... Детальніше
Не можу читати книжки(((Діана Вінтер
16.06.2024
Так, помітила за собою, що не можу читати книжки, оформлення яких мені не подобається. Як паперові, ... Детальніше
Нова обкладинка для "Моя нова супер-робота"Антон Ейне
16.06.2024
Супергеройське оповідання "Моя нова супер-робота" отримало нову круту обкладинку. Саманта Уошингтон ... Детальніше
Про менеБатько природа
16.06.2024
Вітаю! Я - Батько природа, точніше це мій дуже... незвичайний псевдонім. Я початковий письменник, як ... Детальніше
Перший візит до містичного будинкуМаксиміліан Степовий
16.06.2024
Всім привіт! Трохи вийшла затримка через проблеми з інтернетом, адже нова глава книги "Таємниці дому ... Детальніше
Підсумки рокуВісник Темряви
15.06.2024
Вітаннячка! Вирішив й собі настрочити невеликий пост у блогах. Тим паче, що є привід. У мене річниця ... Детальніше
На Аркуші вже:
11366читачів
134921коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: