Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

Електронні книги / Фентезі (3868)

Лавися

Брова твоя тонка і вищипана,

гнучка і довга чорна вія.

Стан обіймає сукня вишукана.

Та ти холодна, як повія.

Мене чаруючи принадами,

ведеш розумний розрахунок:

мовляв, чуттів твоїх не нада нам

сентиментального гатунку.

Слова мої не мають значення.

Не має значення кохання,

хоча би й щире - неоплачене.

Мене ти кинеш на світанні

підеш назад у світу плетиво,

де певне проживає щастя,

й забудеш мною налепетане.

Стада коханців будеш пасти

суворим жезлом. А поетові

вже не позбутися напасті:

я так люблю тебе що де тобі.

Але до банку - не покласти

це почуття важке і паморочне.

То прощавай. Тебе забуть,

на жаль, не випадає, панночко.

До пекла віршороби йдуть

а рай замощено лаурами.

Ще на годинник не дивися.

Цілуй, допоки я, одурений,

люблю тебе, моя Лавися.

...

undyber

Відьми з Диких Земель

За мотивами гри "Dragon Age: Original"...

~•••~•••~•••~

"Я підштовхую історію, коли це потрібно. Але іноді її доводиться штовхати"

Флемет

~•••~•••~•••~~

На південь, до найнезвіданої мерзлоти

Є небезпечне місце повне відьом, варварів та чудовиськ...

Там шукають надії найдивніші сни,

Там нишпорять пороки та страхи, там багато дивних збіговиськ...

Оповіді легенд про те, що на тих болотах живуть

Старі велетні-дерева з серцем зі сталі...

Що немає там світла... Лише сніг і пустка живим "затишок" пророкують,

А крижана темрява поглинає гріхи, біль, сум небувалий...

Що там світ туману, що приховує зло -

Прокляття ввібрало помсту матері безкрилої,

І лють клинків окропила кров'ю давно

Густі рани землі, ставши добротною могилою...

Що там виповзає з темряви нежить, катувати дурнів,

І погань грається по стилих венах дурманом...

Руїни та привиди, що все ще чекають на свої дев'ять кіл...

Там холод і голод шириться у глибині душ бездоганно...

Там мешкає відьма, що живе віки не за законами смертних -

Вирощує "дочок", сміється над світом, сперечається з богами...

Де світло змикається з пітьмою її дочки-перевертні,

Уникаючи побуту людей, красу ховають за розбитими дзеркалами...

У їхніх снах незнайомі обличчя та маса дивних дверей,

Таємниці доріг, гори, спрямовані на небо, за обрій...

Дивачкам, що виросли серед дерев, звірів та тіней,

Чужий людський світ - небезпечний, недобрий...

Відомо їм, що приходить із темряви, з-під гір,

Вражає собою, опоганює все живе, землю...

Коли Стародавній Бог прокидається – починається Мор.

Зло завжди на чеку... Тих, кого веде Клич, не сплять, внемлють...

Вироджується світ, висихають поля та моря,

Небо ніби безодня з щільно-чорними хмарами як у нуарі...

...Відьма Диких Земель невпинно твердить дочкам:

"Нехай знайдете ви шлях у темряві... Підказки в моєму Гримуарі..."

Чи то помста, чи то кара Творця за Стародавніх Богів

Жадібним дурням, що жагою гордості старовинні -

Вини гралися з Тенью, закликаючи її зі снів,

Магією крові вляпавшись на віки в моровому павутинні.

Хай прибуде порятунок, або ж світ у прірву впаде -

Не нам вирішувати... Людське серце часом чорніше за морок...

Кожен у цій подорожі своє місце чи смерть знайде.

Але хто скаже, чий шлях у пітьмі - то порожній сполох?

...Оповіді легенд не завжди земний затишок пророкують...

Той, хто вірить, - буде вірити; той, хто мовчить, - мовчатиме бездоганно.

Відьму з Диких Земель бачать то там, то тут...

Кажуть, вона теж Стародавній Бог - перероджуватися їй притаманно...

~•••~•••~•••~~

P. S. "Якщо запитати, чи реальна вона, Флемет розсміяється і скаже, що не обмежує себе необхідністю бути одночасно лише в одному місці."}÷)

~серпень•2020~

Зі збірки "Казки, які не розказані на ніч"

P S. Шикарний кліп з дивовижною декламацією від Sandra Mey можна подивитися у вкладці "Буктрейлер"

...

Lexa T. Kuro

Три апельсини про вересень

Вересень — новий стандарт

Перезрілості почуттів

Коли вдень ще начебто тепло

Але вночі

Падають напівмерзлі сливи/зірки

Прямісінько в серце

Коли хмари хапають за горло

І вивертають зсередини змарніле листя

Хай тобі грець, ми з тобою спокійні

Два дерева обабіч дороги

Стояти нам і стояти

Нерухомо пити дощі

Ловити октанові плями на асфальті

Вересень прямує на південь,

Бо його там вже зачекалися

Зректися пожовклих ілюзій

За склянкою оковитої

Бачиш, твоя нудьга

Як і всесвітня байдужість — пити її не напитися

Липнуть мухи до золота таких відвертих на тріщини

Слив

Вересень — саме час зректися

Всього

Що колись хотів.

...

Eva

Агонія кохання

Через біль я йду до тебе

І через вогонь.

Я світу покажу що сильна!

Що йду я за тобой.

Я йду по головах людей,

Я йду, щоб не померти!

Я дістану твоє серце

Щоби знову жити.

Мене ніхто не розуміє,

Нікому не пробачу!

Я по крихкому лойду йду

І світ мене весь бачить!

Я вже на півдорозі, любий!

Я тебе знайду!

Хто, як не я, тебе відчує?

Хто, як не я, до хати приведу?

Ми знову будем разом,

Ти лиш пам'ятай!

І свою кохану жінку

Ти не забувай.

Але моє кохання не настільки сильне.

Твоя любов до неї збила мене з ніг.

Моя подорож закінчилась отут, під снігом

А твоя почнеться через рік.

...

Вискребець Поліна

Бог і диявол

Бог і диявол раз зійшлися в суперечці,

Про гріх, спокуси і спокуту, силу роду.

Хто правий, а хто зрадник став, до речі,

Господь сказав про диво й нагороду.

І мовив Бог, ти - голод, жах, війна,

Занурюються люди в дно пороку.

І від твоїх голодних, диких ігор,

У пекло потрапляють поза строком.

Людей штовхаєш завжди на обман,

Ти сієш смуту, жадібність і чвари.

І не секрет, війна - то твій дурман,

Поплічник і шакал в кривавій сварі.

А Вельзевул йому у відповідь вторить,

Помилуй, Господи, хоча мені не треба.

Навіщо Ти ж людину сотворив?

Щоб Землю називав сьогодні пеклом?

Навіщо дав їм всім свободу і любов?

І наділив їх владою на заздрість?

Навіщо ти прощаєш знов і знов?

Людина ж має козирі по масті.

Ти б краще сотворив їх хробаками,

Щоб більше не було кого карати.

Щоб ці істоти не були ґвалтівниками,

І не могли ні катувати, ні вбивати.

Мовчить Господь і котиться сльоза,

Любов'ю молиться і вірою запекло,

В очах диявола вже вогняна гроза,

Він знає, на Землі давно вже пекло.

...

Валентина Басан
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂
29.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Нещодавно ми продовжили опитування у нашому телеграм каналі на тему "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

... Детальніше
Блоги
Клаптик для печворку. Долучитися не можна пройти повзНаталіна Мазур
22.05.2024
Стався черговий експеримент. На вкладці з творами ви можете побачити 4 (тепер вже 5) обкладинок, під ... Детальніше
Новини прислівникаДанило Великий
22.05.2024
Усе ж таке, знаходжу сили писати нові вірші. У останні часи старі вірші вже нікого не тішать та й сл ... Детальніше
Конкурс Квантова Україна. Подорож у чорну діру одиниць.Moonrise Darkness
21.05.2024
Цей допис не призначений для тендітних квіточок. Є спойлери. Відгуки на найкращі конкурсні твори: ht ... Детальніше
О, ні! Плагіат!Крапка
21.05.2024
Чи бувало у Вас таке? Бродите Ви просторами інтернету, мережі, інформаційних сплетінь... Словом, в ... Детальніше
Квантовий п'ятакСергій Василюк
12.05.2024
Пишемо сюди твори з конкурсу "Квантова Україна", яким Ви поставили найвищі оцінки. Прочитав 30 твор ... Детальніше
Моїм мітичним читачамАндрій Касьянюк
22.05.2024
Привіт. Вирішив написати цей блог, щоб підбити певні підсумки. Нещодавно відбувся великий апдейт мог ... Детальніше
На Аркуші вже:
10996читачів
125838коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: