Ласкаво просимо до селища «Хоспіс».

Що, якби старість була не тягарем, а найціннішим ресурсом нації? У селищі «Хоспіс» молодий голова Семен запровадив диктатуру спокою. Тут родичі отримують зарплату за любов, а кожен мешканець — це автор власного всесвіту, який матеріалізується в реальному ландшафті. Ця книга — ланцюг новел про людей, які вчаться «солити» своє життя, щоб воно не перетворилося на попіл. Від кухаря, що готує страви-спогади, до медсестри, що чує ритм земного розлому. Це подорож у місце, де смерть капітулювала перед гідністю, залишаючи відкритим лише одне питання: чи готові ми стати оазою для тих, хто йде?