День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / Інше (1377)

На краю землі

Знаєш, як це бути на краю землі?

Тут палає безодня, але немає чаклунства.

На заході сонця розгоряються вугілля мрії,

Повітря пронизане світлом, наче небо без дна.

Золото торкається сині, лиже вода хмаринки... Жива дивина...

Оксамит зеленої млості килимом розмальований у груди...

А зірки... Ах, зірки!.. Кажу ж, небо без дна.

Під цим простором спокій... Вдихнеш його — не заснути!

Кров розбурхує туман, у завісі вишуканості дум,

Стежкою річка між горами... вирує, реве, кипить.

Переплетені з вічністю тиша та безтурботний шум.

Нескінченна таємниця у всьому... Ця земля — магніт!

Хочеться слухаючи - чути. Бачити! Не просто дихати — вдихати!

Насолоджуватися та радіти кожній миті дня.

Саме тут, на краю землі, справжня благодать.

Саме тут розумієш, що життя — ексклюзив! А все це є буттям!

~10•вересень•2017~

...

Lexa T. Kuro

Повернусь

Вірю нескінченно в сузір'я Вічної Любові...

Якщо покличеш, я повернусь крізь холодні далечіні...

Чумацький шлях — мій фарватер... зірки — вогні кольорові

І мости крізь віки... де наші ритми од нині...

Я тебе знайду серед мільйонів вітрів,

Де волею в серці твої слова-океани...

Нехай тягнуть мене грози... але світло вогнів

Твоїх очей для мене вічний шлях у покої нірвани...

Нехай закине мене спрага мандрів у інші світи,

Холоди всі дороги зітруть у щасливе «завтра»...

Я почую твій поклик крізь кришталеві віщі сни.

Обов'язково сили знайду, щоб повернутися... Бо чуєш, ти цього вартий!

~грудень•2016~

...

Lexa T. Kuro

прозріння в "короні"?...

"...перший ти чи останній,

в натовп втиснутий щільно -

важко йти в цій отарі,

в безумі злому що суне

в зашморг влаштований в часі

блукань у болоті злиднів.

де кожній дрібниці радієш,

які б не помітила навіть

людина в здоровому глузді -

в статистиці посередня,

нормальна людина

з освітою...чи без освіти,

ти ж як лох той радієш

всілякій оманній дурниці.

овації твориш...та свято

влаштовуєш...весь в облуді!

принижений ворогом, "братом"

якого нарік так щиро

у сліпоті своїй темній...

та, певне, невиліковній.

бо кликав його наче Бога -

благав розбомбити хату,

залити лайном вітчизну,

знищити вщент державу..." -

отак міркував, задихався

вмираючий мешканець міста,

середній в статистиці зрадник

міста свойого,

вітчизни,

заклятий ворог країни.

лежав у брудних простирадлах

в куті за тілами хворих -

таких же як він байдужих

до себе, людей, до світу.

в занедбаній цій будівлі

лиш нині згаданій містом -

в лікарні без ліків майже

і майже без лікарів.

та він не забутий! - постійно

є під прицілом щоденним

"братішкі" - того окупанта,

злодюги, зомбі, засланця...

і сумніву тут немає -

на мушці своїй він тримає

мешканця, що помирає... -

в прицілі гнила його сутність.

і вистрілить! без проблем тут -

прошиє чергою миттю,

як щойно дізнається вбивця

про сумніви ті всілякі,

думки непотрібні, крамольні!

вагання ворожі та хворі.

авжеж! - за тим його звали,

вмовляли та замовляли -

знищував щоб живе все

на цьому клаптику світу... -

геть чисто усе по степу!

навіть крихтини того,

що глуздом здоровим зветься.

...

Ем Скитаній

Цілувати завжди

Дозволь мені - і я торкнусь вустами

До тіла твого кожного надламу;

Цілунками вималюю лінії,

Що зігріють в холоди осіннії.

Твоєї шкіри кожну частку ніжно,

Коли на вулиці вже буде сніжно,

Укрию ковдрою із поцілунків -

Витіюватих і складних малюнків.

Тепла весняного промінь промайне -

Тоді губами квітчатиму тебе:

Усиплю твоє тіло пелюстками

Ледь-ледь допомагаючи руками.

А запах акацієвого цвіта

Залишить після себе присмак літа.

Я тебе торкнусь - лиш дозвіл дай мені,

Червоним обведу всі дні в календарі

...

Лія Гако

людина

ворог – він і є ворог

просто зазирни йому в очі

я колись думав, що

можна знайти ворога в собі,

але як бути із ворогом,

що зачаївся у

темряві?

краще вже той, що

з піною з рота

піде тобі навпрошки...

дай лиш йому таку можливість!

і коли людина почне

кричати, втрачаючи щось,

що тримала в душі –

дивишся, а нічим він не

краще й не гірше

за когось – краще нехай

вже іде, де зарплата

більша, де війн

немає й тривог – видимих

і невидимих, де

ніхто не замкне тобі

рота за те, що

ти вважаєш – за істину.

бачиш, що ніде воно

краще не буде,

аніж сам ти не станеш –

справжнім і сильним. справжньою

стане й твоя країна – тільки

наважся назвати її:

Україна!

...

мелхіседек

11.11.22

Шматок яскравий

смачно вкусиш!

Це, мабудь, лише мій сон...

Ти мене віддать не змусиш

наш кавунів світ — Херсон!

Це не сниться, це вже сталось!

З підборіддя сік стираю.

Стільки сил на те вкладалось,

я ось так... кавун цей маю.

Стільки сил і стільки крові.

Стільки сліз і стільки болі!...

Не забудем, як нам тяжко

діставалась справедливість...

Як на те є Бога милість,

я запишу ці слова...

...

SINNITSA

Герой, що знайде рай

Коли загинуть кораблі

І зникне небокрай

Тоді народиться в пітьмі

Герой, що знайде рай

Він вийде з попелу і жару

Закутаний у стяг

Збіліють чорнії тумани

І ворогів кістяк

І битиме шалено в груди

Герой, що знайде рай

Однак забудуть всі етюди

І скажуть: він - шахрай

Глухі сліпці без ніг, без рук

Їх голос, що без слів

Злетить, як навіжений крук

Та й за героєм в слід

І стане він в нерівний бій

За тих, кого не знав

За тих, хто у житті своїм

Його зганьбив й скарав

Коли загинуть кораблі

І зникне небокрай

Не буде більше там землі

Де мав би бути рай

...

Аля Кобза

У снах моїх думками лиш про тебе...

Тривога серце розриває до нестями,

нестерпним болем сповнена душа.

В безсоннім сні блукаю довгими ночами.

В тім сні для мене ти немов чужа.

В тім сні тебе шукаю мила знову.

Так хочеться відчути ще оту любов.

В обличчя перехожих вдивляюся нервово,

твого шукаю там, а в жилах стине кров.

Огорнутий надією здіймаюсь до небес.

Ну де ж ти рідна? Тут тебе немає...

Тиняюся між сотнями примарених адрес.

Я чую як твій голос звідти долітає.

Я чую як мене гукаєш вдалині,

я вже біжу, ну зачекай хоч трішки.

Прокинувся... Я знову плакав уві сні.

Кохана, мені наснилася твоя усмішка.

Нестерпно проминає день за днем,

а я чекаю ночі, щоб заснути.

Прийди до мене уві сні хоча б дощем,

бо тільки тут ще можемо побути...

Вінтоняк Юрій

18,05,2023р,

...

Вінтоняк Юрій

Моє єдине тобі прохання...

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Не гальмуй на своєму шляху.

Іди завжди вперед, навіть поволі.

Правда, ти ж хочеш осягнути мету?

Ти не здавайся, благаю ніколи...

Стій на своєму, коли нема сил,

бийся завжди за свою долю,

бийся, навіть якщо лишився один.

Ти не здавайся, благаю ніколи...

Життя непросте, я знаю, повір.

Не раз завдаватимуть тобі болю,

та ти здіймись як орел, вище гір.

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Розправ свої крила і вільно лети!

Лети вперед із силою волі!

В своєму серці її збережи.

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Здолай вже нарешті військо біди.

За ним ховається твоя доля,

Вона тебе жде, не здавайся. Іди!

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Вінтоняк Юрій

20.09.2021р

...

Вінтоняк Юрій

Феміда

Я не свята

 порочнії бажання мої 

Та це все лиш думки. 

Алкоголю ручій. 

В бокалі вино. 

Ігристая я. 

Мелодія чиясь...

Навколо тисячі людей. 

Всі як на підбір. 

Лиш я не така.

Святая серед грішних 

Та грішна серед святих. 

Мене святая не злюбила

Та й диявол хорошою іменував. 

А я потопала серед любові ручію.

Це вперше у житі коханням захлинулась сповна. 

Урок один – забагато любила.  

Думи невірнії.

Та діяння хорошії

( окрім алкоголю з лихослів'ям ) 

Мене судили незнайомці. 

Вирок ухвалили 

Катовий лик страшний. 

Та він не мій. 

Янголом нарекли 

Та крил не дали.

Чорная одежина

Ховає лик. 

Скажіть мені на милість

Ким є.

Це точно не смерть. 

Між двох світів 

Воротар. 

Слово вирішальне

 Моє. 

Шалька терезів

Рівнії на віки. 

На одній добро, а на іншій зло.

Зважується душа

Рівная вона. 

Вас вітає Чистилище – 

Володіння моє. 

Ні Рай, ні Пекло 

Не прийме.

Для цих світів чужії.

То ж насолоджуйтесь вічним незнанням. 

Живіть у світі моїм 

Створеним для нас.

...

Сандра Мей
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Мені сьогодні 30 років :) Катерина Бондарєва
29.03.2024
Можна написати дуже довгий пост про те, скільки я всього зробила, скільки країн побачила, проектів н ... Детальніше
ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУСергій Волошин
29.03.2024
Спілкуючись зі своїми читачами, помітив одну особливість, на яку не знаю як реагувати. До сих пір не ... Детальніше
Весна і кохання. Флешмоб еротичних оповіданьМіло Севіч
29.03.2024
Шановні Аркушники, читачі, та гості, хочу запропонувати усім невеличку розвагу, а саме флешмоб. ... Детальніше
А про який конкурс на Аркуші мрієте ви?Леся Сагула
16.03.2024
А раптом Аркушівські Боги випадково прочитають оцей мій блог і прислухаються до наших з вами вподоба ... Детальніше
"Демони Розумового Горища" тепер і в аудіоформатіЮгин Кобилянський
28.03.2024
Неймовірна Dodo Vess озвучила декілька віршів з моєї збірки поезії "Демони Розумового Горища" Тому ... Детальніше
Той морокОлександр Твін
29.03.2024
Виклав нове оповідання Запрошую почитати ... Детальніше
На Аркуші вже:
10068читачів
113011коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: