Пір'їнка

Післязавтра у мене день народження

Відчувається щоразу як акт очищення:

Прожитого досвіду, який залишиться апріорі

Хоча спіткаюсь за перше, але усвідомлюю за пріорі

Хай мене повчає натураліст, захисник тварин

Хай мене надихає музикант, художник аран

На мій день відкарбували фотоплівку

А десь у Римі дали титул імператору

Кожна людина – своєрідна муза

Яка відзеркалює мої барва та облуда

Любити взаємно – це недооцінена річ

Яка має бути в однині, множині під ніч

10.07.2026

Нахіба я тобі потрібна?

Чому я тут підписана?

Як єдина дівчина серед гіків –

Музичних оцінок та відгуків

Що ти в мені знайшов?

Що досі мене не пройшов?

Ким надалі я у дійсності

У присмаку гірко-солодкої

Мрійливості?

02.07.2026

Я любила твою ніжність

Зараз відчуваю ту крихкість

Коли тебе вибухами

Утворилися завали

Невиспаної ночі

Моменти печі

У якому десь вагаєшся

Але ніяк не запинаєшся

Попри все – я тебе люблю

І, тобі того самого – молю

02.07.2026

Знову я

Споглядаю на я

Побачення стали як зображення

Свідчення стали як марення

Що ж не так?

Розглядаю я – "картина життя"

В спогадах здається була іншою

Хоча насправді я була тією самою

Можемо настільки знати ту чи іншу людину

Не знаючи про її сприйняття як: себе чи машину?

Настільки хочемо своїх людей навколо

Але, не можемо без різних речей, знайомо?

Стверджуємо один одному про свої погляди

Думаєте, схожі? – ні, хоч й ті спогади

Щось одне, однак сприймаємо інакше

Щось інше, однак відчуваємо знайоме

Різноманіття тривке до одноманіття

Чи

Одноманіття тривке до різноманіття

Схожі на один одного шукають іншого

Різні на один одного шукають іншого

Як з різноманітних створюється

Дивовижних

Як з одноманітних створюється

Дивовижних

Речей – у природі, Всесвіті, людині

Що ж виграє – одне чи інше у світі?

Ніхто

Ніхто

Це аксіома

Вподоба, лише ті, хто мені –

Подоба

Хмара, лише ті, хто мені –

Мара

Згадка, лише ті, хто мені –

Гадка

Правда

Мовба

Барва

Мова

Цікавий час

Повсякчас

Лиш не стався

До мене

Лише тому що:

Я рідна чи інша

09.08.2025

Я хочу обняти тебе

Але, чи облишати тебе

Де ти – пошук безпеки?

Чи дістанемось до бібліотеки:

Взаємних почуттів

Теплих дотиків

Мені – це незнайоме

Тобі – це невагоме

Поколена маками любови невзаємної

Поранена діями жили поблажливої

Я не бачила себе, чинялась на іншу

Споглядала різне, перейшла на нішу:

Самодостатности та поваги себе

Безобмеженности та радости мене

За своє місце треба виборювати –

Не забувати живе втілювати

Так, постійно тривожусь через смерть

Невтіленого й насолодитись крізь мить

Просто бракує спонтанних обіймів

Так, наживо з тобою розлогих розмов

Хочеться жаги до один одного

Заснути з відчуттям небайдужости

Любити з проявом цінности

Аби це взаємно

Аби це приємно

Крізь час

Як вчиняєм моя споріднена душа?

Нехай вийде спільна з нами мова?

Навіть якщо – це не на все життя

У підсвідомости – це прийняття

Дзеркала душі

У кожному житті!

Чи можу обняти тебе?

Чи можу побути мале

У коконі стріляних крил

Яке, досягає чимало миль

На перетині: я сама/я не одна

Гайда обнімемось

Гайда залишемось

Як дві особистості

Відвертої історії

Залишаються людьми –

Цілими, окремими

12.06.2026

Все таки настає час

І це є кожного із нас

Та річ життя, в якому

Треба ставити кому

Згадуєш, як ти з подругою бігала

Пішла не в той клас, й цьому раділа

Спокійно сиділа і тут тато привів

В те місце, де сусід над письмом млів

Всі пишуть каракулі, а ти ім'я і прізвище

Всі знайомляться, дружно і по ближче

Я просто недавню усмішку згадую

Накидає каші для сили, я: "Не хочу!"

А в тої жінки одне око червоне

В кабінеті, букетами переповнене

Після уроку, біжать на вулицю

То кудись іти чи на Лукавицю*

Щось смачне поїсти і привітати

Тих першокласників зі святами

Дали нам зошити, бейджі, буквар

І все це відбулось, наче поміж хмар

І це були два останні роки без війни

Так у "званому мирє, свабодє" линули...

Всі помітили мою волелюбність

Перестали грати в дружелюбність

Почала гру в вчительку, керувала

Розв'язувала математику, плакала

Ненавиджу писати "О", після чого били

Мої батьки, тієї слухняності мене вчили:

Начитувала не ті наголоси, числівники

Постійно називала усі ті прислівники...

Перші іспити, виходи, нагороди, ночі

В мене постійно турбували окуляри, очі

І не було тих друзів, з якими я спілкувалась

Та врешті решт з математикою вагаючись

Почала кричати на несправедливість

І ось вже в старшій школі...

Місця наче мені знайомі, а наче ні

Бо мали 24а кабінет у старшій школі

В четвертому класі була друга зміна

З 10:50 до 16:15 і ще до 18:00 -"Дума"

На природознавстві плакала

Через оцінку сім, засмутилась

Мала труднощі з природничими науками

А тут геометрія зі своїма дивознаками

Полюбила алгебру, попри мої невдачі

Не все ж перекладати в "Перекладачі"

На англійській витягувала усі ці слова

Як на расейській дратувала ця мова

То на уроках літератури дискутували

З однокласником, зі своїма правдами

В сьомому класі побила учня

Через його зриви, довів до лайні

Згодом мої каяття були почуті,

Деякі мовчки пішли собі

Мала готуватися до іспитів у 9 класі

Але сподівалася, не сталися тяжощі

Було дуже весело на онлайн - уроках

Але з домашніми завданнями по муках

Мало все це закінчитись, але залишилась

Було б добре, але повна війна розпочалась...

Хоч у мене іде час, незабаром ставити кому

Попри таку пору, тримаємось, попри втому

Нехай усім щастить, аби не забули свій дім

Як в школі вам не було, це ваш досвід - втім

Комусь це те болить, але краще відпустіть

Всі чвари, розбіжності - висновки зробіть

В цьому місці вперше бачимо ролі життя

Планета і Всесвіт - це наче шкільна сцена

Вчимося, згодом наша справа - брати все

Що навчились за ці роки, створюючи своє

Чи то декорації, то костюми, керувати ролями

Чи то грації, то новинки, ставати кращими

Ідеального не існує, але не виправдовує

Те, що добра, тепла, чесності не вистачає

Свідомість зображується враженням глядача

Мислення є, коли тут не сподобалась подача

Тож, побачимось на іншій сцені

Під назвою, у реальному житті...

Життя, як на шкільній сцені

Показує все те - тоді, донині

Від чого залежать кожні ролі

Від наших рішеннь, не від долі

Гайда подякуємо, не тільки всім вчителям

А також самому собі, а теж усім батькам

За виступ на шкільній сцені

Тож, зустріч у своєму житті...,

01.10.2022

Лукавиця - тут назва кафе-морозива від молокозаводу з тією ж назвою, що на Київщині. Також це історичне поселення Обухівщини (Київська область)

Я не хотіла цього, але занадто

Заклала тебе у голові підсвідомо

Я мала бути колежанкою

Відтоді я почувалася коханкою

Чиїсь мрій та бажань про музику

На полотні читали полеміку:

Своїх привілеїв та недоліків

Своїх звичаїв та ліків

Я залишаюся лише тепер –

Як людина, позбавлена мар

Одногрупники, привіт і бувай

Надалі май

Я не хочу драм, не хочу мадам

Так, є спільні інтереси, пардон

Не зрозуміли натяки онлайн

Онлайн – це зло спілкування

Яке руйнує живе сприйняття

Себе й мене

З ним нічого не вийде

Можливо, це на краще

Кожен іде своїм шляхом

Яке лунає собі ультразвуком

Привіт, бувай

Привіт

Тиша

Життя

Дякую тобі за досвід

Дякую тобі за досвід

07.06.2026

Я питаю себе: чому виникає знищення?

Питаєш мене: коли настає народження?

З'являється дитя-індивід

"Ма!" "Та!" , а може "Привіт!"

З латини неподільне, але я ще не я?

Мамо, тату, кожен: "А-а-а-а-а-а-а!"

Ніхто не впізнає себе до трьох літ

Лунає звуком щемливе "Я" політ

Вигукує: "Я"! "Я!" "Я!", а це "Ти!"

"Я сам!" "Я сама!" , а я бу-у-ду не ти-и-и

Стаю особистістю з появою свого, мого:

Его не хоче підкорятися суперего та ідо

Бунтую проти не "Я", взаємодію з моїми "Я"

Знаходжу серед неподільного "Ми"

Приховане інше "Я", а не просто "Ти"

Я і ти стаємо знайомими, колегами,

Друзями, коханими, рідними – "Ми"

Решта є невідомими – "Всі" на "Ви"

Любимо, ненавидимо один одного

Живемо, вбиваємо один одного

Знищення починається з поранення

Від іншої особистості до існування "Я"

Навіщо інші "Я" нищать решта "Я"

"Я" хіба не "Я?" – Має бути лише "Я!"

Підкоряються решта заради когось "Я"

Людської смерті більше аніж природної

Апріорі

Зріла – можу зробити вибір свого буття:

Між народженням чи знищенням життя?

Не вималаю "Я": обставинами, труднощами

Допоки "Я" жива: думками, діями, мріями

Бачу перші та останні потоки інших "Я"

Не всі проходять етапи самобуття

Доки щось не забере чиєсь життя

Чи хтось, чи хвороба, чи власне сама

Смерть – нікого не облишить вона

Старість часто це про тіло

Я не хочу звучати тлінно

Буду жити до останнього

Втілюю все до творчого

Я житиму поки про мене

Пам'ятають мої люде!

"Я"

"Я"

"Я"

Протягом життя шукаємо "Я"

Де Я серед інших "Я"

Чогось називають ми

Якщо разом я і ти?

А Ви: величне ти чи ми?

Хто всі "Я?"

Народження проти знищення

Завжди мають призначення

Виникнення несвідомого

Поза досвідом апріорного

Я побачу твій шлях:

Від початку до кінця

Ти побачиш мій шлях:

Від початку до кінця

Але ні я, ні ти:

Не впізнаємо народження та знищення "Я"

Кожне життя – це особистий досвід

Яке по-своєму – опановує часом світ

06.05.2026

Марево

Маренію

Марення

Марную

Маю мерехтливу матерію

Мітчене мною мрією

Малювання мереживом

Мислиться м'я мертвим

Міститься мала мапа

Мається морока мана

Може млини махають

Мене малу минають

Марію, марію

Марево

Маюсь міркою

Маю

Махаюсь мітлою

Миство

Марево

Мислення маркується мбі

Між мішком ма милій марині

Мати мазала мати малюнок

Місця марма мали місток

Милями мисткали міни

Мільйони мили міти

Мат матує матусю

Мар милує мирусю

Мандарин – мармелад

Медіум – мармур мул

Мурується мить між мар

Моториться м'я між "Ма!"

Маяття

Музика

Мелодія

М'яка

27.02.2026

Іду я собі повз ці міста

Знову не в ці місця

Взагалі-то:

“Звідки ж Я?”

Питаю себе про це щодня

Втім, про те що я знаю

Гадки не маю

Годі, набридло все це

Знову тиняюсь хтозна-де…

Свої очі розплющ, і скажи-но мені:

«Де я?» «Де я?» «Де я?»

Свої думи відчини, і скажи-но мені:

«Де я?» «Де я?» «Де я?»

Знову бельмочу з самою собою

У власній макітрі крокую —

І питаю до самої себе:

«Що таке життя?»

«Що це зі мною?»

Деякі місця знайомі

А деякі, наче ні

І що це в мене голові?

Скільки у житті речей ми знаємо

Але у тій морі* ми не маємо:

Ні гарних пояснень про ті чи інші речі

Хоча здається, багато чого

Відкрили, однак того мало —

Дійшли до місця призначення

Але, ми не знаємо місця «Я»?

Свою душу відкрий і скажи-но мені

«Де я?» «Де я?» «Де я?»

Своє серце відчини, і скажи-но мені:

«Де я?» «Де я?» «Де я?»

*머리 (вимовляється як морі) – голова корейською

06.04.2023