🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / #пустеля (17)

Жива

"Міа, не можна впасти від втоми... для сім'ї Мю це рівносильно смерті... Спіткнувшись прямо в центрі піщаної бурі, серед нескінченних битих посухою земель... знову вставай, знову рухайся вперед... Такий дух сім'ї Мю... Навіть якщо прийде день, коли татко не зможе бути твоїм щитом... обов'язково рухайся без зупинки... Це те, що дозволить тобі жити... Є тільки одне "але", моя прекрасна дівчинка... під цим широким небом тобі зустрітися хтось... обов'язково зупинись і кохай... Це зробить тебе живою!"

~Уривок із графічного роману "Уламок меча"~

~•••~•••~•••~~

Суховеї... Паляче сонце... Випалює до попелу нескінченний бій фраз...

Мікроскоп сотень очей... І гарячий... без життя... солоний пісок...

Вчили: впасти і здатися не можна... Є наказ!

Але знову пульс без рядків... як ритм порожнечі... у скроню... Ще крок, ще крок...

Гіркий присмак хваленого попелу... Кришталь сліз... Мрії струмочок

П'янко солодкий... Але дійсність як ляпас привида в дзеркалах...

Я себе прийняла... Поборола страх... Але чи є в цьому сенс? Це гачок?..

Бо лише на кілька хвилин не своя... я Його... і нехай тільки у снах...

Я бігла... Втрачала... Спалювала... крізь пустелю своєї душі... інших...

Хвилею порваних крил билася до борту корабля-міражу.

Був і буде шлях, яким треба йти... Не зійти! /Не буває вітрів ручних..!/

Але одне знаю точно... тільки з Ним... для Нього... пожвавлюю душу свою...

Вночі погляд на небо... Зірки теж у пустелі не сплять...

Через тисячі зим... пекуче сонце... урагани... грози... пісок...

Я бігла, не обертаючись... не зупиняючись... крізь рай оази та посуху пекла багать...

Не від себе... до Нього... туди, де в багряному світлі схід... Він - мій затишок...

~12•червня•2017~

Відеокліп можна подивитися у вкладці Буктрейлер.

...

Lexa T. Kuro

Ралі

Життя нас звикло кидати з пекла у вогонь.

Там, де пісками зибучими спекотний тлін -

42 градуси... "Тільки душу не чіпай! Охолонь!"

Бо мені знову, плавлячись під сонцем, вставати з колін.

Нервом натягнутим швидкість кидає у "дикий гін"...

Блеф намалює оази-міражі.

Мені б ковток води... Мертва? Знову брехня, без змін.

Як мені доїхати до краю пустельної землі, скажи?

Ралі, де виграшу нема – там порожній п'єдестал.

Фарами-відблисками зірки висвітлять моє "де-небудь"...

У цій гонці з пісками я нескінченно шукав

Те, що вкрала пустеля... А, не турбуйся... Забудь.

~2017~

Кліп на вірш можна подивитися у вкладці Буктрейлер

...

Lexa T. Kuro

Тягучий холод

Обпечена душа - згоріле тіло...

Сурмами спокою гаснуть полеглі устави,

Пасмами шепоту ллються тендітні жита́.

Наймані ролі, залежні паласи вистави,

Дихають інеєм, наче неспана зоря.

Є тільки море і в ньому - забута пустеля,

Денами стелиться курява, сиза вода.

Манною темряви дихає лита мореля,

Їй не збагнути піщаного небо-тепла...

Литими фарбами зіткано сонячні душі,

Вільними крилами світяться гори зі спин...

Люди ж бояться безмірно тягучої стужі:

І згорблені стани одягнуті в чорний полин...

13.07.2024

...

Сара Ґоллард
18+

"Біля вогнища"

280-й рік з початку колонізації

У низині,

на, здавалося, безкрайній рівнині,

біля вогнища

сиділи восьмеро:

п'ятеро хлопців і троє дівчат,

двоє схожі як сестра і брат.

Чути розмову, той що порається біля вогню:

"Ось зачекайте трішки й скуштуєте цю смакоту!"

"А "Кухар" знову за свої витрибеньки:

то корінці, то молюски, то якісь опеньки!" -

коментує ота, з чорною косою, поїдаючи консерви,

погляд пекучий - суща стерва,

їсть охайно, не бруднить уніформи.

ЇЇ товаришка теж озброєна й горда.

"Дарма ти так," каже, " в цьому вся фішка -

печена картопля - локальна і свіжа".

Кучерява, смугла як із сторінок Рамаяни,

дитя Крішни, з патронташем круг тонкого стану.

"А я б з'їв фіш-ен-чіпс,!" - вкинув "Ліо".

Аж ось:" Чуваки, дівчата! Досить про їжу, берімось за діло!"

Скоро "Старий" і "Аманда" закінчують варту.

Хто наступний? "Кухар" піде і..., вибач, як тебе звати?",

до дівчини, яка боязко чистить свою картоплину.

"Марічка", каже - погляд старої, обличчя дитини.

"Ярош", її не чепай". - чорнокоса обриває його на півслові.

"Марусю", відстань,", каже він, "ми тут всі нездорові."

До "Марічки": "Розумію. Щойно з полону?"

" Не зовсім, я тут позапланово. Мала повертатись додому."

"Кухар" на те: "Рік тому по дорозі до Хриса

пірати захопили мене і двох побратимів.

Не знаючи функцій краденого судна,

нам наказали летіти до місця локації їхнього кодла,

а ми ризиково посадили їх на Хрисі...

мовою жестів пояснивши, що двигун накрився.”

"Знаємо цей збрід "піднебесний", -

вкидає "Джеймс" із відразою, "реальне нашестя."

До дитяти Крішни звертається: "Мері",

розкажи історію, нас теж було занесло...

Вона й каже: "Всі про "Марію" в курсі?"

"Звісно, суперове судно!..Легенда...",

каже "Майк", "але, нажаль, безслідно щезла.

Ходять чутки, що свиноголові

пустили її на зброю.

Троє дівчат переглянулись,

і одночасно всміхнувшись,

"Ні!", відмахується "Мері", "зараз вона недоступна."

"Але "піднебесні" і "араби" думають, що вона серед нас."

"Тобто", перебиває "Кухар", "одна із вас?"

Дівчата сміються, "Мері" жує картоплю."

"Саме так", - відказує, і схопившись: "Що за воплі!?"

"Де "Старий" і "Аманда"!?

Хтось гукає: "Ховайтеся! Нас оточує банда!"

Усе товариство мерщій до землі припало,

розповзлось як вужі і по позиціях стало.

Вдалині кулеметні черги розривали тишу на шмаття.

Слід за ними лазери спалахнули багаттям.

Крики, верески по-чужинськи,

гидотна лайка ординська:

"Ца**о, ца**о! П**ігу...у!!!! С**ука!!!

"Кухар" на всю долину:" Амандо! Ні! Падлюки!"

Вдалині чоловіча постать, чітко не видно,

іде важко, хитаючись, тримається гідно.

На руках несе непритомну,

його куртка вся у плямах червоних.

"Чуваки, спасайте, "Мері"!,

у неї пошкоджені ребра...

й бозна що ще..."

"Мері" чимдуж до "Аманди",

інші працюють, все по команді.

Захоплені п'ятеро,

під цілодобовою вартою.

Зиркають хаотично, по-звірячому,

одягнені в фейкові форми спецпризначенців.

"Джеймс" із позиції:

"Рапортую: о 24:11 захоплено піратське угрупування

з п'яти осіб. Наш загін у боєздатному стані.

Їх терміново потрібно евакуювати.

Надсилаю запит."

"Маруся", ставши гордо

над п'ятьма збитими вкупу тілами:

"І що з вами, покидьками робити, га?

Жоден табір у світі вас не виправить."

Примітка:

Рівнина Хриса ( Chryse Planitia) - рівнина у північному екваторіальному регіоні Марса.

Час 24:11 - марсіанська доба, прибл. дорівнює 24 год 39 хв

...

Persephone Aly

Цілунок минулого

Забути - не пробачити...

Розсипано в ніч бездиханне суцвіття,

Змінено думу прийдешніх морів.

Сковані хвилі, за часом граніття,

Б'ються за мохи незнаних полів.

Зліплено зовсім далекі пустелі...

Хитається човен у тіняві сит,

А сонця несуть у найперші дуелі,

Збиваючи цифри несказаних літ.

А сонця несуть у сумні океани...

Тільки дванадцять найперше-годин...

І тішаться хмари, що знову із нами,

І плине ріка невгамовних перлин.

Супротив лишає невгадані ниви.

Човен колише все те, що живе.

Година лишає хвилину на зливи,

А води стікають...у ніжне старе...

04.09.2023

...

Сара Ґоллард

Пустеля

Кинь оком погляд короткий

У простори дикої пустелі,

Де вітри точать її корони

І тобі маршрути стелять

Серед мертвих велетів кістлявих,

Вічно тугою повитих.

На них ти можеш знайти славу,

Так і навіки в пісках спочити.

Загостри вуха свої приласкані

Недавнім світським віком,

Де шум і гам текли каскадами,

Але не в цій місцині дикій.

Тут вітри свистять аяти

На світанку, вдень та ввечері

Й мудрість надр летять сказати,

Б'ючись об темні стіни печери.

Відчуй, відчуй усім єством

Повітря складки бархатні,

Що при сонці смалять хлистом,

А вночі підземним дихають хладом.

Це твій шлях, дім й літа,

Повні болю, хворобами та кров'ю.

Але й ти готов хоч в небеса взлітать.

І ти вступаєш моторним і хоробрим кроком.

...

Зірколов

все як завжди...

ані прощення...ні злості...

лише в серці біль і сум.

все як завжди, все так просто

в місті, безум де і сум,

де є кут глухий і темний,

випасають гуртом люд

(невиразний чути лемент

з невдоволення на лють).

а на стежці полиновій

вітер... - вітер поспитай,

чом промову слізно мовить

у печалі через край?...

і відлуннями над полем,

в небокрай стежина де

вітер сповідями болей

хитко в обрії веде...

...все так звично...і так просто!

стежка - риска, наче звій.

зліва, справа темний простір

і пустеля безнадій.

P.S.

що з віршем робить?.. - не знаю.

папірець в задумі мну,

в п'ястуку його стискаю

і... - в корзину швиргонув!

але враз прийшов до тями,

як почув падіння стук.

папірець дістав із ями,

смітника зім'ятих дум...

...

Ем Скитаній
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Переклад книжки Ірина Удоденко
24.07.2024
Вітаю, спільното! Виникла потреба перекласти свою книгу на англійську мову. Чи мав хтось такий досві ... Детальніше
Пательня. Випуск 16stas
24.07.2024
Вітаю друзі. Продовжуєм працювати над текстами. До речі, коли ми розбираєм стороннє оповідання ми не ... Детальніше
Один із самих болючих розділівМаксиміліан Степовий
24.07.2024
Всім привіт! Радий знову презентувати новий розділ до книги "Таємниці дому пані Дорсет" в якому я ві ... Детальніше
Почуйте Тіло Ніка Орача!Антон Ейне
24.07.2024
На каналі "Химерієць" озвучили моє оповідання "Тіло Ніка Орача". Приємно бути першим. Чи це Орач у н ... Детальніше
Пательня. Випуск 15stas
24.07.2024
Вітаю, друзі. Звісно, що жорстка критика не всі під силу. Багатьом з нас набагато комфортніше бути в ... Детальніше
Моя участь у Божественній масціКатерина Лилик
24.07.2024
Якось я написала, що маски даровані суспільством є найзручнішими для використання. Головне не виходи ... Детальніше
На Аркуші вже:
11902читачів
146381коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: