Кроки весни
Небесна куріпка видзьобує просо зірок.
Світанок (такий фарволиз!) все вмовляє вставати,
Робити зі скирти волосся косу, і ще крок
За кроком, і ще крок за кроком собі малювати.
На лавицях сни причаїлись, жмакають слова,
Щоб потім жбурляти у сплячий розплющений розум.
Частина із них проімжить повз, але голова
Сп'яніє від ґлею тих рим, що прийшлись мені впору.
За кроком іще, та іще, та іще буде крок -
І ось вже весна першоквіттям заходить на ґанок...
Небесна куріпка видзьобує світло зірок,
Щоб знести Райце (новий світ) у мінливий світанок.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.