Зміст
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 1

    П'ятниця дихала солодкими ароматами весни. Цей запах проникав у кожну щілину. Він навіть дістався своєю рукою до п'ятого поверху, де сидів Григорій. Останній зі свого боку був яскравим прикладом офісного працівника.

    Цей тридцятирічний чоловік зі сірими очима та русявим волоссям друкував, дивився у пузатий екран комп'ютера та скоріше бажав потрапити додому. У нього завжди була така мрія, коли до закінчення робочого дня залишалася година. У голові лише горіла думка швидше прийти до рідної порожньої квартири.

    Ось він уже збирався, закидував до сумки речі та одночасно позіхав, прикриваючи рот рукою.

    - До понеділка, - сказав його колега та одночасно товариш Костя.

    - До понеділка, - промовив Гриша. - Чекай, а що ти робиш на вихідних? Може пива у суботу пригубимо?

    - Мабуть, не вийде, - зі сумом у карих очах відповів він. - Завтра їдемо в село до батьків Ірини.

    - А, ну ясно, - протягнув Григорій, який добре знав дружину свого друга. Брюнетка Ірина хоч була гарна, як лялька, але характер мала неймовірно складний. Він навіть не уявляв, як Костянтин міг її витримувати, втім, мабуть, кохання сліпе, мов новонароджене кошеня.

    - Тоді бажаю тобі гарних вихідних, передавай Ірині привіт від мене.

    - Обов'язково, - відказав Костя, який вже виходив із приміщення.

    Через п'ять хвилин офіс залишив Григорій. Він волік свої ноги сходами, адже ліфт знову не працював. На дворі ніс чоловіка одразу заклав той солодкий запах, який від ранку лоскотав йому нюхові рецептори. Весна квітла. Пробуджувала все навкруги та прикрашала білими, зеленими, фіолетовими та іншими кольорами. Навіть таке місто як Житомир не оминула.

    Григорій повільно йшов. У нього зненацька в голові виникло - дежавю. Таку саму пору він спостерігав кожного року, починаючи від першого класу завершуючи останніми парами в університеті та сьогоднішнім днем. Він навіть не міг повірити, що так швидко біг час.

    У голові не вкладалося, що на обличчі з'являлися дрібні зморшки, а після активної праці починала боліти спина. Ще більше його дивувало, як швидко росли чужі діти. Ось недавно донька сусідів гралася ляльками, а сьогодні була вже дівчиною, але не такою життєрадісною, як колись.

    - Привіт, Віто, - сказав Григорій до чорноволосої та стрункої доньки Андрія Рум'янова, з яким не дуже сильно, але товаришував.

    - Добрий вечір, - відказала вона, закриваючи своїм довгим волоссям обличчя. Брюнетка плакала та стояла біля під'їзду.

    - Щось сталося? - запитав він, адже не раз чув скандали за стіною, де жила вона.

    Андрій стверджував, що його донька некерована та неймовірно вперта, однак Григорій вважав її просто недолюбленою дитиною. Він і сам такий, бо ніколи не знав любові від батьків. Його мати померла при його народженні, а батько не мав ніякого діла до сина.

    - Нічого, - буркнула дівчина.

    - Точно?

    - Так, - відказала Віта у той момент, коли в неї задзвонив телефон.

    - Ну добре, - протягнув Григорій, заходячи в під'їзд, де не чувся аромат весни. Тут смерділо цвіллю. Також перед тим, як зникнути за дверима, чоловік почув, як дівчина відповіла.

    - Арсенію, невже так важко взяти трубку? Я вже стала Марго турбувати...

    Чоловік піднявся на знайомий восьмий поверх. Його зустрічали коричневі та трішки пошарпані двері, які ввели у двокімнатну квартиру, за якими на Григорія Кравця чекала самотність.

    Свої вечори він проводив за комп'ютером. Соціальні мережі гарно справлялися зі зайвим вільним часом. Так було і сьогодні.

    Григорій читав дописи друзів, жарти та інше непотрібне мозку. Він знав, що сенсу з того дуже мало, втім сам вважав, що таке оцифрування може вбити людство, яке так стояло на порозі війн...

    - Привіт. Мене звати Лідія, - вискочило в крайньому лівому кутку синє віконце.

    Чоловік здивувався. Він не знав тієї особи, що йому написала. На аватарці не стояло ніякого фото.

    - Привіт, - відписав чоловік.

    - Ти також із Житомира? - надрукувала незнайомка.

    - Так.

    - У мене є пропозиція - давай завтра зустрінемося.

    Григорій криво усміхнувся. Вперше вжиті йому писала така самовпевнена дівчина.

    - Не бійся, я не бридка, - прийшло ще одне повідомлення.

    - Я не лякаюся, - відповів Григорій та продовжив. - Просто дивно отримувати таку пропозицію

    - Чи не хочеш?

    Чоловік лупав очима кольору сталі. Він не мав, що втрачати. Хоч щось буде в його одноманітному житті згадати.

    - Добре, - погодився чоловік. - Де та коли?

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
    Наталія Ковган
    31.05.2023 01:21
    До частини "1"
    Мені дуже подобається цей твір. Він хоча і невеликий, але змушує задуматися. І я рада, що дочекалася його тут. В першу чергу, одразу відчувається атмосфера весни. Одразу представляється як розквітають абрикоси, як навколо вирує життя. А ми вимушені на роботі сидіти та пропалювати життя, але тут вже нічого не вдієш. Таке одноманітне життя, як у Григорія у багатьох... Мені трошки дивно, що ви вирішили "вплутати" Віту у містичний твір. Хоча у житті стільки усього непередбачуваного, а наша свідомість незрозуміла. До того ж у Віти та Жанни були видіння... хоча хто знає, чи є містичне таким вже нереальним. До речі пригадуючи як звали ту таємничу незнайомку, то мені чомусь засіло Софія. Лідія звучить дуже красиво. Я так розумію, що "Несправжнє побачення" відбувається разом з "Дві грані" та "Дві сторони", І постійно думала, який це час? Виходить, що діапазон десь 2007-2013 так? Бо йдеться про диски, флешки, "пузатеньки" компи. Завжди було цікаво також, коли було написано "Дві грані". Деякі твори застала у процесі, під іншими була дата. Але, на жаль, це не про "Дві грані". Цікаво коли "народилася" Віта. І ще... коли сказали про друга Григорія, то подумала на Кешу, бо там прибацана Ірина гарна як лялька. Але то не він. Бо не тільки ім'я інше, але і інше не збігається.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Єва Басіста
    31.05.2023 01:37
    До частини "1"
    У творі "Дві грані" є згадка про рік. Там було вказано, що Віта прийшла до пам'ятника "Чорний тюльпан", який було встановлено вісім місяців тому, а саме в 2008 році, а тому події у "Дві грані", "Дві сторони" та "Несправжнє побачення" розгортаються в 2009 році. Відповідно "Чорна грань" та "Біла грань" - 2019 Щодо часу, коли саме була написана "Дві грані". Перша версія - будемо рахувати набросок, який нагадував твір, це 2014-2015 роки, а остаточна версія 2019-2020. А чому сплутала Віту у містику - інколи треба й містичого довкола) Костя та Ірина, то зовсім інші люди Дякую за коментар;)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Наталія Ковган
    31.05.2023 01:52
    Хех... а я думала, що уважна і вгадую більшість деталів у вашому творі. А виходить, що ні. Адже так... можна було порівняти встановлення "Чорного тюльпану". Але в принципі я вгадала, згадавши 2007-2013, майже... Коли у нас ще панував мир... А щодо "Несправжнього побачення", то життя Григорія нагадує те, що життя непередбачуване. І воно може повернути в інший бік несподівано. Дуже чекаю на наступну главу. Цей твір має свою атмосферу. Ще хотіла додати не по темі: у творі "Залізне серце" моя улюблена мить, коли Паша бачить зелену ропуху. Вони дуже милі, а ще прикольно булькають, коли у воду стрибають. Я дуже чекаю наступну главу "Несправжнього побачення".
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Єва Басіста
    31.05.2023 02:02
    Хоча я поспішила У творі Несправжнє побачення " весна, а Віта уже знайома з гуртом, а тому там 2010 рік, а решта творів - 2009 рік Хоча ці деталі не сильно суттєві. Ніхто так сильно не докопується Наступна глава уже буде завтра)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше