🖊 Результати конкурсу прози та поезії VivArt! 🖊
war prose

Електронні книги / Інше (991)

У магазині

Та що ж це таке, друзі?

Кругом всі немов у тузі.

Жити стало практично неможливо,

Цінники й зарплати - все жахливо.

Приходиш в магазин, дійсно нападає туга.

Дивишся у гаманець, відчуваючи напругу.

Виходиш з магазину, а сумка то пуста.

Скоро хліб буде коштувати десь до гривнів ста.

Плак-плак.

...

Тамара Рудик

Ти

Ти все йдеш і йдеш вперед

Битими дорогами.

Тільки дим від сигарет

Тягнеться порогами.

Широчезний капелюх

І дорожні чоботи

Ти людина завірюх,

З почуттями робота.

Довгий шарф закрив лице

Шрам на серці − душу,

Силует твій олівцем

Малювати мушу.

Аби часом не забуть

Погляд твій глибокий,

І отруйний, наче ртуть,

Серця мого спокій.

Ти все йдеш і йдеш вперед,

Про мене забувши.

Тільки дим від сигарет −

Наші дні минувші.

...

Євгенія Петрікова

Чаклунські "тільки"

А я зовсім не чаклунка,

Тільки в домі запах трав,

Що парує з того трунку

- мить чарівну затримав.

А я зовсім не чаклунка,

Тільки друг мій - домовик.

Ще є кішка, що пустунка,

Дім її - це черевик.

А я зовсім не чаклунка,

Тільки серед купи книг -

Гримуар - мага заду́мка,

Втілити її не встиг.

А я зовсім не чаклунка,

Тільки повний мрій рукав.

- Краще не бува ладунку,

Та чи це мрійник шукав?

А я зовсім не чаклунка,

Тільки чарівна свіча

Світить шлях мого малюнку,

Пісні лагідні звучать.

...

Еванна Будковська

Про котів та старість

Застуджене літо кульгає до вересня,

Руки впускає в пухке павутиння,

І знає, що серпень ще скоро не вернеться,

Та осінь тут зовсім ні в чому не винна.

Котики лапками гріють веранду,

Розмоклу від сліз та самотню від старості,

Де бабине літо блукає безладно,

Де ґанки скрегочуть тихо та жалісно.

Із плеса заносить осінньою вогкістю,

Вітер стиха торкається спинок,

Своїми руками до котиків горнеться,

Озера туманні холодить невпинно.

Коти сторожують вижовкле листя,

Посивіла шерсть витає над вікнами,

Запахи яблук та мряки сплелися-

Передвісники осені, не завжди привітної.

...

Наталія Храпчинська

радіння воді

1.

милуюсь річкою світання

та грою світла у воді.

і сонце весело на ранні

покличу в гості у свій дім

(як то зробив поет великий

у спеку...та не восени).

...і поруч сонця ясноликий

світилу мовитиму сни -

про сни, подовжені у мрії.

у чарування, у дива!

там у садах шепочуть змії

жагою сповнені слова.

і квіточки спокус утомних,

сирени, музи...Аполлон

торкає струни дзвінкодзвонні

і співом зманює в полон -

в полон кохання, у розваги,

в бенкети в оргіях бучних,

здійнялись де стягці та стяги

гулянь веселих, свят гучних.

гармати залпами звітують,

що то все явне. а не сон.

і фейєрверками нотують

кохання вічне як закон...

2.

...аж ось - печальна сіра чапля

відлунним озовом в туман.

стемніла річка світла раптом... -

то води впали в океан.

і сонце вже давно у небі

раз по раз зирить з-поза хмар.

......я вип'ю кави з бутербродом.

вдягнуся швидко та піду.

нафантазую ненароком

смазливу "змійку" на біду. -

вона обернеться у фею!

у чарах звіється біда.

підхопить нас обох із нею

осіння лагідна вода -

вода відречених у світі

не завжди славних перемін.

і ми потонемо у сітях,

у водних сплесках шепотінь.

і річка хвилями невтішна

до ранку стишена засне...

...засяє в небі місяць ясний.

дивлюсь на нього у вікно.

по склу сковзнуло листя красне -

то місяць в річку...в саме дно.

...

Ем Скитаній

Маска сміливості

Її найбільшою проблемою були дешеві тіні на очах,

Якщо не зважати на опухле обличчя після сліз по ночах.

Вона сміялася, а інші просили її бути трохи скромнішою,

Хоча вони і не знали, як вона намагалась бути сильнішою.

Вона- дивакувата панна, що постійно ходить в пальті,

Бо надумала ховати шрами, що до шкіри приїлись на її лівій руці.

Вона упевнена, що у житті над усе цінується любов,

Тому робить усе щоб ця сумнівна річ не попала в її кров.

На купюри із Франкліном дивилась як на прості папірці,

Адже саме фотографії були найціннішим в її гаманці.

Вона б віддавала свої наївні й непотрібні дитячі мрії,

А все ж, їй зараз зовсім не потрібні нові, світлі надії.

Вона бачить красу там, де інші лиш купу сміття,

А все тому, що більш за все тепер цінує людське життя.

І може б вона і хотіла бути врешті-решт як усі..

Але це ніколи не збудеться- надто чорні демони в її душі.

...

Green mermaid

Нарциси

Посеред кожного саду весною,

розцвітають білі нарциси.

Дай їм сонця вдосталь з водою

то побачиш шляхетні їх риси.

Та не всім нарцисам пасує,

схожий догляд й подібна турбота.

Є підвид, що охоче кров попсує,

ніц не вдієш, така в них робота.

Піднімають вгору голову високо,

марнославно б’ють себе в груди.

А в душі, десь, дуже глибоко,

розуміють, що теж вони люди.

Та ж не можуть зірватись на ноги,

побігти швидко аби впала маска.

За якою чатують душевні знемоги

й тихій шепіт:“врятуйте будь ласка”.

Опускають шляхетні ті квіти,

пелюстки білосніжні,як відцвітуть.

Сезон скінчено, а що ж людям робити?

Вони мертві, але вони далі живуть.

...

Silver_M

Оксамитова осінь Карпат

Осінь в цей край заходить дуже тихо-красиво.

Зігріває душу кольоровим листям в перехрестях дощу,

Шипінням річок, шепітом трав наповнює крила,

Та повітрям свободи віддає всю себе досхочу.

Гори вражають своєю міццю й оксамитом.

Засинають у хмарах... Полонинами душу рвуть.

Десь там бродять вітри... Тягне у незвичайний простір магнітом.

Величезні смереки линуть до неба... І розумієш: "ти зараз ТУТ!"

Природа ніби говорить цьому світу: "люби й згадуй!"

Цей дивовижний край поринає у сердце осіннім теплом.

Водограй водоспадів диво казкове нагадує

В сонячних променях ніби створених чаклуном.

І закохуєшся в ці зірки й бездоганні гори,

Мальовничу красу блакитного неба, його глибину,

У тумани молочні, у воду живу й в осінні ліси неозорі.

...Та здається ніби потрапив у нескінченний сон наяву...

~14•09•2017~

...

Lexa T Kuro

ворожіння наче (гадання на монеті)...

гадаю на гірше

в надії на краще

в похмурості днини

сумних сьогодень.

в яких хазяйнує

бідою та горем

паскуда огидна,

кремлівський дебіл...

отож - на руїні

стою між руїни

у трощі,

в розламах,

в згорілих садах.

підкину монету

на успіх чи зраду,

на темряву,

світло,

на несвіт

чи світ.

впіймаю в долоню,

сховаю,

не гляну

яким же він буде

оновлений день -

що раптом у тиші

розгойданий вітром

у загадку,

тайну

не здійснених мрій...

...а з темної амфори

попелом сіє

у мерзлість імжею

хмарина важка -

то сіється час,

розстріляні миті

останнім цвітінням

в розбомблений степ.

дістану з кишені,

зирну на монету... -

пласка,

тривіальна,

холодна...ніщо.

але ж як гадалось -

збулося,

здійснилось!

ввійшов у цей будень

.у попіл,

в дими.

а небо з'ясніло -

до сонця поринув

душею,

думками

крізь грім канонад.

...монету -

чого вже! -

сховаю в кишені.

згодиться -

на мокшу

накликати

смерть.

...

Ем Скитаній

Всесвітній день боротьби з тероризмом

На пам'ять про людей, що вбиті в США

(Нью-Йорку, Вашингтоні багато років тому,

Де башні-близнюки це місто прикраша),

День боротьби з терором призначений потому.

***

Сьогодні тероризм нагадує вже бійню,

Це явище, нажаль, отримало «прогрес».

Поодинокі напади перетворились в війни,

Страшні окремі вбивства - в постійний геть процес.

А джерелом терору, як завжди, диктатура,

Яка до діалогу готова не була.

Така цинічна є та злодійська натура,

Криваві кольори до мирних додала.

В перекладі terror – невипадково «жах»,

Залякують людей, супротив що повстали,

Вбивають, назавжди щоб оселити страх,

Щоб правди на землі вже більше не шукали.

І гинуть тисячі безвинних в тім людей,

Немає на Землі безпечного куточка.

Вбивати - терориста жорстокий привілей,

Терор, як водоспад, з маленького струмочка.

Промовчав цілий світ про війни від РФ,

Абхазія, Чечня, Молдова (Придністров'я),

Зробили вигляд: «Правда». Та знали точно: «Блеф»,

Додали терористці до нападів «здоров'я».

Тож розгулялась геть - окупувала Крим,

В Донецьку та Луганську з'явилися військові.

Захоплення було жорстоким та стрімким,

Нажаль, ми не були в той час напоготові.

Вже другий рік війна, триває боротьба,

Що об'єднала світ супроти терористки,

Тож сумніву нема, забута ворожба,

Чекають геть усі на Перемогу звістки.

...

Гала

Клоун

Не хочу нічого, не буду ніяк:

Час видалила, мов маніяк,

Збезволеним словом.

То ж звідки тут клоун?

Я не вірю в "ніде", хоч би й знайдена ким,

Як вѝгадаюся брудним

Спаплюженим светром

У калюжі мертвій.

Я не стану "ніколи", хоч бачу ніщо.

То тригер, куди б не йшов.

То розладу пéтлі

В кишені задертій.

В долоні пательня, дуальні думки

Як встати тепер і піти?

Обвуглене серце.

Я забула, де це,

Ти.

...

Квіла Безодня

Рівновага

Туманними покоями Орфея,

Безмежним лабіринтом Аріадни,

Кручами багряного домену пекла,

Вічнозеленими полями Раю;

Кожен з нас по-своєму являє шлях,

Яким крокує по життю вальяжно.

В свідомості у кожного своя війна,

Реальна чи надумана, усі відважно,

З вогнем у серці благородної надії,

Блукають всесвітом у пошуках того,

Що подарує почуття блажества миру,

Стабільності, руйнації міцних оков,

З якими породила нас природа,

Невтомного сумління і амбіцій,

Які нас спонукають знову й знову

Крутитись у нестримному суспільстві.

Набутий з часом досвід дозволяє

Пізнати первозданну рівновагу,

Коли блаженна мить нагряне

Спинитись на секунду, у бажанні

Відчути наслання душевного балансу,

Поринути в захоплення від різномаю

Незнаних у буденності, прекрасних,

Емоцій бестурботності, цупкої мани

Одвік незвіданих поривів щастя

Відсутності відзнак свого буття;

Спокою, довіку стати непідвладним

Земним тривогам. Мій час уже настав.

...

Інгвар

Без мене

Емоційні качелі залиште собі,

Я не буду кататись на них.

Я не буду годити та думати,

Що подумаєте про мене ви.

Я можу робити, все що потрібно вам

Та чи залишуся я собою?

Не вгодиш нікому, скільки не пробуй,

З тобою залишиться тільки втома.

Я не хочу бути красивою,

Я не хочу бути найкращою.

Я хочу бути спокійною,

Не мати прокляття ваше.

Я б хотіла бути сміливою,

Хотіла б бути неадекватною.

Але залишаюся лише тихою,

На самоті мені краще так.

– 07.08.2023

...

Надя Кулик

Духовний зріст

Тшш! Тшш! Вони мають рацію.

Духовний зріст немає нічого спільного з медитацією.

Немає. Нічого. Спільного. Ні асани, ні афірмації,

ні ще якась дурня, якою ти давишся з прокрастинації.

Так, ти можеш навчитись дихати і тілу робити краще.

Та це не основне. І не найважче.

Бо найважче, коли ці асани –

лиш намагання загоїти рани

Крізь біль, крізь сльози, переформування

старих патернів твого існування.

Найважче – все, що ти набудувала

від самого горища до підвала

у своїх мізках, взяти і знести.

Тоді, знай, з’явиться те місце, щоб зрости.

28.07.2023

...

Іра Соєр

аберація надійності

чи надія то в безнадійності

аберацією хроматичною

ллється в лінзи очей барвистістю,

різноколірною хаотичністю.

і не видно, немає різкості.

і у вищих сферах позірним зміщенням

заляпкована істин істина -

перекручена різно змінами.

і структурно в потворній стрункості

славословиться в мові лінкосній,

розповзається лунко лунами

і желе мов спадає клубиться

променево крізь зоряне сітцево -

фіолетне з безмежжя цупкості,

з недосяжності тьмяно світиться.

і очам вже і слізно, боляче

удивлятися в ту оманливість -

де ні зрушення, ані поруху,

ні ілюзій з нірвани захланності...

...і заплющуєш очі в бездумності

в цій своїй затишній сірій скромності.

задрімаєш в спочинку у стомлені

від глупот сьогодення, дурості.

*****аберація - хибність, відхилення від істини, спотворення, омана...

дефект, похибка зображення в оптичних системах.

*****лінкос - штучно створена мова задля спілкування з інопланетними прибульцями.

...

Ем Скитаній

А час біжить...

А час біжить, як сльози по щоці.

Душі моєї вже розбиті вікна.

Уламки серця знову на межі

Розтрощення. Та я до цього звикла. 

Сумує небо – я його ловлю

І думаю, що у руках хмаринки.

Метелики кружляють у раю,

Обліплюють долоні і будинки.

Це все міраж. І квіти ці також.

Розтрощена. Ні стін, ні огорож. 

24.06.2023 для проєкту "Зламана рамка" від Місячної Лицарки

...

Іра Соєр
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🖊 Результати конкурсу прози та поезії VivArt! 🖊
20.09.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

От і настав час привітати переможців та учасників з результатами "IX Всеукраїнського літературного конкурсу «VivArt»"! 🥳

... Детальніше
Блоги
Друга книга - все!Злата Соловей
02.10.2023
Вітаю! Нарешті завершена друга книга серії "Джерело Лаверн", і я запрошую її читати: https://arkush. ... Детальніше
Привіт, осене або Блог осінніх текстівЛана Філлі
02.09.2023
Хто з вас любить осінь? А хто ні? А хто любить про неї писати? Перегляньте свій творчий доробок - д ... Детальніше
Допомога 13 окремому зенітному кулеметному батальйону Мавка (Ганна Заворотна)
12.07.2023
Мій знайомий письменник, журналіст, фотограф, музикант, природоохоронець, політолог, кандидат політи ... Детальніше
🇺🇦 З Днем захисників і захисниць України! 🇺🇦Аркуш
01.10.2023

Щира шана всім, хто зараз боронить нашу землю та наближає перемогу! Дякуємо за вашу звитяжну працю! Повертайтесь живими та неушкодженими! 💙💛

Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦

... Детальніше
Друзі, роман "Срібло і золото" закрито для редагування і доповнення. Джей Даркош
01.10.2023
Оновлену версію і нові глави очікуйте орієнтовно в січні. Дякую всім, хто читав, коментував і підтри ... Детальніше
Партнер-кармаАйлін Руж
02.10.2023
Коли знаходиш свою людину, що в точності схожа з тобою, твоїми смаками, світоглядом, але є одне «але ... Детальніше
На Аркуші вже:
7715читачів
76653коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: