Слід на снігу

Із хутром білим, наче сніг,

Самотній він, та не один.

Свій сповільняє тихий біг,

І лине, вписаний у плин.

Кремезні роги, в іній вкриті,

Вплелися в лісове гілля.

В нім є краса і чиста воля,

Й невідворотність у злитті.

Ледь визирне з-за кучугур —

Як знак між тінню і буттям.

А щойно вийде з білих мур —

Він знову стане небуттям.

Постає між тіней силует,

Не вписаний у сніжний світ.

І гасне раптом той сюжет

У червоно-білому сліді.

25.01.2026