Пустеля

Кинь оком погляд короткий

У простори дикої пустелі,

Де вітри точать її корони

І тобі маршрути стелять

Серед мертвих велетів кістлявих,

Вічно тугою повитих.

На них ти можеш знайти славу,

Так і навіки в пісках спочити.

Загостри вуха свої приласкані

Недавнім світським віком,

Де шум і гам текли каскадами,

Але не в цій місцині дикій.

Тут вітри свистять аяти

На світанку, вдень та ввечері

Й мудрість надр летять сказати,

Б'ючись об темні стіни печери.

Відчуй, відчуй усім єством

Повітря складки бархатні,

Що при сонці смалять хлистом,

А вночі підземним дихають хладом.

Це твій шлях, дім й літа,

Повні болю, хворобами та кров'ю.

Але й ти готов хоч в небеса взлітать.

І ти вступаєш моторним і хоробрим кроком.