🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Фантастика (2342)

Як живуть міста і річки ?

Десна й Дніпро один одного стороною оминають

Сміла і Конотоп інших лякають

Десь там Варшава і Київ в карти грають

В Дніпрі усі гуляють

(Донецьк Петербург трахає)

Луганщина пізди дає

Хмельницький знов надокучає

А Лютіж хоче й научає

Так Краків йому не дає

Луцьк прекрасно виглядає

Ген у морі , у Одесі хтось щось знов не поділив

А Одеса закричала : до чого ти блять приплив

Поки Вінниця хер зна де літає

Крим тихо читає

І так тихо що кожен знає

Що він ЛГБД вивчає

Кабань паляниця вчить

І так вчить що весь час хуйню пиздить

А Житомир Жито жме

Бо для друга не зажме

А Москва там обісралась

Бо зсу до неї добралась

Берлін на це все дивиться

І на тот світ збирається

...

Miss&Blood

Пісня Сирени

Очі..

Очі..

Твої очі..

Твоє дихання- мій морок,

Врятуй мене від цієї ночі.

Попади у мій полон.

Нарешті я тебе знайшла,

Ти моя доля, моя казка.

І неземне це почуття-

Дотик твій і твоя ласка.

Милий знаю, що ти любиш,

Тебе лиш треба приголубить,

Мені ти серце віддасиш,

Будем разом вічно ми.

***

Випив милий мій дурман,

У очах його туман.

Не може й слова він сказати,

А завжди боляче мовчати..

Втамувати його біль-

Сильно мені того кортить.

Милий до мене підійди,

Забудь, як треба дихати...

***

Біжи, біжи милий, тікай,

Тікай, як завжди ти тікав.

Час- лише питання,

Знову побачиш мене в сні,

Я здійсню твоє бажання, а ти душу віддасиш.

...

Kvita

Вірш невідомого поета

Я пишу вам цього вірша.

Але не виходить,

Пальці замерзли.

Тільки третя ранку

І цей вірш останній.

Я скоро вмру, уперше.

Я сиджу під завалами будинку.

Раніше цілого.

Зима, на дворі мінус,

Але тепло в душі моїй.

Я не жалію,

Життя прожите гарно.

Хоча і коротке, ще б декілька днів,

Написав я б тоді не один,

А два вірша.

І обидва прочитали б усі,

Ви.

...

Xonna

"Якщо тебе не стане?"

Якщо тебе не стане? Де будеш ти тоді?

В темних низинах землі, чи високо вгорі?

Якщо твої скарби, дістануться чужим?

І від усього що надбав ти, лишиться тільки дим?

З чим станеш перед Богом? Який твій аргумент?

Коли відкриється тобі, що ти лиш інструмент?

Ти думав диригент? Життя володар? Цар?

А виявляється, що ти, як усі інші - бунтар!

Що скажеш ти Йому? Які знайдеш слова?

Коли тебе Він спитає, про всі земні діла?

Нічого ти не сховаєш, й нічого ти не втаїш!

Перед праведним Суддею, навіть не встоїш!

Де було твоє життя? Де його залишив?

Скільки ран ти з любов'ю, бідним людям зашив?

Коли не пройшов повз, простягнуті руки?

Коли сльози пролив за чужі людські муки?

Не витримаєш правди, що скаже тобі Бог!

Ти не спроможний за душу, свою дати залог!

Ти нічого не маєш, жодних Небесних скарбів!

Ніякого багатства, окрім одних боргів!

Ти виненен кусень хліба, своїм братам!

Минув голодним сироту, про бідних ти не дбав!

Не намагався за життя, здійснити всіх вимог!

За це з тобою діалог, не схоче вести Бог!

Що скаже зараз той? Хто повністю легкий?

Хто повністю пустий? Хоч з виду і гладкий!

Коли зірвали маску, й від сліз ротертий грим!

До чого привело твоє життя, марнотний пілігрим?

Сміявся з вічних мук, сміявся з Бога сильно!

Твій зір дивився на блискуче, а не в майбутнє пильно!

У тебе є ще шанс, не впасти в вічні муки!

Коли збагнеш ти істину, важливої науки!

Ісус її залишив, коли до нас прийшов!

Коли Його розп'яли, а ти пройшов повз!

Коли довкола Нього, збиралися голодні!

Замучені важким життям, босі і холодні!

Ісус приймав людей, Він був для них спасінням!

Посадив у тих серцях, для зросту добре насіння!

Щоб з міцного коріння, любов виростала!

І по Ньому на захист, людини постала!

Хто любить серцем Бога, захищений від смерті!

Хто не любить свого ближнього, той давно вже мертвий!

Хто робить, як для Бога, добро для інших!

Той зветься Його сином, й не буде в місці грішних!

Любов до Бога й людини, це твій важливий тег!

Коли настане потоп, ти віднайдеш ковчег!

Ти зможеш сам змінитись, й змінити трохи світ!

Щоб донести до інших, люблячого Бога завіт!

Ісус прийшов, щоб ти не вмер, і не загинув!

Щоб весь непотріб від себе, так далеко відкинув!

Він дає тобі вічність, але ж ти сам обирай!

Хочеш в вічні муки? А може хочеш в рай?

Від смерті врятував мене, мою душу!

То чому своє життя, пускати в марноту мушу?

Чому ти мусиш страждати, коли є вибір життя?

Тобі одне необхідно, потрібне каяття!

2023

...

Vladyslav Derda

Безликий

Я йшов по вулиці.

Я був страхом для всіх.

Я був коханням для бажаючих,

Я був дивним перехожим, серед всіх.

Хтось бачив в мені старця.

Хтось розглядав дитину.

Для когось молодиця я прекрасна.

А хтось і гривні не подасть на пиво.

Я жив постійно, знову й знов.

Я кожен день, для кожного інакший.

Я безликий, але ликів в мене сто,

Чи більше, вже не пам'ятаю.

Навіть ближчий друг

Що визнає мене таким, як є.

І той мене не бачить тим єдиним.

Для нього я постійно то одне обличчя, то нове.

...

Xonna

«Чорний лицар»

***

Знаю я вас усіх -- на планеті Земля,

Бо із вами я народжуюсь і вмираю..,

Бо живу я в думках та прогалинах зла,

Що хвилюють мене і вбивають,

Але... Я неземний є у собі,

Як «Чорний лицар» -- з тих знань,

Позаземним узгодженим -- у вашому тілі,

Щоби знати усе, як батько, чи зять --

Чим живете у цьому, Духом світла --

У зміні,

Яку я контролюю, віддалено,

Силою програмованого мозку в мені,

Аби продовжити ваше життя Синім Пульсаром, поетапно,..

У просвітлення, знову, вікні,

Де прийшов, зараз, час Ери нової :

Срібного Вовка Слов'ян -- Семаргла,

Бо цей український народ, на Землі --

Є вибраний для просвітлення Місії свого,

Святим духом війни, біля мого Престолу,

Як невидимого Господа вашого серця --

Людського духу, нового тепер -- Воскресіння...

==============================================

...

Катинський Орест

Доля

Хто знає що для нас готує наша доля

За черговùм раптовим поворотом

Шляху, супроти томному комфорту,

У пошуках насичених подіями історій?

Немає змоги попередньо осягнути,

Розвіяти грядущого густий туман,

Одержимо зазираючи в кришталь

Здобути над майбутнім влади запоруку.

Незвіданий прийдешнього потенціал

До заохочення непереборної надії

Незмінно спонукає вірити у диво,

Сміливо ринутись назустріч почуттям.

Кмітливе серце не спіткає відчай,

Не втрапить у тенета сумнівів і горя,

До сонця підніматиме свої долоні

Із посмішкою щирою, що благо зичить.

Немає хибного у слідуванні своїм мріям,

У кожного своя і всі по своєму чудові,

Тож мчіться стрімголов вперед, невтомно,

Сторùцею відплатить вам життя, повірте.

...

Інгвар

Земля туманної кулі

пливе земля туманної кулі

Во чреві космосу великого

і людський кошмар все знає,

все зріє по його покриву

земля туманної кулі дихає

во чреві магічною темрявою,

а вітер дмухає жахливим голосом,

розливаючи свій рожевий обман на землю

Космічний простір оживає

І Чутно дзвін струн, живе там,

А сонце матово сяє,

то сонце красу співає.

Розкрилася куля, як квітка,

вже вкрита туманом Земля,

І просто розплився туман над землею,

Як щільна, сива ковдра,

Магічні звуки полилися.

виявляється струни почуттів живі,

то світанок таємниче струмує наскрізь

в тумані божественним сяйвом найтонших струн,

забреніли сонячні струни…

сім струн сталевих - голоси епох,

сім співочих нот тишу дроблять,

між собою сперечаються

та струни втручаються туди.

То пісня рветься вгору, а душа співає

І тихою луною вторячи перебором струн,

своєю чарівною грою зводять темряву і світанок

Вони Прагнуть побачити гру міражів,

Проникають і не руйнують струни душі,

а просто зникає грайливий міраж,

світанок з’являється на світ.

...

NaTa Ly

А люди - завжди люди

Якщо б перейти кільце гір і злетіти високо в далечінь,

То побачили б сіре місто, високо серед хмар, над прірвою, що глибше, аніж Тартар,

Воно сповнено диких, вільних створінь.

Сяє навколо міста золотий шар, там живуть люди,

Драконові крила розрізують небо поруч, відблискують іскри полум’я серед круч,

Ніхто не знає хиткий мир назавтра, чи буде?

А за грядою до віку ходять в походи, бажають влади,

Місто у хмарах навпроти - воліє в космос, а час потребує активно вголос,

Визнати не лише принади планети, а й вади.

Силою просякнутий кожен камінь навколо острова-міста,

Міцно тримає планета мандрівників світу, не дає змоги вернутися на орбіту,

Наче божественна п’ята на них натисла.

Швидко спливає час, за роками - роки ллються,

Навідь мікроб адаптується, люди тим паче можуть, любити і мріяти, жити, не просто - бути,

Тож і крокують уперед щосили - не озираються.

Хтось приручив дракона, а що так можна? Літає високо,

Над океанами, над континентами. Інший - рибалить, а другий чаклує над пацієнтами,

Щастя знаходять прив’язані мешканці серденьком.

...

Ганна Синельнікова
12+

Зелений ангел

Зелений ангел...Стола із гаїв,

В очах озер розбавлені блакиті.

Волоссям грає вітер — шум лісів,

На шиї сонце — біжутерка літа.

Зелений ангел...Новий манікюр —

Ромашки заросились на світанку.

Розкинув плед, тканина — мох, велюр —

Розкішне ложе сонному звірятку.

Зелений ангел плаче біля гір:

Зчорнілий хмиз вкриває пишні крила

Поранені звірятка, безлад, дим.

Тече струмок із сліз, вирує злива.

Зелений ангел посеред війни

У надвечір’ї шиє, відрізає

Стола у хакі...З дихання — вітри

На ураган для ворога збирає.

Зелений ангел не прощає лих,

Не подарує жодного листочка!

Тремти, проклятий нелюде, рашист!

Не матимеш ні дому, ні місточка!

...

Наталія

Мандрівник і вічність

Лиш я і пес. І ніч до виднокраю,

Здається, зупинився навіть час.

Стооке небо дивиться на нас,

Ті очі жахом сповнені до краю.

Один лиш погляд і побачиш за курганом -

Чорніша чорноти холодна тінь.

Та краще не вдивлятись в височінь,

Бо тут зостанешся ти кам’яним бовваном.

Мій шлях лежить вперед - до небокраю,

Ліси. Степи. Вже сиплеться овес.

І все іду. Зі мною вірний пес.

Іду туди, де мороку немає.

І так до скону не знайти мені спокою.

Та чи дістанеться відрада та мерцю?

..Ледь тліє ватра. Чай із чебрецю.

І гострий ніж під лівою рукою.

...

Лиськов Руслан

ХХІ століття

Х имерно-чорним словом з пекла скажуть: ,,Просто час такий".

Х іба ж не все потребували тільки ,,хліба та видовищ"?

І буревієм регіт дикий рве над совістю дахи,

С тирає без жалю та каяття святе і дотик Божий.

Т ой зачаровано в думках малює в росах Сонця схід,

О рнамент унікальний на старій стіні руйнує інший,

Л юбов, як завжди, двохстороння, служить тихо-смирно всім,

І у прихід Христа, як у простеньку казку, вірить більшість.

Т ак само рухає прогресом знана лінь і смерті страх.

Т римаючи на страту курс життя, хоча і сам боїться,

Я к власністю керує світом ,,золотий мільярд",

вхопивши швору...

...

dracena72Natalka

Тої ночі я почув перемовини

Тої ночі я почув

перемовини геть інших пацюків, жахіття

інші сновиддями наснилися

пульсуючому мозку.

Та іскра всередині безкапілярної

маси породила переживання більші від

римської пожежі чи

останнього стукоту серця.

Великі схвильовані тролейбуси

мчали до мрій, що вже не здійсняться.

Там, озираючись та задкуючи, вони вставляли

свої роги

у величезні розетки та живилися тими

мертвими затхлими сподіванками, поки їх не

скорцюбило

від переповнення.

«Геть,

в дупу,

ми є моторами, які звільняють вас від надуманого

вами ж

раніше лайна.

Ми тролейбуси!

Очі долу, вклонитися, покидьки-маргінали», – волали ті,

червонорозполосані на боках, нелюдські механізми.

Лиш вітер гнав перекотиполе покинутими

трамвайними лініями.

Поржавілі стовпи,

розламані бетонні плити попід ногами,

недобудовані

червоної цегли споруди поруділи від розпуки

безкінечного неприйняття їх на небі.

Проте не тут

живляться ті нелюдські

схвильовані та агресивні від власної слабкості тролейбуси.

Ні, вони приїжджають до вас у ліжко

й батогом винюхують мрії, поки ви думаєте,

що спите.

...

Vladyslav Pavlov

Арт ,,Мій день"

Арт мій ,,New day".

Без крил взлітаю.

Вік у людей

гнів, чорні зграї

дум не смішних,

Ех, забирає.

Є вигорання.

Жаль до кісток

знов заповзає.

Ич, як регоче

І рух навзаєм.

їдь невгамовна.

Йой, як то буде? -

крізь страхи мовить.

Ллє сліз фонтани,

мир тільки сниться.

Ніж свій дістане,

От, пранк: ріж серце.

Та можна очі -

У вись, у небо.

Фліс, таки штучний,

хоч дуже теплий.

Цур всім напастям,

Чар‐слів не знаю.

Штим розростався -

Щит мого краю.

Юл все втікає,

Я ж в щасті тану.

...

dracena72Natalka
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
вГАВдунятко) Лана Філлі
06.07.2024
Ну ви зрозуміли) Це традиційна Угадайка до конкурсу "Псисті теревені". Термін зукраїнізований Марі К ... Детальніше
Чому ми так не любимо себе?Вісник Темряви
18.07.2024
Світла немає, спека страшенна, писати не хочеться. Бісить мене писання на телефоні. Забагато зайвих ... Детальніше
Ірині ФаріонMia
20.07.2024
Можливо хтось скаже кілька слів в пам'ять про цю відважну жінку, яка ніколи не боялася захищати укра ... Детальніше
Володимир Лис« Стара холера»Книголюб
20.07.2024
Володимир Лис« Стара холера» Ця книга заціпила мене з перших сторінок. Коли закінчив читати я довго ... Детальніше
Книга зі смаком абрикосКниголюб
20.07.2024
Книга зі смаком абрикос Коли починаєш читати цю книгу, ти ніби попадаєш в другий, фантастичний світ ... Детальніше
Графічні описи насилля в літ-ріІя Лін & Ізумі Хо
19.07.2024
Частенько в коментах чи просто балачках трапляються відгуки про якісь книги або авторів, що налякали ... Детальніше
На Аркуші вже:
11831читачів
145048коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: