
Електронні книги / #- (10)

Малий Стус не боїться
Не боюсь я зайвих кроків
Ні ґрат, ні чужого гніву.
Маленьким сміявся до всіх навпроти,
Міг і долонею випадково вколоти
правду в саме серце брехні.
Не боюсь я стати посеред дороги,
Та крикнути слово в калюжі дощу.
Не дивлюсь, хто стоїть напроти,
Та натомість кажу, що від правди не проти.
Не бачу перешкод у сторонніх й друзів,
Кожен, хто до України добрий, може ним і бути.
Та не всім це й хотілося,
А мені малому й зрозуміло це не було.
Є, звісно, те, чого й боюсь я.
Що слово моє колись замовкне.
Малий хлопчик не скаже це нікому,
Лише з посмішкою буде дивитись на все навколо,
На степ подільський, на шахти донецькі,
на майбутні табори, на вічну весну.
...



Лицарська доля
Знову рятує,
Дракон лютує,
Принцеса страждає,
Лицар виїжджає…
А хто казав, що він того хоче?
Фізично – рятує, в душі – ескапізм.
Може, хтів лицар наш вишивати,
Гуляти з братами та й горя не знати…
І знов на коня, а думка далеко:
Читає він книгу, за віконням смерека…
Кішка ласкава дрімає, мурлика,
Щасливий фінал – не буде там лиха.
Але, жити так йому не дадуть,
Для татка не хоче він бути негожим,
З народження знав, куди поведуть,
Не маючи змогу відмовитись… Боже!
Чому саме він? Він, а не Гоша?
Сказали – призвання,
Та що вони знають?
Майстри з працевлаштування…
А ще принцеси,
Полюбляють деякі ексцеси,
Ставлять драконів на передову
Мов, давай, покажи силушку свою!
Хоч лицар наш жорсткий, мов каміння,
Але в душі його – сумна трембіта завива,
Тваринку шкода - ніяке діяння
Не коштує того протистояння!
Дракон – істота дивовижна,
Розумна, статна та магічна,
Поговорити з нею треба,
А всі за зброю і до неба.
І найсумніше: ми не винні,
Не треба йти у далечинь.
Які зростали, такі й стали,
А мріємо про неба синь…
Потрібно рушити систему!
Дитинство гарне дарувать,
Та час на себе виділять!
Не буде сумно тоді сину.
Й татко знайдеться в долині,
Забутих мрій і сподівань,
Де поховав свої надії
Під дахом страху і страждань…
І лицар вирішив тікати,
Тікати далі, до зірок,
Навчати жити діточок
Й оселитися тихенько.
Тихенько так, щоб не знайшли
«Посланці неба» з пошуку роботи,
Принцеси, тобто горе-квоти,
Та інші лиха лісові…
...

П - 35
День 696 (20.01.24)
Український військовий портал сповістив,
Що на півдні злочинець украй подурів.
Запустили ракету П - 35,
Що з озброєння мали давно уже знять.
Десять метрів завдовжки має вона,
Та чотири десь тони важить одна.
А розроблена – нищити щоб кораблі,
Можуть бити такими лише з-під землі.
У РФ є два комплекси з П - 35,
В Балаклаві один, звідти зручно стрілять.
Другий десь - на північних морях,
Але кажуть зачинений - на якорях.
Запустили бандити ракету таку,
Бо бракує звичайних на смітнику.
Урази́ти хотіли цивільний об'єкт,
Та невдало закінчився орків проект.
ППО був на варті, вдалось її збить,
До трьохсот кілометрів майже летить.
Кораблі не виходять у море із бухт,
Тож кидає на нас металобрухт.
Це сміття небезпечним є для життя,
Але є позитивне передчуття:
То задихає повільно дилда ота,
Перед смертю так сіпає ті болота.
...
Останні новини
День 625 (10.11.23)
В Криму неспокійно, хвилюється море:
В москальських рядах уночі сталось горе.
У Чорноморську в заставу приліт,
Наш безпілотник залишив там слід.
Пишуть на морі їх чо́вни дістали:
Два катери, мабуть, мінусували!
Будем чекати підтвердження факти,
Зменшити щоби їхні теракти.
До Феодосії також дістались,
На нафтобазі від них відбивались.
Кожного дня неспокійно в Криму,
В різних куточках все у диму.
Десь у кремлі зголосили пихато:
«Дрони два збили та було багато.
Навіть, до Тули добрався один,
Знищили третій за пару хвилин!»
Голосно виють про збиті там дрони,
Ніц про помилки в Криму оборони.
Кремль негативних новин не приймає,
Про царський спокій люто так дбає.
В базу Скадовська був вчора приліт,
Скільки двохсотих - замовчує звіт.
Там у цей час нарада тривала,
Тож небагато швидка врятувала.
Ще із останніх гарних новин,
Від ЗСУ з Херсонських глибин,
Що на дорозі Олешки - Каховка
Сталась серйозна для нас рокіровка.
Ворог відрізаний від постачання,
Отже чекаємо нові скавчання.
Слава героям, боронять що нас!
Сил та здоров'я їм всім про запас!
...
Війна забрала в нас багато
Війна забрала значно більше,
Ніж нам показують у ЗМІ,
Але залишитись найгірше
Без усього на цій землі...
Війна забрала забагато,
Але у нас є все ще ми.
В душі пала любов завзято
До себе, до життя, зими...
У нас є слово, віра в Бога...
І хай горять усі мости...
А потім буде перемога...
До неї нам ще трохи йти...
...
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦
Щира шана всім, хто невтомно боронить нашу землю від ворога, зупиняючи його на всіх напрямках і вкладаючи всі сили у нашу перемогу.
У найскладніший час ви єдиний надійний гарант нашої безпеки і нічне жахіття для ворога.
Дякуємо за вашу звитяжну працю! Повертайтесь додому живими та неушкодженими 💙💛






