Колискова найдовшої ночі
Сонце сідає над наїжаченим містом,
Зорі звисають з шиї небес намистом,
Чорні дороги срібним об'яті снігом,
Люди повзуть в свої знеструмлені лігва.
А давай-но зіграємо в світ-до-війни?
Я розтлумачу добром твої темні сни,
Ти в мою руку вкладеш щасливий квиток.
(Не компостую, досить з нас всіх дірок)
Над наїжаченим містом сонце сіда.
Зорі не кажуть, звідки прийде біда,
Навіть коли крига зійде з доріг,
В наших серцях буде лежати сніг.
А давай-но зіграємо в післявоєнний світ?
Там де лиш ластівок буде у нас приліт,
Там де безпечно навіть у віщих снах,
Там де світанок спалить первинний жах.
Кожен цю пісню подумки проспівай;
Різні мелодії - спільний цей рідний край.
Завтра на хвильку довшим вже буде день,
Скоро вже буде світло і без пісень...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!