Я розділятиму
Я розділятиму твій смуток.
В печаль з тобою попливу.
Сплету з надій тобі мотузок
І прив'яжусь, тебе не залишу.
Розділятиму і твою радість.
Плекати буду усмішку твою.
Щоб при зустрічі віч-на-віч,
Ти не ховала ту, яку люблю.
Я розділятиму твій шлях,
Не буду перепоною ні в чім,
Аби не бачити в твоїх очах,
Як я для тебе раптом став чужим.
...
Kaner B.Монолог опісля
Як був лохом, так і лишився,
Дзеркало повторює щораз.
Сьогодні знову похмелився
Й згубився сред образ.
Шляхи одразу помутніли,
Уже й без тями, куди йти.
Раптово згасли шляховкази —
Не вчився серце берегти.
Гадав — тримаюсь під контролем,
Бачу все, немов крізь чистоту.
Прикрився тим забутим болем
І виклав усе начистоту.
Оповідь йшла стримано і тихо,
Про зайве бовкати не смів.
Та й без того усе відкрилось —
Що я вчинив, чого б не смів.
І тепер, випханий з туману,
Обдумавши, дещо зрозумів:
Сам навіював красу-оману,
Яку давно здійснити хтів.
Робить що далі? Я не знаю.
Слова назад не повернуть.
Насправді за істину не маю —
Та пам'ять вміє не забуть.
...
Kaner B.Безрамний сюр
Я — нищитель! Я — безмірний!
Я… занедбана й німа душа.
Гай чудовий? Світ невірний?
Боже, ну й тупезна голова!
Я — хранитель! Я — безсмертний!
Я… зніяковівше цуценя.
Ти — як всесвіт, я — затертий,
Ну чому у цьому тану я?
Я старанний, але марний,
Ти — прозоро-дивно-гарна.
Сюр картини тут безрамний:
Ми за кадром. Ще не пара.
...
Kaner B.Залишок
Я розумію,
Що поет з мене такий собі,
Та, може, я не з гірших?
Я просто хочу залишити щось по собі —
І буду радий, якщо лиш вірші.
Я щось писав і десь мовчав,
Думав часом — і даремно.
Та слово тихе іноді росте
І проростає вперто.
Я не з тих, хто говорить гучно
Із трибун світу.
Мені б лиш зрозуміти трохи більше
Про себе й літо.
Я щось пишу, бо тиша іноді
Стає гучніша.
І, може, навіть пам’ять лишиться
Не гірша.
Я так спішу щось зрозуміти тут,
Поки не згину.
Я так спішу побачити її —
Жовто-блакитну.
...
Kaner B.Не скажу
Я не скажу — не маю права
Про те, що я тоді відчув,
Бо ж немов тая примара,
Просто тинаюсь без жалю...
І невже зостанусь тіню
У безжальнім світі тьми?
Гадав, сіяв святою світтю,
А закувавсь у кайдани.
Багато хочу — знаю, факт,
Та показать хотілось гарт.
Може жадав тоді волати,
Але навіщо про це знати.
(Написаний вже давненько)
...
Kaner B.Знову по-своєму
Знову зроблю усе по-своєму сам,
Знову сумний повернуся додому.
Знову заховаю мовчання по швах,
Знову тягнутимусь серцем до нього.
Знову вагатимусь — у слові й дні,
Знову нестиму надію кволу.
Мої ж думки — наївні й сумні,
Як я сам — без броні й престолу.
Були.
14.09.2025
...
Kaner B.Слід на снігу
Із хутром білим, наче сніг,
Самотній він, та не один.
Свій сповільняє тихий біг,
І лине, вписаний у плин.
Кремезні роги, в іній вкриті,
Вплелися в лісове гілля.
В нім є краса і чиста воля,
Й невідворотність у злитті.
Ледь визирне з-за кучугур —
Як знак між тінню і буттям.
А щойно вийде з білих мур —
Він знову стане небуттям.
Постає між тіней силует,
Не вписаний у сніжний світ.
І гасне раптом той сюжет
У червоно-білому сліді.
25.01.2026
...
Kaner B.Горобці
Забавлялись в небі горобці,
Смакували на всі крила волю.
Я ж міркую, що робить мені,
Із короткочасною нудьгою.
...
Kaner B.Земля і небо
Бігав заєць на крильці,
Плавав окунь в очереті,
Я ж зостався на землі,
Ну а ти ширяєш в небі.
...
Kaner B.Я студент. Пробую писати, і коли виходить щось путнє, додаю на Аркуш. Потрохи набираюся досвіду. Я не обіцяю читачам одразу «вау», але, можливо, комусь припаде до душі й моя творчість.
