Дві зірки

Було у мене зірки дві,

Одна життя подарувала,

Друга ж його тримала,

В один момент, чорнюща смуга,

Все у мене відібрала,

Перша зірка почала згасати,

А друга просто счезла вмить.

Я їх благав залишитись хоча б на мить,

Коли почав без них вмирати,

Холодні ранки - одинокі вечори,

Для мене стали гірше смерті,

Без них не чую я її.

Пісні радості й кохання,

Не знаю я - як довго ще я продержусь,

Без світла того - життєдая.

Я йду в пітьму - бо іншого не знаю.

Нікому вже не скажу я,

Як боляче мені,

Як себе катую днями,

В своїх думках - чорнявих.