Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Містика (1418)

Хвартушки

я знаю все про що я можу знать

тепер ми будем бігати у травах

і забувати в мороці - знання

задля любові срібних солоспівів

задля любові солоспівів золотих

сплітати будемо гірлянди звар’ятілі

на тіло ніжне кидаючи тіло

в цілунках сумовитих потопать

і янгол дивиться, пильнує вартовий

та ніч густа і нас йому не видно

ми лежимо і дихаємо в ніч.

немов роти, паруючі озера

парують нас із привидом небес

ми будемо у травах беркицятись

аж поки ті під нами задимлять

і дим солодкий колесо поплута

кохання це сумне, або прощальне.

ми зникнемо - а замість нас у гай

дріади вийдуть білі танцювать

у хвартушках із бересту й сандалях

...

undyber

Пісок пустельний

Пустелі клубочиться морок.

Тремтять золоті міражі.

Колючі ґотичні собори

полудень заворожив.

Вітри показились од спраги

і риють даремно пісок,

де скинула зірка ранкова

вузький шкіряний поясок.

І білим перекотиполем

небесна тікає яса:

негода надходить як голем.

Гнівно двигтять небеса.

І кличуть присутність Господню

у райдужний промінь змії

у бурі та пеклі сьогодні

уста божевільні мої.

...

undyber

І коли приходять до тебе тіні…

І коли приходять до тебе тіні із прочиненого в ніч вікна, зіткана із сутІні зʼявляється поруч вона. Твій захист, твій сміх, твоя доля стає навпроти вікна. Якщо хтось тебе збереже від них, то тільки вона.

Смішне ластовиння повзе у усмішці до вух.

- Згинь! - кричиш, - Ти мара! Ти дух!

- Хлопчику любий, - лоскоче волоссям вона, - Якщо я піду, прийдуть ті із вікна. Ляжуть на серце каменем чорним важким. Якщо я піду, ти теж станеш таким.

І відступають у тьму чужі голоси. І скавулять за вікном чорні тіні, як пси. Вона запалює сяйвом своїм новий день. Кава, робота, зустрічі. А далі ніч знову буде.

...

Ньотка

Земля туманної кулі

пливе земля туманної кулі

Во чреві космосу великого

і людський кошмар все знає,

все зріє по його покриву

земля туманної кулі дихає

во чреві магічною темрявою,

а вітер дмухає жахливим голосом,

розливаючи свій рожевий обман на землю

Космічний простір оживає

І Чутно дзвін струн, живе там,

А сонце матово сяє,

то сонце красу співає.

Розкрилася куля, як квітка,

вже вкрита туманом Земля,

І просто розплився туман над землею,

Як щільна, сива ковдра,

Магічні звуки полилися.

виявляється струни почуттів живі,

то світанок таємниче струмує наскрізь

в тумані божественним сяйвом найтонших струн,

забреніли сонячні струни…

сім струн сталевих - голоси епох,

сім співочих нот тишу дроблять,

між собою сперечаються

та струни втручаються туди.

То пісня рветься вгору, а душа співає

І тихою луною вторячи перебором струн,

своєю чарівною грою зводять темряву і світанок

Вони Прагнуть побачити гру міражів,

Проникають і не руйнують струни душі,

а просто зникає грайливий міраж,

світанок з’являється на світ.

...

NaTa Ly

Пітьма, з якою я колись товаришував

Пітьма,

з якою я колись товаришував.

Довгополий одяг

ідолопоклонників.

Зелений тролейбус

з оманливими колесами.

Усе згадкою попільною

від з-захмарного місяця бігом

поршневим

запорошеною сірим снігом

дорогою блиснуло.

Крейдяним пальцем пройшлася

стінами глухими тунелю,

засмальцьованим мотлохом волоцюг.

Слід на тій стіні

крейди безсонячної й млявої досі.

Де її ніздрі

запах зрізали сірчаний.

Дерева

знітились

від ядерного вибуху зіткнення,

люди

завмерли,

поля,

що згоріли полуденним полум’ям,

сколихнулися,

ввігнулися,

розшматувалися.

Калейдоскопу візерунок шибку розбив,

і кривавий місяць голови не полишив

мляво-білявої.

Он уже черв майже у шлунку,

он де ще одне негідне поселиться.

«Завваж!» – дерево серце із сокирою плутає

й кричить.

(останнім?)

...

Vladyslav Pavlov

Влов

Я́к би там хто не писав слóва “Безодня”,

М’яко, чи трохи віддалено від реальності, -

То все обман,

Чари,

Аби справжність не докучала.

Крива філософії страху.

Ми ж не такі. В нас то на́скрізь зашкварно.

Поки блукала причалом в чиємусь сні

Так вже запахло браком

Білоокої мли,

Що винні вже мали б розбігтися кожен зі скелі.

Я ще не вмерла

Кажу я собі під каруселі спекотним дахом.

Око в дірі. Ще не доїла страви.

Хто цілував колодки́ на безмежному тілі тривоги, той бачив любов -

Диво крізь пекло

Та не зникай в глибині,

Може, ти й Стертий,

Може, й не жив, і, що не день, ти

Безодні торкаєшся крил,

Так марно відверто аби здерти влов.

Просто, без слів. Поглядом кулуарним.

...

Квіла Безодня

Я пес твій панночко

Упала ніч, ажурна глиба

коса в руці, а в другій том.

Чого ти давиш чорну либу?

Твоїм я ситий глевтяком.

Від нього тіло обважніло

і попрозоріло, мов лід,

яким узялась кожна жила

від уст твоїх і ласки від.

Найліпший друг мій, Ієгова,

на вухо днями прошептав:

Дарю хреста тобі соснового

покинь її, залиш, остав...

Мене покорчила дрімота

близького пекла тільки рот

римовану товче роботу

твоїх заради злих пещот.

Жагучий сон мене зминає

неначе м”якуш у руці,

і заступають, заступають

мене мерці мерці мерці...

Я пес твій панночко. Собака.

Я твій Бертран де Вентадорн.

Єгова, друг сердечний плакав,

як труйний запал не зборов.

І от за це остуда, Ноче?

Ні змах коси, ні змах плаща?

Ажурні пальчики не хочуть

цілунка взяти, дать ляща?

Та я здригнусь, напевно, й мертвим

на знак погордливий, бо твій.

Тверезо з ями вийду й твердо,

спустивши очі, наче Вій.

...

undyber

Ворон

Ой там понад степом, та понад безкраїм

Розпростерши крила, там ворон літає.

Літає і плаче, аж серденько рветься,

Бо козак додому вже не повернеться.

Чорними крилами огорне тихенько

Аби шлях до Бога пролягав легенько,

Пронесе над домом, де чекає мати,

Аби відпустила, не стала тримати.

Полетить до двору, де кохана плаче,

Бо її серденько розірвалось наче,

Лиш мала дитина в світі цім тримає,

Половину серця ворон забирає.

Зеленіє поле, річка онде в'ється,

Глянув козаченько та собі сміється:

"Не журися, птахо, не ламайтесь крила,

За Вкраїну вільну голови зложили.

Щоб синіло небо, щоб жита дозріли,

Щоб дитячим сміхом всі двори дзвеніли,

Щоб ніколи більше не гриміли громи

Та за козаками не ридали дзвони.

Помолітесь, люди, за живих у полі

І за тих, у кого вже скінчились долі.

А я повернуся вороном крилатим,

Щоб до скону світу вас оберігати!"

Понеслися вітри та понад степами,

Застогнали гори, загули громами,

Піднялася птаха в небо чорнокрила,

Розлетілась  в друзки вся ворожа сила!

Бо не буде нечисть землю цю топтати

Доки є на світі ворони крилаті,

Доки козаченьки нас оберігають,

Доки люди добрі їх не забувають!

...

Катаріна Рейніс

Бог і диявол

Бог і диявол раз зійшлися в суперечці,

Про гріх, спокуси і спокуту, силу роду.

Хто правий, а хто зрадник став, до речі,

Господь сказав про диво й нагороду.

І мовив Бог, ти - голод, жах, війна,

Занурюються люди в дно пороку.

І від твоїх голодних, диких ігор,

У пекло потрапляють поза строком.

Людей штовхаєш завжди на обман,

Ти сієш смуту, жадібність і чвари.

І не секрет, війна - то твій дурман,

Поплічник і шакал в кривавій сварі.

А Вельзевул йому у відповідь вторить,

Помилуй, Господи, хоча мені не треба.

Навіщо Ти ж людину сотворив?

Щоб Землю називав сьогодні пеклом?

Навіщо дав їм всім свободу і любов?

І наділив їх владою на заздрість?

Навіщо ти прощаєш знов і знов?

Людина ж має козирі по масті.

Ти б краще сотворив їх хробаками,

Щоб більше не було кого карати.

Щоб ці істоти не були ґвалтівниками,

І не могли ні катувати, ні вбивати.

Мовчить Господь і котиться сльоза,

Любов'ю молиться і вірою запекло,

В очах диявола вже вогняна гроза,

Він знає, на Землі давно вже пекло.

...

Валентина Басан
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
23.11.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ви довго чекали, але час настав! Починаємо збирати твори на конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Озброюємось квантовою механікою, перечитуємо класику наукової фантастики про паралельні реальності та надихаємось втіленими у кінематографі та відеоіграх мультивсевсвітами! ⚡️

... Детальніше
Блоги
Ксенія Демиденко "Позитивна дитина"Moonrise Darkness
02.12.2023
Посилання на книгу, яка цього разу стала жертвою мого відгуку: https://arkush.net/book/762 Раніше це ... Детальніше
Істота у дзеркаліDeadNeko & Polska kotka
02.12.2023
Чи варто радіти скарбу, що отримано задарма? Ваш успіх, ціною невдачі іншого. Або ж, все було навпак ... Детальніше
Без "токсік"Ханна Трунова
02.12.2023
✨️Я від самого початку вирішила, що в моїй книзі не буде "токсік" стосунків. На початку історії, зві ... Детальніше
17 розділ "Цвіт Адонісу"!Анастасія Горицвіт
02.12.2023
Ось вже нарешті і 17 розділ "Цвіту Адонісу" є у вільному доступі! Момент перелому, коли долі двох о ... Детальніше
Нова книга Венера Море
02.12.2023
Гаразд, я знову пишу 😇 на цей раз " Жива Історія,, призначена іншій дівчинці в якої так само дцп. Т ... Детальніше
Я купую Аркуш!Бодісон
30.11.2023
Так, сьогодні не 1 квітня, але й ви правильно мене зрозумійте. Коли я бачу круті ідеї та проекти, то ... Детальніше
На Аркуші вже:
8458читачів
83590коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: