Пройдисвіт

Присвячується нашим дівчатам, чиє хоббі є чудова українська вишивка:

Вишивка.

Порхають легко ніжні пальці,

Сплелись узори в ритмі танцю.

Вечірній спокій, тьмяне світло,

Душа у посмішці розквітла.

Подруга голка вторить шлях,

І тане світ в твоїх очах.

Неспішно часу плив минає,

А грішний світ нехай чекає.

Минає в мареві рутина,

І спокоєм окутана родина.

Ти подумки далеко за вікном,

Де світ сплітається з добром.

Накреслені премудрі схеми,

В роботі містика системи.

В вечірнім спокою тиші,

Народжуються вишиті рядки.

Подруга голка вторить шлях,

І тане світ в твоїх очах.

Неспішно часу плив минає,

А грішний світ нехай чекає.

В тандемі граціозної роботи,

Душа митця, фантазія в польоті.

Лягають тихо таємничі візерунки,

Скривають захист якісні лаштунки.

Подруга голка вторить шлях,

І тане світ в твоїх очах.

Неспішно часу плив минає,

А грішний світ нехай чекає.

Крила надії.

Стихає спалена земля.

Минає міражів брехня.

Повзуть мов змії темні тіні.

Приносить ніч жадані зміни.

І серце слухає у тьмі,

Далекий вітру спів вночі.

До тебе линуть мої мрії,

В слідах піску течуть надії.

Небес яскравий зорепад,

Зірве каскад нічних плеяд.

Народить вітер нові крила.

Наповнить ніч життям вітрила.

Серед зірок в безодні неба,

Так чути рідний голос треба.

І місяця бліда дорога,

Веде до рідного порога.

Небес яскравий зорепад,

Зірве каскад нічних плеяд.

Народить вітер нові крила.

Наповнить ніч життям вітрила.

Ніч у пустелі вільний шлях,

Лунають кроки у вітрах.

Де попіл денних міражів,

Надії чутно легкий спів.

Небес яскравий зорепад,

Зірве каскад нічних плеяд.

Народить вітер нові крила.

Наповнить ніч життям вітрила.

Локі.

Асгарда ясний зал зоріє,

На троні всеотець сидить.

А Тор серцями володіє,

І молот у руках блищить.

Бешкетник Локі серед дів,

Сміється, жарти ллє рікою.

А погляд кидає з боків,

На Тора лютою стрілою.

Подали Одіну сигнал,

І всеотець покинув залу.

Серед улесливих похвал,

Лишився Тор володар балу,

Бешкетник Локі серед дів,

Сміється, жарти ллє рікою.

А погляд кидає з боків,

На Тора лютою стрілою.

Гучноголосий покрик Тора,

Похвалиться серед гостей.

Цим фору дасть завжди любому.

Аж батька клич поза плечей:

Ганьбишся в марнім вихвалянні,

Голос царський прогримів.

Покинув залу Тор в мовчанні,

Зіграти Локі жарт зумів.

Бешкетник Локі серед дів,

Сміється, жарти ллє рікою.

А погляд кидає з боків,

На Тора лютою стрілою.

Бешкетник.

В корчмі завзято веселився люд.

Там найманці, веселощі та блуд.

Місцевий пан давав винагороду,

Тому хто в лісі вб’є лиху негоду.

За хмари й зливу повний місяць заховався,

Травити звіра п’яний люд зібрався.

Рікою міцне слово ллється,

І золото в кишенях б’ється.

Там мерехтять нічні повії,

Легко порхають хтиві вії.

Хлопчина молодий в таверну завалився,

І не шкодуючи грошей швидесенько напився.

Розлий-душа та нісенітниці верзе,

Про подвиги свої він бесіди веде.

Сміються мужики, регочуть.

А хлопець знай своє толоче:

Як легко лицарів долав, з в’язниці короля тікав.

Як самотужки тролю пику зніс,

Що в ніч піде сьогодні на ведмедя в ліс.

Рікою міцне слово ллється,

І золото в кишенях б’ється.

Там мерехтять нічні повії,

Легко порхають хтиві вії.

Стихає гомін, затаївся сміх,

Коли хлопчина свій оскалив клик.

Таємно місяць крізь віконце заглядав,

А вовк кривавий танець смерті танцював.

Світанок двір таверни освітив,

І найманців печальну нагороду,

Мисливець хитру гру повів,

Скриваючи свою природу.

Рікою міцне слово ллється,

І золото в кишенях б’ється.

Там мерехтять нічні повії,

Легко порхають хтиві вії.

Грайлива кішка.

В салуні був типовий день.

Петлиці тихий скрип на вході.

Вага наповнених кишень,

І шелест нових карт в колоді.

Тут мову кулі поважають,

Охоче віскі наливають.

На сцену кішкою гнучкою,

Йде дівчина грайливою ходою.

Начищені сталеві шпори,

Гітари ллються перебори,

У залі гомін емоційний,

А ніжний спів пливе спокійно.

В салуні був типовий день.

Петлиці тихий скрип на вході.

Вага наповнених кишень,

І шелест нових карт в колоді.

Голос ноти підіймає.

Гіпнозом марево пливе.

І зал потроху замовкає,

Заснути томний голос зве.

В салуні був типовий день.

Петлиці тихий скрип на вході.

Вага наповнених кишень,

І шелест нових карт в колоді.

В мішечках золото дзвенить,

Шатенка до коня біжить.

Дверцята скрипнули на вході,

Розтанув силует на сході.

Мандрівник пустелі.

Спекотний день пустелі,

І неживі навколо скелі.

Плечі сонце обіймає.

А мирний шлях триває.

Дзвенять тихенько шпори,

І звична тяжкість кобури.

Аж оклик пролунав суворий.

Зустрів попутника в тиші.

Засмаглий малий у плащі,

І капелюх потертий на чолі.

Обличчя у тіні ховає,

А писок зовсім не стуляє.

Мовляв, що древнє зло

У цих краях вітає.

З пітьми воно прийшло,

І душі поглинає.

Спекотний день пустелі,

І неживі навколо скелі.

Плечі сонце обіймає.

А мирний шлях триває.

Промінь вечора зникає,

Пустелю темрява вкриває.

Блиснули темні хижі очі,

А кольт у руку ліг охоче.

Спекотний день пустелі,

І неживі навколо скелі.

Плечі сонце обіймає.

А мирний шлях триває.

Вірний друг.

День у пустелі - дивна спека.

Ніч у пустелі - як холодне пекло.

Стволом поправив ти старенький капелюх,

І маєш змогу перевести дух.

Сталевий кольт - вірний компаньйон,

Твій береже бентежний сон.

Його характер дуже запальний,

Такий покірний у руці міцній.

З тобою поруч вірний друг,

Що береже від всяких волоцюг.

Спокійна прохолода гріє руку,

Сталева сила - виживання запорука.

І спогади пливуть мов мутні води,

Де гомонять пройдешні пригоди.

Закутаний у старому плащі,

Пригадуєш минулі дні.

Сталевий кольт - вірний компаньйон,

Твій береже бентежний сон.

Його характер дуже запальний,

Такий покірний у руці міцній.

І посмішка сурова та крива,

Неспішно на лиці плила.

Зухвалий шрам під пильним оком,

Від долі був гучним уроком.

Сталевий кольт - вірний компаньйон,

Твій береже бентежний сон.

Його характер дуже запальний,

Такий покірний у руці міцній.

Посилання на пісню/кліп:

https://youtu.be/KL2f7hGmLFg

За межею.

Піском пекучим та дрібним

Туга вечірня зародилась.

Тоді ти став собі ніким,

І біль у серці оселилась.

Межа лежить на світі всьому,

Ти йшов крізь неї попри втому.

А мрії залишились там,

Де ніч всміхалася сльозам.

Розбитий захисний покров,

За ним шепоче тихо смута.

Роздерте щире серце в кров,

І біль у ланцюги закута.

Ламав чисельні перешкоди,

Завдав собі тяжкої шкоди.

Ти так боровся з вітряками,

Що збудував захмарні храми.

Розбитий захисний покров,

За ним шепоче тихо смута.

Роздерте щире серце в кров,

І біль у ланцюги закута.

Всі вщент розбиті перешкоди,

Не вартували нагороди.

Тепер з тобою лиш печаль,

І невідомості вуаль.

Розбитий захисний покров,

За ним шепоче тихо смута.

Роздерте щире серце в кров,

І біль у ланцюги закута.

Посилання на пісню/кліп:

https://youtu.be/DreD5iakFNU?si=2vxzA4tVSvUWpt0q

Сон.

Ступає тихо ніч на землю,

Минає дня гаряча суть.

Замліли погляди буремні,

І зорі забуття несуть.

Розтанув тихо часу плив,

Володар снів в права вступив.

У мареві величний трон.

Шляхи нам заплітає сон.

Там водоспади в небесах,

Чарівний спів на берегах.

Річки течуть в зворотній хід,

Парить у небі білий лід.

Ступає тихо ніч на землю,

Минає дня гаряча суть.

Замліли погляди буремні,

І зорі забуття несуть.

Реальність в небуття пірнає,

Танок уява починає.

Дорогу у житті підкаже,

І про майбутнє сон розкаже.

Він поруч із джерел часів,

Ти знаєш це без зайвих слів.

Біжи з реалій в забуття,

Відкрий таємні почуття.

Ступає тихо ніч на землю,

Минає дня гаряча суть.

Замліли погляди буремні,

І зорі забуття несуть.

Посилання на пісню/кліп:

https://youtu.be/B1Dp7B4ZQ6g?si=nMM9hpCRuaCQOpXV

Володар семи морів.

Побитий корпус хвиля рве,

А вітер із вітрил глузує.

Завзятий корабель іде,

Володар у морях лютує.

Нескорений бувалий вовк,

Підняв клинок і гул замовк.

Завмер примхливий океан,

Команду в бій володар дав.

Зійшлись морські титани,

Оголені солені шрами.

Мов дикі в морі хижаки,

Зціпилися в бою вони.

Навколо штормова картина,

Гармати спів мов хуртовина.

Під рясний гуркіт громовиці,

Проміння перше від зірниці.

Нескорений бувалий вовк,

Підняв клинок і гул замовк.

Завмер примхливий океан,

Команду в бій володар дав.

Розтерті в кров долоні.

І тиша на морському лоні.

В крові здобута перемога,

А далі знов веде дорога.

Нескорений бувалий вовк,

Підняв клинок і гул замовк.

Завмер примхливий океан,

Команду в бій володар дав.

Посилання на пісню/кліп:

https://youtu.be/TOxQwhMrGto?si=LTr67RRWRc-c8rEU

Порожній замок.

В старо́му за́мку по́стать таємни́ць,

І ти́шу розбива́ють легкі кро́ки.

Там зупини́лась в стінах мить,

Сльоза́ паде́ за вже мину́лі ро́ки.

Крізь покрива́ла вто́ми вій,

Леге́нди ми́ттю ожива́ють,

Бушу́ють в па́м’яті сліди́ поді́й,

Які́ ще сті́ни за́мка пам’ята́ють.

В прийма́льній за́лі граф засну́в,

І сміх жіно́чій в голові́ луна́є.

А на карти́ні о́браз спалахну́в.

Коха́на по́смішка з карти́ни ся́є.

Була́ графи́ня се́рцем за́мку.

Та час забра́в її десь на світа́нку.

Жниву́ свою завжди збира́є.

Коли пісо́к в годи́ннику сплива́є.

Забра́ла гра́фа спо́гадів ріка́,

Несе́ його́ у при́страсному та́нці.

Там обійма́є та́лію рука́,

І по́гляди зійшли́сь в тенді́тному рома́нсі.

Крізь покрива́ла вто́ми вій,

Леге́нди ми́ттю ожива́ють,

Бушу́ють в па́м’яті сліди́ поді́й,

Які́ ще сті́ни за́мка пам’ята́ють.

За ді́йством тим крізь ті́ні но́чі,

Диви́лась смерть сама́ охо́че.

Супу́тниця всього́ що у віка́х мине́.

Супу́тниця всього́ що в все́світі живе́.

Оста́ннім по́дихом прийшла́ йому́ свобо́да.

Поза життя́м зустрі́тися з графи́нею наго́да.

Леге́нди в па́м’яті вели́чних хо́ллів,

І ти́хий ві́тер у пусте́лі коридо́рів.

Посилання на пісню/кліп:

https://youtu.be/5lL8KSwIG0g?si=VjlkC4JrOU7UmCUI

Заборонене кохання.

Високий замок у горах,

Де марять вежі крізь тумани.

Живе там морок і тваринний страх,

Про нього пишуть пристрасні романи.

Одного разу у ріки,

Зустрілись дві сумні душі.

І повний місяць свідком був,

Що сам себе вампір забув.

І серце смертної торкнулось

Страшної кам’яної тьми.

Життя в камінні ворухнулось,

Прокинувшись від довгої зими.

Так народилось заборонене кохання,

І в часі неминуче розставання.

Приречене за зустрічі в тінях,

Аж поки не розвіє вітер прах.

Згасають вуличні вогні,

І холод пробирає серед ночі.

Лягла легко бліда долонь,

Торкнулись ніжні пальці скронь,

Розтанув миттю моторошний страх,

Туман містичний дівчину забрав.

І серце смертної торкнулось

Страшної кам’яної тьми.

Життя в камінні ворухнулось,

Прокинувшись від довгої зими.

Срібного місяця богиня,

Відкриє шлях серед зірок.

І смертний світ вони покинуть,

Разом із вирієм думок.

І так їм стане не цікаво,

Чи щось живе, чи щось пропало.

Тепер благоволять вони,

Коханцям проти світу йти.

Посилання на пісню/кліп:

https://youtu.be/AK1r04npSiU

Стрункі тіла.

Стрункі тіла блищать у відблисках вогню,

Сплелись серця в поривах діаграми.

В очах твоїх сьогодні я тону,

Мов пальців рух крізь звабливі тумани.

Тонкої талії стріла,

Натягнута немов струна.

Знемога вигинає ніжну спину,

Глибокий вдих розкриє мрій перлину.

Безумства шепіт в головах звучить.

І поцілунки з мороком межують.

Сьогодні голос розуму мовчить,

Тваринні пристрасті парад керують.

Звабливі форми шепотять серед тіней

Де пружний силует омріяних грудей.

Пливе рука вздовж граціозні ноги,

Томиться прихисток мандрівника дороги.

Тонкої талії стріла,

Натягнута немов струна.

Знемога вигинає ніжну спину,

Глибокий вдих розкриє мрій перлину.

Туман у поглядах застиг,

І глибина душі крізь мутні очі ллється.

Вона віщує перемоги мить,

Тремтять вуста і стогін в крик зірветься.

Тонкої талії стріла,

Натягнута немов струна.

Знемога вигинає ніжну спину,

Глибокий вдих розкриє мрій перлину.

Тремтять вуста і стогін в крик зірветься.

Посилання на пісню/ кліп:

https://youtu.be/ndIldr3QBao

Танці на воді.

Ступає постаттю тендітної ходи,

На грішну землю томна ніч,

Подруга загадкової води,

Супутниця з давніх сторічь.

Спокуса дві стихії заплітає,

Нехай весь світ у полум’ї палає.

Нехай вода знесе всі берега,

Шепоче ніч що ти моя.

Знов кличуть танці на воді,

Що манять нас до першої роси.

Тіла сплелись, сміється ніч,

Тендітний шовк злітає з пліч.

Несуть розпалені тіла,

Єдиним буревісним сном.

Хіть просинається німа,

Манить безмежно недосяжним дном.

Спокуса дві стихії заплітає,

Нехай весь світ у полум’ї палає.

Нехай вода знесе всі берега,

Шепоче ніч що ти моя.

Палає на воді спокусливий вогонь.

Серця тремтять торкнувшись томних скронь.

Стелить рука вздовж темного волосся,

Чого жадали ми під спів зірок збулося.

Спокуса дві стихії заплітає,

Нехай весь світ у полум’ї палає.

Нехай вода знесе всі берега,

Но в танці ночі ти моя.

Посилання на пісню/ кліп:

https://youtu.be/IY5irHDjG3k

Забуття.

За спиною б’є стихія,

Спалах вирієм блищить.

Вітер хвилі рве, лютує,

Блискавиці сяє мить.

На уламках віри,

Чутно слабий стон.

Під покровом хвилі,

Забуття полон.

Навколо тиша, спокій, ласка.

Пройшов ти водяний заслон,

Немов якась похмура казка,

Тебе забрав світів кордон.

Повз тонуть корабля частини,

Життя минулого, уламків нить,

Безодні тихі порошинки,

Душа назустріч світлу мчить.

На уламках віри,

Чутно слабий стон.

Під покровом хвилі,

Забуття полон.

Ти чуєш спів глибин сирени,

Той клич немов живий гипноз,

Крізь пальці йдуть минулі сцени.

Пройшли часи булих погроз.

На уламках віри,

Чутно слабий стон.

Під покровом хвилі,

Забуття полон.

Посилання на пісню/ кліп:

https://youtu.be/mfYqaMZK8vw

Гинуть кораблі.

Коли трагічно гинуть кораблі,

Останній спів кричать вони.

Та пісня в кожного своя.

Як смерть самотня і сумна.

Над ними вічна пустота,

Під ними холод й тишина.

В безодню пісня пролунає,

Мов мить у всесвіті минає.

Останній спів почують хвилі,

І горя крик в пустій квартирі.

Коли співають кораблі,

В очах зірок згоряють дні.

Немає сил в сталевих м’язах,

Розбите скло- узори стразів.

Метал застогне в марній боротьбі,

Вода шепоче- час вже йти.

Над ними вічна пустота,

Під ними холод й тишина.

В безодню пісня пролунає,

Мов мить у всесвіті минає.

Міцна рука штурвал не стисне,

Коли остання мрія трісне.

Затихне пісня на воді,

Спокійна гладь, пройшли круги.

Над ними вічна пустота,

Під ними холод й тишина.

В безодню пісня пролунає,

Мов мить у всесвіті минає.

Посилання на пісню/ кліп:

https://youtu.be/wxRZ-ZL7cys

Мавка.

Минає в безтурботті день.

Лунає ехо лагідних пісень.

Під схилом лісу пелени,

Блукають проміні рідкі.

Зелені та бездонні очі,

Грайливо здійнялись дівочі.

І хвилі довгого волосся,

Торкнулись вітру безголосся.

Як стверджує легенда давнини,

У лісу темній глибині,

Напийся з джерела води,

І будеш молодий завжди.

Блукає випадковий мандрівник,

Серед стежок лісних повік.

Під поглядами вкрадливих очей,

Природи схованих дітей.

Зелені та бездонні очі,

Грайливо здійнялись дівочі.

І хвилі довгого волосся,

Торкнулись вітру безголосся.

Ковтає воду мандрівник,

І образ хлопця миттю зник.

За дійством тим серед віка,

Тихенько стежить лісове дитя.

Зелені та бездонні очі,

Грайливо здійнялись дівочі.

І хвилі довгого волосся,

Торкнулись вітру безголосся.

Посилання на пісню/ кліп:

https://youtu.be/YXaTvz6aGMc?si=HgOxSvpOv3qtGZNx

Штурм Олімпа.

Олімп величний у вогні.

Повстали ті хто жив на дні.

Титани на шляху війни.

Їх кличе помста з глибини.

Закрили небо чорні хмари,

У Зевса відповідь одна.

Нещадні блискавки удари.

Так на Олімп прийшла війна.

Стинають смертні під ногами.

Тремтить замучена земля.

Окуті спалахами храми.

В диму засіяні поля.

Олімп величний у вогні.

Повстали ті хто жив на дні.

Титани на шляху війни.

Їх кличе помста з глибини.

Безодні скинуті окови,

Ричить ворожий легіон,

В руїнах сходи мармурові,

Гримить в бою небесний трон.

Зійшов могутній пантеон.

Доводить право на канон.

Удар тримає бастіон,

Навкруги все мов клятий сон.

Олімп величний у вогні.

Повстали ті хто жив на дні.

Титани на шляху війни.

Їх кличе помста з глибини.

У Зевса відповідь одна.

Так на Олімп прийшла війна.

Посилання на пісню/ кліп:

https://youtu.be/3aklohjgCKw?si=jfmZy72xrrr7l6w3

Паладин.

В горах довічних,

Сяє світлий храм.

І у вітрах північних,

Віщує зміни нам.

Ти знаєш шлях.

Ти чуєш поклик долі.

Сталева воля у руках,

Мов віра в чистім полі.

Твій меч святий,

Що янгол дарував.

Для зла страшний

Його священний сплав.

Твій щит міцний,

Мов віра непохитна.

В очах вогонь живий,

І воля ненаситна.

Твій меч святий,

Що янгол дарував.

Для зла страшний

Його священний сплав.

Крокує гордо паладин,

Лунають клятви нерушимі.

В молитвах безлічі годин,

Вуста метою одержимі.

Твій меч святий,

Що янгол дарував.

Для зла страшний

Його священний сплав.

Посилання на пісню/ Кліп:

https://youtu.be/4hFnLKl66YU?si=ECi1DSi348gDK5Pc

Дикий захід. Вірш написаний для пісні в стилі кантрі-рок. Балада про останню помилку молодого бандита та старий револьвер, що не знає жалю. Історія про владу, ціна якої — дзвін монет та гарячий свинець.

Старий вожак.

Застиг в халупі мутний страх,

І вітер віє крізь розбитий дах.

Шрам на щоці - порізана межа.

В очах суворий блиск, мов лезо від ножа.

Кривава рана у могутньому плечі,

Що дарував шериф в погоні уночі.

Крізь дим сигари чутно дзвін монет,

Спить в кобурі буремний пістолет.

Монети дзвін в тиші - кривава влада.

І зріла у юрбі підступна зрада.

Малий що в банді був неповний рік,

Задумав вкоротити вожаку старому вік.

Та щойно зрадник смикнув зброї рукоятку,

Старий свинець йому вгатив між очі, мов печатку.

Труп гучно впав, мов дров сухих мішок,

Лиш кров вбирає жадібно пісок.

Монети дзвін в тиші - кривава влада.

І зріла у юрбі підступна зрада.

Малий що в банді був неповний рік,

Задумав вкоротити вожаку старому вік.

Повага до кулі - то старий закон,

Ніхто не перейде залізний кордон.

Вожак свою владу в кулак затискає,

І це поважає розбійників зграя.

Монети дзвін в тиші - кривава влада.

І зріла у юрбі підступна зрада.

Малий що в банді був неповний рік,

Задумав вкоротити вожаку старому вік.

Посилання на пісню/ кліп:

https://youtu.be/TiEhfqYv73Y