Електронні книги / Містика (1696)
Степан
Сумніви ранять сумління,
Досвід звивається зміями.
В грудях сичить божевілля —
Прагне, щоб зрікся я імені.
Втратити людську подобу,
Імпульсам темним піддатись,
Кров’ю впиватись, до скону
Слабших істот убивати.
Виродком став я відьомським,
Сутність кривава — мій батько.
Пекла зродилось потомство —
Вмить сколихнулось все раптом.
Мешкаю серед двоногих,
Що називав колись друзями.
Прагнув від них допомоги,
Зараз зробив би їх трупами.
Вигляд у мене звичайний,
Майже людський серед інших.
Сповнені очі злим чаром —
Сяють багаттям предвічним.
Шкіра бліда, худорлявий,
Сила незмірна в клітинах.
В чорному я виділявся —
Виродок, а не дитина.
Учні, на жаль, не прийняли,
Старші глумились із класом.
Досить! Вони вже дістали!
Хочу їх всіх покусати!
Мама учила прощати,
Кров заміняла харчами.
Монстр чи людина — ким стати?
Ким мене хочете бачити…
(Січень 2024 р.)
...
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава Україні, аркушики! 🇺🇦
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Т.Г.Шевченко
... Детальніше