🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Романтика (1704)

Дівоча естетика

Дівоча естетика

Естетика світла, де промені п'яного Місяця

Блукають по білій тканині, ховаються в стіни.

Тріада свічок мерехтить, їх вогонь наче біситься,

Й малює такі сексуальні та ніжні картини.

Вона в цьому світлі як панна. Вона -- уособлення

Краси і гріха. Неймовірно чуттєві цілунки

Опалили вуста. Все червоне і біле, як вИна,

Що грайливо у келих вливають примарні стосунки.

Естетика запахів: воск, що стікає на руки,

Жіноча натура є пристрасна й трохи печальна.

П'янкий аромат півсолодких, найвищих ґатунків...

І пахне весь вечір несправдженим щирим коханням.

Естетика кольору: білий, яскраво багряний,

Палають і очі, і начебто світиться шкіра;

Тіла так природньо тріпочуть, звиваються, тануть,

І руки, і губи у пристрасті к дотикам линуть.

Естетика звуків, де тріскає вогник від свічки,

Де шелест тканини, що з плеч її падає тихо.

Де келих, напівнедопитий, летить, наче дріб'язок,

Під стопи лягає зірками, катуючи шкіру.

І стогони чутно, і плач, і зітхання від захвату.

І музика вечора м'яко розтане у просторі...

Це істинно рай кольоровості, звуку і запаху,

Та є справжнім пеклом для серця панянок закоханих.

(12.08.23//30)

...

Kiseki Sorano

У листі Миколаю

Вогники, посмішки, музика.

Крок на зустріч, обійми.

Це мій план на наступне Різдво

Показати тебе ще сильніше.

Заволодіти тілом твоїм

Повести у вальс.

Нехай говорять про нас усі пліткарі.

І нехай заздрять нелюди й люди

Нехай, хай буде, не хочу щоб ця мрія

Залишилась лише у листі до Миколая.

...

Олена Привид

Весна

Коли лежав ти в мене на колінах,

Здавалось, ось-ось замурчиш.

І марю я у цих моментах,

Тому пишу для тебе я цей вірш.

Чомусь мені весь час здається,

З тобою не як з усіма,

Бо легко так усе несеться,

Можливо, навіть не дарма.

Я просто все не зрозумію,

Хто ти для мене, я — тобі,

Та все одно ночами мрію,

Що я не в черговій безглуздій грі.

Що саме зараз, тут, з тобою

Я починаю відчувати той комфорт,

Що можу вкутатись любов'ю

І не подумати, що це черговий фронт.

Не думати, що знову доведеться все тримати

І все тягнути тільки на собі,

Бо ніби тільки я умію говорити,

А не лишати все у голові своїй.

Що зможу я хоч раз відчути,

Який із себе спокій мій бажаний,

Уже пилюкою покритий і забутий,

Але від того ще не меньш жаданий.

Я хочу довго ще дивитись

На ту котячу усмішку твою,

Яка ночами мені буде снитись

І я гадатиму, це точно в сні чи наяву.

Я хочу знову й знову потопати

В теплі і ніжності твоїй,

З обіймів тих не виринати,

Що стали захистом моїм.

Я хочу назавжди запам'ятати

Той спокій і умиротворення душі

І просто хочу відчувати,

Що не марно я пишу всі ці вірші.

...

шум ю

Дозволь

Дозволь. Дозволь мені бути

Киснем в твоїх легенях!

Хочу бути хоч пилом отим

В напханих твоїх кишенях.

Дозволь дурманити твої думки,

Наводити у них неспокій,

Коли давненько він притих.

Щоб не подумав, що самотній.

Ти, як сульфатна кислота,

З'їдав мене із середини.

Забрав життя із моїх уст!

Хіба ж були причини?

Випалював в моїх думках

Усе, що не було тобою.

Живого місця не лишив.

Отож, беру я зброю.

Піднесу її до голови,

Натисну на курок..

Цілісінький лишився ти,

Кому ж тоді урок?

Тому, хто вже не на землі,

З чиїх легень виходить кисень.

Тому, хто лишиться в імлі

Й напише сотню пісень.

Дозволь. Дозволь мені спалити

Хоч клаптика душі твоєї!

За те, що показав, як добре жити,

А потім не зробив своєю.

...

шум ю

Принцеса і Дракон

У дракона – поезія неба,

Як на крилах – тумани і вірші,

Оживає прекрасна планета,

Що цілує в уста найміцніше!

Кришталевий світ – манить дракона,

А душа – в’ється мовбито пісня.

Тільки Сонце – троянда червона:

Нам співає поезія ніжна.

Бо на крилах – романи любові,

Покохає звірина принцесу,

Бо вуста дівчиноньки – медові,

І сміливе принцеси є серце.

В цьому світі – поезія плине

Берегами, хмаринами, мовби –

Почуття у лісної гордини

Ще поцілять у губи природи.

І тоді запалають світанки!

Бо дракон – є Володар планети!

Стане він чоловіком, що п’янко

Подарує – пісні і сонети.

І тоді усміхнеться бентежно

Люба дівчина – серцю крилатім!

І тоді золотисті сережки

Запалають таємним багаттям.

На долоні у нього – є перстень,

Так бажає її огортати

Білосніжними крилами – й серця

Поцілунком її доторкатись.

Яскравіли світанки і зорі,

І метеликів линули вірші:

Це до мене природа говорить! –

Огортають закохані тишу.

...

Вікторія Вербицька

Тут зима...

Тут зима... Біле пір'я негоди

Застилає й землю, й душу.

Хуртовина відпустила поводи,

Крапки кроків заметіль глушить...

Далечінь світла, та не видно в тумані

Акварелі заходу сонця... Все біле...

Візерунком дивовижної грані

Заповняється все наболіле.

Сніг святий, аж душа іскриться.

На долоні кристал сльозою тане...

Вгору спалахнула смішна синиця,

Думка мою в крила вплітає...

Сонцем зимнім край снів закутаний,

Пісня вільного вітру – снігами.

Теплим зітханням застигло заплутане,

Казку життя створивши складами...

~зима•2018~

...

Lexa T. Kuro

Зоряний Міст

Прихований пологом ночі подих зірок...

Між смутком та радістю є Зоряний Міст із казок...

Рядки вплітаються нитками світлих мрій...

Немає витоку у вічності... Горизонт - світ надій...

Блики мелодій крутять земну вісь,

Їх із вічності космічний вітер приніс...

Між смутком та радістю є сповнені щастям дні...

Посмішка щира запалює на небі вогні...

Космічний вітер - вічний бродяга, гість з небес...

Будить мелодією зірок мрії солодких чудес,

Торкається покликом волі красивих снів,

Між смутком і радістю ладнає візерунки мостів.

~грудень•2021~

...

Lexa T. Kuro

Нехай не весна

"Прозоре повітря зачароване...

Його стиглим диханням скований ліс...

Береги річки в оправі льоду,

Лише тиша снігу...

У одвічній тій безмовності весь шепіт чутно -

То сни у головах...

Стривай! Нехай не весна...

Я тут... Я поряд... Розбуди мене!"

Уривок з к/ф "Красуня і Чудовисько"...

~•••~•••~•••~~

Зима... Знову у снах зима...

Скована чистою кригою вода... На жаль, права...

Де таємниця мрій таїла трепет вій — крига вікова...

Але в ніжному шепоті річка Любові ожива...

Десь, в снах, зачепившись за мрії весна

Дихання вічних дум й чаклунства сповнена...

Хоч маска біла вже німа й холодна...

А Вічноюна під шаром льоду ще жива!

Посмішкою багаття зорі, розсипавши перли та дива...

Тиша брижить по закутках тих снів... Зима... Ось так краса строга...

Від серця й до серця... небо різнокольорове знов співа...

Торкнувшись подумки... Я поряд... Я в душі... Весна...

~червень•2017~

...

Lexa T. Kuro

Жива

"Міа, не можна впасти від втоми... для сім'ї Мю це рівносильно смерті... Спіткнувшись прямо в центрі піщаної бурі, серед нескінченних битих посухою земель... знову вставай, знову рухайся вперед... Такий дух сім'ї Мю... Навіть якщо прийде день, коли татко не зможе бути твоїм щитом... обов'язково рухайся без зупинки... Це те, що дозволить тобі жити... Є тільки одне "але", моя прекрасна дівчинка... під цим широким небом тобі зустрітися хтось... обов'язково зупинись і кохай... Це зробить тебе живою!"

~Уривок із графічного роману "Уламок меча"~

~•••~•••~•••~~

Суховеї... Паляче сонце... Випалює до попелу нескінченний бій фраз...

Мікроскоп сотень очей... І гарячий... без життя... солоний пісок...

Вчили: впасти і здатися не можна... Є наказ!

Але знову пульс без рядків... як ритм порожнечі... у скроню... Ще крок, ще крок...

Гіркий присмак хваленого попелу... Кришталь сліз... Мрії струмочок

П'янко солодкий... Але дійсність як ляпас привида в дзеркалах...

Я себе прийняла... Поборола страх... Але чи є в цьому сенс? Це гачок?..

Бо лише на кілька хвилин не своя... я Його... і нехай тільки у снах...

Я бігла... Втрачала... Спалювала... крізь пустелю своєї душі... інших...

Хвилею порваних крил билася до борту корабля-міражу.

Був і буде шлях, яким треба йти... Не зійти! /Не буває вітрів ручних..!/

Але одне знаю точно... тільки з Ним... для Нього... пожвавлюю душу свою...

Вночі погляд на небо... Зірки теж у пустелі не сплять...

Через тисячі зим... пекуче сонце... урагани... грози... пісок...

Я бігла, не обертаючись... не зупиняючись... крізь рай оази та посуху пекла багать...

Не від себе... до Нього... туди, де в багряному світлі схід... Він - мій затишок...

~12•червня•2017~

Відеокліп можна подивитися у вкладці Буктрейлер.

...

Lexa T. Kuro
12+

Почув/ла лиш (Вони)

Почула лиш їм'я його...

І вже тремтить моє серденько.

Побачитися хоче вже скоренько.

Віддав давно мені ти вже свого.

Почув лиш голос твій здаля...

І радісно воно знов заспівало.

В очах моїх щось заблищало.

Нікуди вже не хочу більше звідсіля.

Почула лиш що ось, прийшов кінець розлуки...

Тебе я міцно обійняла.

До себе довго-довго притуляла.

Аби заповнити твоїм парфюмом крихти муки.

Ми це змогли.

Ми це зробили.

Знов.

...

Дара Зульська

З днем народження!

Сьогодні в тебе класне свято

Сьогодні - народилась ти!

Сьогодні всі тебе вітають

А ти найкраща, як завжди

Бажаю я тобі здоров'я

Бажаю щастя й довгих літ

Бажаю пам'ятать хоть трохи

Наш наймовірний рік

Ти знаєш, я це не забуду

І на предсмертному одрі

Тебе я згадувати буду

І наші неймовірні дні

Я сподіваюсь, що все добре

У тебе буде - як завжди

А я вже якось доживатиму

Без тебе, всі ці сірі дні

Але сьогодні в тебе свято

Вітаю я тебе ще раз

І щастя я тобі бажаю

Бо скоро буде вже воно

А ще здоров'я побажаю

Нашому малюку

Нехай тебе оберігає

Від негараздів та суму

І ще, прошу мене пробач

Пробач мене, й сама не плач

А якщо плачеш то від щастя

Воно чекає вже тебе

Цілую міцно я тебе

І ніжно, ніжно обіймаю

Навіки я люблю тебе

І з днем народження вітаю!

...

Закоханий Старий

Скажи...

Скажи...

А ти бачив Донбасс?

Чи ти чув його стогін і гуркіт?

Ти лягав в його землю? Ти тримав на плечах

Кілограми сталевих вагонів?

Скажи...

А ти спав серед жит і степів?

Чи качав між руками колосся?

Ти дивився у вікна хатинок старих

І завмирав на дорозі?

Скажи...

А ти знав ці стежки?

Чи босоніж топтав подорожник?

Ти хоч раз побував на Артема горі,

Де сердце відмерти не може?

Скажи...

А ти до безтями кохав?

Чи по дому ти лив палкі сльози?

Ти б хотів попри все повернутись назад

І побачити... сонце у лузі?

10.09.2023

...

Данила Чаглій

Фортеця любові

Фортеця любові в сонячному промені сіяє,

А він мене поглядом ласкає.

Із дня у день молода фортеця красотою полонить

І в світ чаруючий невіданий манить.

Фортеця наша з дня у день розцвітає

Її міцних мурів ніхто не зламає.

Фортеця сіяє від нашої любові

І від цього затишно у домі.

І солодко розтягнувшись трояндами шикарними вітає

І слова кохання для нас із щирістю промовляє.

О,мій Андрій, це наше гніздо любові

І нехай приподносить фортеця нам враження нові,

Хай буде красномовна і щедра у своїй промові

І світитиме мирним сяйвом у нашому домі.

...

Діана Гобой
12+

Невже життя таке несправидливе?

Ти сидиш, думаєш, гадаєш,

Що робити не знаєш,

А хтось за спиною тебе обзиває..

Комусь ти здаєшся невдахою,

Комусь людиною гордою,

А хтось сприймає тебе такою, якою ти є.

І не потрібно нічого вигадувати,

Це всього лиш на деякий час.

Все змінюється.

Змінюється життя.

Змінюються люди.

А ти досі сидиш і думаєш..

Як так?

Чому життя таке несправидливе?

Невже ти нікому не потрібна?

Але ні...

Знайдеться та людина, з якою ти є ти,

І не потрібно нічого видумувати.

Життя змінилось на краще,

Ти живеш, радієш,

І ніби у тебе все добре,

Але іноді так не вистачає старого.. того життя.. тих людей..💔

...

Optimistic Solomia

Портрет

Напиши мій портрет ромашковим чаєм

І себе допиши біля мене кавою.

Скажи «не люблю» - і почуєш «навзаєм»…

Відколи я стала настільки лукавою?

Відколи думки утішаються ласо

ударами в душу найближчу, живу

і світяться хитро? А серце тим часом

до болю збирається на рандеву.

Напиши мій портрет, доки чай пахне цнотою,

обачною, снами зім'ятою.

Хай я в стрічці життя буду фразою сотою,

та тільки твоєю «стоп. Відзнято».

А коли наш мольберт геть нап'ється вологи

і ромашка з робустою висохнуть тишею,

ти зізнайся «люблю" - і почуй «до знемоги»…

Ми портрет наш гарячим вином перепишемо.

...

Банга Іванна Василівна

У Лопухіних

Я ляжу в землю — й піде світ за очі,

Здихну — і він розсиплеться, мов дим,

Подарувавши здібним сни пророчі.

Гарячки плин, що зробиться п'янким.

Я всну на хвильку, мить собі спіймаю,

Заслухаюсь — о щебети пташок!

Не бачила в житті більшого Раю,

Ніж ансамблейного палацу острішок.

Й хоч край не мій, хоч все тут незнайоме

Й незвичне — листя хмари попира.

У грудях моїх в'ється невагоме,

Чуття спокійне, стійке, мов кора.

Та все ж закутуюся глибше в пелерини,

Й шепоче річка: «Я тихесенько шумлю!»,

Й під дубом, де Кобзар писав картини,

Я мирно й без зазріння вмить засну.

...

Данила Чаглій
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
І знову — про електронні видання.Roman Mtt
18.07.2024
Доброго дня усім. У фензіні Підвал ми оцифрували і виклали у продаж електронні версії наших збірок з ... Детальніше
Мене заблокував ІнстаграмКатерина Скрипка
18.07.2024
Шановні колеги, зокрема ті, що слідкували за грою для письменників #історіядляскрипки вже помітили: ... Детальніше
Іноді мрії збуваютьсяСкуловатова Олена
18.07.2024
Дуже давно, коли я тільки почала писати, у мене з'явилася мрія: щоб мою книгу видало «Видавництво Ст ... Детальніше
Група "Автори та читачі" - адміниться БукнетомОлександр Молодецький
08.02.2023
Хотів розповісти цікаву історію. Я деякий час був у фейсбучній групі "Автори та читачі". Нещодавно в ... Детальніше
Гра: чи вмієте Ви в критику?Сергій Василюк
18.07.2024
Вітаю друзі, сьогодні я наведу приклад одного оповідання. Воно написане відомим чеським письменником ... Детальніше
Книга про людину, яка подорожує за вітромКниголюб
18.07.2024
Книга про людину, яка подорожує за вітром Ярослава Литвин «Роза Вітрів» Ця книга привернула мою уваг ... Детальніше
На Аркуші вже:
11820читачів
144447коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: