ЗАБУТИ
000122
Я примушу себе забути
Того кохання всі пригоди,
Щоб мені для душі ковтнути
Лиш ковток нової свободи.
Я примушу себе забути
Обличчя дівчини тієї,
Щоб її голос не почути,
Не зітхати лише про неї.
Я примушу себе забути,
Але так реальні бажання,
Що вже так неможливо бути
Навіть добу без сподівання...
Написано: 23.12.2015.
Відредаговано: 08.06.2023.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯