Люди
Люди, з якими нічого не склалось
Все одно залишаються в нас.
Ми чіпляємо їх прислів'я та звички -
Мікроопіки на шкірі життя.
Жодних слів. Але цятка зелена
Під їх аватаром - найкращий
Дарунок від нового дня.
Люди, яким трохи менше щастить,
Обіймають, дарують іллюзію
Себецентричності, унікальності та потрібності;
Посміхаються - ні, не тобі,
А оплаті рахунків та свіжому хлібу
І їх доторки стигнуть на тілі
Слідами вужів (не отруйних, але..
Ні, не спекатись.. зараз?як можна..)
Є лише охолоджені зміями опіки
Недоцільність нових віражів
Онлайнові багатокрапки
Наркотик потрібності
Вприскує в вени пиху
І вистукує в скронях:
"Ще буде. Де ще - далі буде,
Де вщент - буде також.
Ще буде. Ще будуть люди.
Буде життя."
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!