🖊 Результати конкурсу прози та поезії VivArt! 🖊
war prose

Електронні книги / #манюкмирослав (147)

НЕДОЛІКИ

У кожного недоліки є,

Але це не дуже страшенно,

А важливо, щоб життя своє

Ми завжди любили щоденно.

Нехай будуть у нас помилки,

Ми ж не боги, не ідеали

І проживемо гідно роки,

Що би люди там не казали.

Будьте щирі на добре слово,

Не закликайте у гості злість,

І вдячний світ обов'язково

Вам любов'ю на це відповість.

Інших за помилки не судіть,

Адже кожен має те, що є,

Зупиніться на мить і знайдіть,

У світі призначення своє.

11.09.2023.

...

Мирослав Манюк

СУМНІВИ

Я не можу, я не можу, -

Промовляєш ти до себе,

Сумніви як огорожа

Закривають все від тебе.

Ти не віриш в свої сили,

В усі можливості свої.

Тому люди говорили,

Що ти пливеш по течії.

Але віра рушить гори,

Якщо без сумнівів вона,

Може осушити море

Від берега і аж до дна.

Коли залишиш ти свій страх,

Почнеш себе поважати,

Тоді побачиш кращий шлях

З можливостями все мати.

Ти сумнівам не дозволяй

Твоїм життям керувати.

Вір у себе і пам’ятай,

Що зможеш все подолати.

05.09.2023.

...

Мирослав Манюк

ПОТОПАЮЧИЙ

ПОТОПАЮЧИЙ

Його забирав океан,

Повітря не вистачало,

А очі затуляв туман

І хвиля горло стискала.

Серед всього океану

Він кличе на допомогу,

В обіймах злого туману

Молитву кричить до Бога:

«Бог, я хороша людина,

До Тебе щодня молюся.

Врятуй! Я – Твоя частина.

Ти ж бачиш, що я топлюся.»

І ось розступився туман,

З'являється човен легкий.

«Рятуйся! - Кричить капітан -

Давай мені руку мерщій

Піднімайся на човен мій,

На землю тебе відвезу,

Поки не застали грозу.»

Кричить чоловік: «Не треба!

Мій Господь мене почує,

Прийде допомога з неба

І мій Бог мене врятує.»

І збентежений капітан

Поплив далі у океан.

Чоловік став хреститися

Та продовжив молитися:

«Господи мій, я добрим був,

Твоїм шляхом завжди ходив,

Врятуй, щоб я не потонув,

Щоб я ще трохи тут пожив.

Бо я – хороша людина,

Врятуй! Я – Твоя частина.»

Потім раптово у ту мить

Ще човен наближається.

Хтось у тому човні кричить,

До людини звертається:

«Врятую тебе від муки -

І він тягнеться до води. -

Ти візьми мене за руку

Та залізай хутко сюди.»

Той головою махає

І так він відповідає:

«Будь ласка, цього не треба -

Моя допомога з неба,

Там мій Бог мене почує,

Тільки він мене врятує.»

Човняр лиш руками розвів,

Взяв весла і далі поплив.

У воді людина молить

І до Бога він говорить:

«Нема у мене каяття,

Бо я хороша людина

І добрий був усе життя,

І віра в мене єдина.

Ніколи не було тривог,

Але де сьогодні мій Бог?»

І ноги стають важкими,

А руки зазнали втоми,

Людина махає ними,

Чекаючи невідоме.

Але ще кличе до Бога,

Не кличе – кричить до нього:

«Прийди за мною, благаю!

Ти любиш мене, я знаю!»

Холодна вода стискає,

Дихання не вистачає.

Хвилі одна за одною

Криють його з головою.

Людина – вперте створіння,

Чекає від Бога спасіння.

Потім на відстані знову

Третій човен з'являється,

Він пропливав тут раптово

І тепер наближається.

Кричать на човні: «Ну, давай!

Хутко у човен залізай!»

А чоловік: «Пливи далі!

Бо мене мій Бог врятує,

Не залишить у печалі

Серед бурі, що бушує.»

Човен далі пропливає

І людину залишає.

Вже щосили дихає він

І тримається як може

Серед океану один,

Вже ніхто не допоможе.

Робить він останній подих,

Він програв свою боротьбу.

Забирають його води,

Тоне він і кляне судьбу.

Приходить злий на небеса

Він не повинен бути там.

Надіявся на чудеса

І ось потрапив в Божий Храм.

Там Господь чекав на нього

І звернувся той до Бога:

«Господи, ти мене забув,

Залишив мене вмирати

І я у воді потонув.

Чому? Я хочу це знати.

Я молив, кликав до тебе,

Допомоги потребував.

Чому ти мене на небі

Тут постійно ігнорував?»

І на небесній вершині

Святий Господь відповідав

Так нерозумній людині:

«Я просто не розумію,

Чому ти знаходишся тут.

Я завжди слухати вмію,

Постійно рятую від скрут.

Я чув твоє голосіння

І як ти до мене кричав

Заради твого спасіння

Тобі три човни відправляв…»

Історію цю пам’ятай.

Коли життя піде за край,

Коли не можеш шлях знайти,

Коли постійно просиш ти

У всевидячого Бога,

Щоб прийшов на допомогу,

Знай, що він постійно чує

І тебе завжди врятує

Хоч цього не побачиш ти,

А Бог зможе допомогти.

Він човни нам посилає,

Вижити допомагає.

Головне – все розпізнати,

Допомогу цю прийняти

І залишимося жити,

Аби тільки не грішити…

20.08.2023.

...

Мирослав Манюк

САМОРОЗВИТОК

Відкрийте вікна думок своїх,

Розкрийте двері свідомості.

Досліджуйте, запитуйте всіх

Як досягти невагомості.

Засійте мудрості волошки,

На благодатних землях думок.

Створюйте плідний ґрунт потрошки,

І насіння зійде до зірок.

Мозок – до мудрості джерело,

Відкрийте – місця там багато.

Заходьте в світ думок, де було

Постійно там щорічне свято.

Не гірше ніж алхімік знатний,

Вмикаємо творчість звідусіль.

Це легко, кожен на це здатний,

Потрібно лише трохи зусиль.

Частіше слухаємо думи,

Бо мозок вимкнений буває.

Тож розумом вмикаєм струми

І пізнаємо все, що сяє.

Пливіть в ідеях як у морі,

Де мозок – вітрила для думок.

Щоб опиниться в цім просторі,

Потрібно лише зробити крок.

Розвивайте мислення, люди,

Саморозвиток – з небом зв’язок.

Нехай кожен день у вас буде

Новим кроком на шляху думок.

24.07.2023.

...

Мирослав Манюк

КИЇВ - МІЙ СОН

О, Києве, мій дивний сон,

Легенда є далека ти.

Мені наснився синій фон

Де твої символи, мости...

І Золоті ворота там,

Що віддзеркалюють наш час,

Хрещатик і Софійський Храм

До себе манять повсякчас.

Символи віри і краси,

Яким рівних не буває.

Де вічно чути голоси

І де молитва там лунає.

А Дніпро - Батько величний,

Тече вічно, нескінченно.

І його потік столичний

Тут впізнаєш достеменно.

Хоч я в Києві не живу

І мені він тільки сниться…

Дасть Бог, побачу наяву

Я чудову цю столицю.

28.05.2023.

...

Мирослав Манюк

ТОСТ ДЛЯ КОХАНОЇ

У твоїх блискучих очах

Я бачу своє відображення

І відступає скромний страх,

Ти створюєш на мене враження.

Так добре зараз з тобою,

Я плаваю у морі спокою,

Почуття течуть рікою.

То ж давай ми вип'ємо з тобою

За наших почуттів вже єдине злиття,

За цей неземний стан і за ці почуття!

Написано: 02.11.2015.

Відредаговано: 27.05.2023.

...

Мирослав Манюк

ПРИТЧА

Я просив собі багато сил,

А життя труднощі давало,

Ще я мудрості собі просив,

Щоб вирішувати все вдало.

Я просив, щоб багатство мати,-

Життя дало м'язи для мети,

Щоб я лише міг працювати

Від світанку і до темноти.

Ще я хотів завжди літати,

А життя дало перешкоди,

Щоб я їх міг подолати

Без жодного крила свободи.

Просив кохання мені дати,

А життя давало лиш людей,

Яким я міг допомагати,

Забувши про силу пристрастей.

Врешті нічого не получив

Я з того, що у життя просив.

Але життя все ж мені далО

Все, що мені потрібно було.

Написано: 30.10.2015.

Відредаговано: 26.05.2023.

...

Мирослав Манюк

РУДІ ЛЮДИ

На Землі, де всяке буває,

Живуть люди, ніби золоті.

Їх волосся яскраво сяє,

За це називають їх руді.

В них криється вогонь таємний,

Що горить безмежно і вічно.

Він не пече, бо він приємний,

Але невидимий публічно.

У їх очах є зорі ночей,

Яскраві, наче сонце раю .

Руді люди - це сила очей,

Що з кожним днем не загасає.

Вони іскру у собі носять,

Яка запалює почуття.

В таких людей натхнення досить,

Щоби розворушити життя.

Отож, шануємо всіх рудих

В світі цьому, хоч небагато,

І ще привітаємо, бо в них

До речі, вже сьогодні свято.

26.05.2023.

...

Мирослав Манюк

ВІДЛУННЯ ЗАПОВІТУ

(Центон)

Як умру, то поховайте

Мене на горі високій,

Серед степу широкого.

Щоб гори дивилися з неба,

Щоб лани широкополі,

На синій далині Карпат

Було видно, було чути…

І коли надійде ранок

У синєє море,

Нехай від мене похилені

І лани, і гори

Понесуть щось добре

До самого Бога

З пісні весняного жайворонка.

Поховайте та вставайте,

Хай почується голос вітру

І вражою злою кров’ю

Хай далека земля звістить.

І мене в сем’ї великій,

Коли вранці засяє сонце,

Не забудьте пом’янути.

Згадайте, хто в горах лежить.

А лукавого забудьте,

Щоб зберегти дух нації

Серед громади воскресній,

Щоб вічно була Україна молода.

Злиття рядків двох віршів. Вірш Максима Рильського «Відлуння» + «Заповіт» Тараса Шевченко.

19.05.2023.

...

Мирослав Манюк

ЗГАДАВ ПРО ТЕБЕ

Сьогодні раптом я згадав про тебе

І серце стало частіше битися,

Але немає в тому вже потреби,

Щоб думкам та мріям ще коритися.

На фото глянув я у твої очі…

А було, що я з них погляд не зводив.

На мить згадав найкращі дні та ночі,

Які колись я з тобою проводив.

А може взяти, просто подзвонити?

Та просто так, без всякої причини

І про все з тобою поговорити,

Але я відкладаю це щоднини...

Написано: 20.11.2012.

Відредаговано: 24.04.2023.

...

Мирослав Манюк

ТВОРЧІСТЬ

Записуйте ідеї на папері,

І втілюйте їх насправді у життя.

Творчість відкриває у світ всі двері

Нового та цікавого майбуття.

Думки наші – це скарб, що є безцінний,

Тож не губіть їх марно в порожнечі,

Бо від них залежить світ благочинний,

Творіть – ще не придумані всі речі.

Творчість – це крила, що дають нам волю,

Літати вільно й далі, ніж хотіти,

Творити щось незвідане уволю,

Щоб світ набагато кращим зробити.

Тож ви записуйте ідеї ваші,

Втілюйте їх у життя незабутнє,

Бо саме це творче мислення наше,

Це для щасливого світу майбутнє.

Вірш до Всесвітнього дня творчості та інноваційної діяльності. (21.04.2023.)

...

Мирослав Манюк

ГРОБОКОПАТЕЛЬ

Якось два брати-близнюки,

Яких залишили батьки,

На далекий пішли пустир,

Де був великий монастир.

Стали Господу служити

І молитви підносити.

Один одного любили,

Всюди лише вдвох ходили.

Там же був і один дідок -

Гробокопатель-дід-інок.

Його брати попросили,

Коли прийде час могили,

Обох в ямі закопати

Щоб удвох їм там лежати.

Так життя закрутилося,

Що брати розлучилися.

Поки один далеко був,

То інший смертним сном заснув.

Коли перший повернувся,

Побачив труну, жахнувся,

Та до діда він звернувся:

«Навіщо ти, копатель-дід,

Порушуєш наш заповіт?

Тут моє місце. Ти не знав?

Там брата рідного поклав!

Ти цим образив через край!

Давай, проблему вирішай!»

Дід зі смиренністю сказав

Брату, що у труні лежав:

«Гей! А ну від сну звільнися,

Брату місцем поступися!»

Хочете вірте, або ні:

Мертвий посунувся в труні.

А другий брат туди упав,

Де перший щойно що лежав.

Серце битись перестало,

Тіло у труну упало.

Гробокопатель повздихав

І двох братів там закопав.

17.04.2023.

...

Мирослав Манюк

ЛЕГЕНДА ПРО ПРОЛІСКИ

Легенда відома мені

Про те, що проліски могли

Бути першими на землі

Квітами, які проросли

Біля святого порога

За допомогою Бога.

Адам сказав Єві: «Ідем,

Ми залишаєм сад Едем».

А на землі була зима

І вітер, хмари підійма,

Ховав від неба сонця біг.

Земля приймала білий сніг…

Єва сильно замерзала,

Вона плакати почала,

А сніжинки, що летіли,

Її разом пожаліли:

Щоби Єву обігріти –

Обернулися на квіти.

Вони з снігу з’являлися,

Єва їм усміхалася.

І з’явилася надія

В те, що її пробачить Бог,

В те, що здійснюються мрії,

Що щасливі будуть удвох.

Проліски як і раніше

Є ті квіти найніжніші,

Що виконують всі мрії

І є символом надії.

02.04.2023.

...

Мирослав Манюк

КВІТОЧКА

Посеред лісу - місце просте

Там маленька квіточка росте.

Вся така файна, дуже чиста,

Як мрія кожного флориста.

Захована в сяючих стінах,

Квіточка жене від себе страх.

Молода зірка у падінні,

Вона несе в собі спасіння.

І бджола знаходить там пилок,

Де гарненький кожен пелюсток.

Хай маленька квіточка росте,

Щоб життя не було так пусте.

30.03.2023.

...

Мирослав Манюк

ЯКЩО

Якщо одного разу буде біда,

То я не покину тебе без сліда.

Якщо одного разу схочеш піти,

То я тобі скажу тільки слово «йди».

Якщо схочеш повернутися знову,

То не почуєш від мене відмову.

Якщо одного разу скажеш «люблю»,

То я це слово теж завжди повторю.

Якщо забажаєш ти розлюбити,

То знай, що без тебе не зможу жити.

15.01.2023.

...

Мирослав Манюк

КОХАННЯ ЗДАТНЕ

Іноді я сам не розумію,

Як вдається зберегти кохання.

Адже ми різну спіткали мрію,

По-різному бачимо світання.

Але напевно кохання здатне

Згладити ці всі нерівні кути,

Зробити все різне делікатне

Відшліфувавши життєві мости.

І ось уже стільки спільного є,

Що любов інших форм набуває

І все різне непомітним стає.

Навіть таке у житті буває.

22.12.2022.

...

Мирослав Манюк

СИЛА ПЕРЕМОГИ

Наша українська перемога

Залежить від ЗСУ та Бога,

Здобувається силою зброї,

Яку мають всі наші герої.

Здобувається силою духу

Та силою народного руху.

Силою держави і культури,

Силою козачої натури.

Ще сила у нашої єдності,

У нашої правди та чесності

І нашого вміння працювати

Разом, щоб ворога подолати.

05.12.2022.

...

Мирослав Манюк

ГОЛОВНЕ

Я російською вірші писав,

Українською я говорив

На дозвіллі англійську вивчав,

А у Франції бути хотів.

У Італії друзів я мав,

А в Білорусі юність провів.

Я китайські товари купляв,

У Польщі працювати хотів.

Телевізор німецький придбав

Та всі індійські фільми любив,

Американську жуйку жував

І ще турецький одяг носив.

Де б не був я і що б не робив,

За якою не йшов країною,

У житті я одне зрозумів:

Головне – залишатись людиною.

23.11.2022.

...

Мирослав Манюк

9 ВАЖЛИВИХ ПРАВИЛ

1.Не бійтеся, бо все у ваших руках.

Найбільша перешкода у житті – страх.

2.Піднімайтесь і слідуйте за рухом.

Найбільша помилка – це впасти духом.

3.Ви не прислухайтесь до брехні з трибун.

Найнебезпечніша людина – брехун.

4.Ви не виставляйте напоказ життя,

Бо заздрість – найпідступніше почуття.

5.Пробачайте, щоб помсти не бачити.

Найкрасивіший вчинок – пробачити.

6.Хай наповнюється радістю чаша.

Найкращий захист – це посмішка ваша.

7.Ви вірте і доля не буде сіра.

Найпотужніша сила – ваша віра.

8.Сподівайтесь – буде добра подія.

Найкраща підтримка – завжди надія.

9.Кохайте і не бійтеся зізнання.

Найкращий подарунок – це кохання.

22.11.2022.

...

Мирослав Манюк

ЖИТТЄВІ ІСТИНИ

Вашу особистість формують люди,

З якими ви проводите час буття.

Не витрачайте час на тих, хто буде

Явно отруювати ваше життя.

Бути вільним – значить не залежати

Від всіх рішень інших людей у всьому,

Що може у житті вам належати

І що стосується вашого дому.

Щоб досягти чогось у кожні сфері

Потрібна енергія як фізична

Так і духовна. Відкривайте двері

Туди, де є енергія незвична.

Намагайтеся всім допомагати.

Не чекайте вигоди, бо маєте

За своє життя більше віддавати,

Не шкодуючи, що щось втрачаєте.

Швидко відвикайте від незмінності,

Ніяк не зраджуйте істинам своїм,

Чітко визначайте свої цінності

І не соромтеся слідувати їм.

19.11.2022.

...

Мирослав Манюк

ЛЕГЕНДА ПРО ЧОРТОВІ КАМЕНІ

На ті часи собор Святого Юра

Був дерев’яним і стояв похмуро.

Немало нечистій силі дошкуляв,

Захопити місто Лева заважав.

Чорти вже стали трохи нервувати –

Не знали як собор той зруйнувати.

Врешті решт свій сеймик вони зібрали

І всі разом так радитись почали.

Такий рейвах в окрузі учинили,

Що сплячого п’яничку розбудили,

Місцевого, який вештався без справ,

Який там п’яний в копиці сіна спав.

Спросоння п’яний не міг зрозуміти

Про що так чорти почали галдіти.

З того верещання і белькотіння

Не приходило просте розуміння.

Поки не вслухався і не зрозумів

Про що сеймик клятий чортів той галдів.

Прислухався про що ті говорили,

Що на наступну ніч чорти хотіли

Уламків скель в окрузі назбирати

І ними монастир той закидати.

Після такого п’яничка вже не спав

І щоб чорти забралися чекав.

Коли розійшлися по справам чорти,

П’яничка вирішив до війта піти.

Прийшов і про небезпеку розказав,

Щоб той швидко гінця до Львова послав.

Проте війт і слухати не захотів,

Порадивши щоб той чуть поменше пив.

Він ходив від людини до людини,

Але люди брали його на кпини.

Зрозумів чоловік: не вірить ніхто

І тут йому не допоможе будь-хто.

Чоловік, який був хоча й пияком,

Але був розумним, не зовсім пеньком.

Тоді він свічника та півня накрав

І до темного лісу пошкандибав.

Вибрався на пагорб та став чекати,

Коли кляті чорти почнуть літати.

На півня того шапочку одягнув

Тай той собі мирно на руках заснув.

Аж тут він опівночі не далебі

Почув собі лопотіння крил в небі.

І побачив великі чорні плями,

Що наближались до горба рядами.

То були кляті чорти, без сумління,

Які несли небом брили каміння.

І тоді у темряві навстоячки

П’яничка став запалювати свічки.

Коли той чортів ряд над ним пролітав –

Він шапочку з голови півня зірвав.

Побачив світло, подумав що ранок,

Птах закукурікав як на світанок.

Почувши півнячий крик, кляті чорти

Перелякались, роззявили роти.

Подумали: сонце почне вставати.

Кинули каміння, давай тікати.

Ті всі брили на вершок гори впали,

П’яничку разом з півнем поховали.

Там вони сьогодні перебувають,

Їх чортовим каменем називають.

І ось, коли в гарну, сонячну днину,

Коли там панує тиша єдина,

Коли все довкола як у пустелі,

Прикласти вухо до одної скелі,

То можна, якщо так трохи побути,

Як півень кукурікає почути.

(08.11.22. – 09.11.22.)

...

Мирослав Манюк

ПОРАДИ

Не соромся питати поради

У всіх людей любої посади.

Кожен скаже, судячи по собі,

Ту думку, яка корисна тобі.

Завжди вчися на своїх помилках.

Це твій учитель на твоїх шляхах.

І намагайся їх розпізнати,

Та по життю швидко усувати.

Мислити як всі остерігайся.

Бути нестандартним намагайся.

Краще бути піратом заводним,

Ніж тим військовим моряком простим.

Люди вчинки бачать у квадраті,

Тож зосередься на результаті.

Все обдумай, нічого не забудь,

По житті мірилом якості будь.

07.11.2022.

...

Мирослав Манюк

З ДНЕМ РАКЕТНИХ ВІЙСЬК І АРТИЛЕРІЇ

З днем ракетних військ я Вас вітаю!

Вам, та артилерії бажаю

Завжди над ворогом переваги,

Успіхів, міцності та відваги,

Настрою та духу бойового,

Бравого здоров’я військового.

Ще – правильних позицій у житті,

Завжди давати волю доброті.

Щастя Вам великого достатку,

Щоб було у Вас усе в порядку.

Бажаю виконання всіх завдань,

У кожну мету точних попадань.

Вам, за звільнені села і міста,

Уклін низький та благодать Христа.

За мужність, самопожертву Вашу,

Прийміть велику подяку нашу,

За службу країні і народу

Та за відвойовану свободу.

Долаючи перешкоди, втому,

Живими вертайтеся додому

До дітей своїх, до батька, мами –

Жити в мирі, здобутому Вами!

03.11.2022.

...

Мирослав Манюк

НЕСПОДІВАНКИ ПРИРОДИ

НЕСПОДІВАНКИ ПРИРОДИ

Сьогодні випав перший сніг

У Карпатах України.

Він несподівано заліг

На горі у ці години.

Собою квіти він укрив

На горі Попа Івана

І ще навкруги застелив

Площу свіжого бур’яна.

Ми так скоро не чекали

Від зими холодний привіт,

Бо ще листя не опало

Та на квітах палає цвіт.

Що поробиш – у природи

Несподіванки бувають:

То дощі нароблять шкоди,

То вітри гілля ламають.

Нам же тяжко догодити,

Бо так невизначені ми,

Що зимою хочем літа,

Літом чекаємо зими.

18.09.2022.

...

Мирослав Манюк

ТРИМАЙМОСЯ

Страх, невідомість, лють, надія.

Де будемо завтра? Не знаєм.

Та чи здійсниться наша мрія?

Питають – не відповідаєм…

Коли ми рідних побачимо?

За що війну не пробачимо?

Ланцюжок нескінчених питань,

Що крутяться в голові у нас.

Але тримаймося без вагань

За головне в теперішній час –

За віру в нашу перемогу,

За рідних, що біля порогу…

Тримаймося, бо зустріч буде,

Настане мир обов’язково,

Повернуться всі наші люди

І заживемо краще знову,

Бо буде нація єдина

І буде вільна Україна!

14.09.2022.

...

Мирослав Манюк

ПАТРОН

Легендарний пес-сапер

Породи джек-рассел-тер’єр,

Кожен день він на заданні,

Здійснює розмінування.

Він має дуже гострий нюх

І для саперів кращий друг.

А звати цього пса Патрон,

Має жилет і свій шеврон.

Він справжній герой народний,

Малий, але дуже модний.

Має великий інтерес

Служити у ДСНС.

Він був готовий до вистав,

Але сапером нашим став.

З дитинства ще навчився він

Розпізнавати запах мін.

Коли порушили кордон,

Тоді сапером став Патрон,

До команди приєднався

І з людьми він поєднався.

Є робота у Патрона –

Протимінна оборона.

Після ворога відходу

Розмінує він природу.

Біля танків та ще в полях

Пес покаже безпечний шлях.

А у лісі не буває,

Бо той ліс розтяжки має.

Обожнює він твердий сир,

Щоб мати нюх і добрий зір,

Вже є сторінка в Instagram,

Так що стежте по вечорам.

11.09.22.

...

Мирослав Манюк

МОЯ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

МОЯ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Я йду дорогою свободи,

Я незалежність не скуштував.

Я важко долаю ці сходи,

Я ще освіту не подолав.

Я прокладу до успіху шлях,

Я орю тверду землю свою.

Я не здамся на власних полях,

Я стратегію перероблю.

Я завжди інший спосіб знайду,

Я скуштую солодкий нектар,

Я стану заможним у роду,

Я хочу знати, як живе цар.

Я хочу їсти з багатієм,

Я хочу носити костюми,

Я хочу випити з королем,

Я хочу дорогі парфуми.

29.08.2023.

...

Мирослав Манюк

ВАЖЛИВА СУТЬ

Яке обличчя – значення не має,

А важливо, що воно виражає.

У добрих людях завжди є потреба

І до цього плюс – розумна голова.

Неважливо, який голос у тебе –

Важливо, як дороги твої слова.

Не має значення, як допомогти –

Важливо це робити без зупинки,

И зовсім не важливо, як кажеш ти –

Самі за себе кажуть твої вчинки.

21.08.2023.

...

Мирослав Манюк

НОВІ ДРУЗІ

Нові друзі можуть словами бути,

Але старі друзі – це букви з років.

Постарайтеся букви не забути –

Вони знадобляться для читання слів.

Сторінки життя не перегорнули,

Тому що зміст і сенс у них відсутні.

Нам букви нагадують про минуле,

А слова хапаються за майбутнє.

19.07.2023.

...

Мирослав Манюк

ЧАС

Відвойовуй себе для себе,

А час, який забрали в тебе,

Він вже не повернеться, ти знай,

Тож зберігай його, не втрачай.

Нас грабують, забирають час,

Таємно його крадуть у нас.

Але найгірше - це втрачати

Час навмисно і про це знати.

У тих у часі є потреба,

Хто робить все не так, як треба.

Всього життя не вистачає

Всім тим, хто часу мало має.

Скажи мені, чи є людина,

Що цінує час як хвилину,

Береже кожну мить бо знає,

Що вона кожен день вмирає?

Ти день прожив і той день пропав,

Бо він по годинах помирав.

Насправді смерть нас не чекає -

Вона позаду нас кульгає.

Якщо життя ми відкладаєм -

Воно минає, ми це знаєм.

Все інше чуже і навіть час

Вже не хоче слухатися нас.

Це не єдине, це загальне -

Віддай дрібницю за сакральне.

Хто втратив час - вже не поверне,

Це явище є характерне.

Тож, збережи себе для себе,

Відвойовуй свій час, у неба.

Бо тільки час - найцінніший дар,

Збережи цей дорогий товар.

18.07.2023.

...

Мирослав Манюк

СИЛА СЛОВА

Світлом розуму освіти свій шлях,

Уяви силу у своїх словах.

Твори позитив, а не каяття,

Щоб сяяло щастям твоє життя.

Крізь слова проникає та сила,

Мріям та бажанням дає крила.

Якщо добро тебе осягає,

То ділись з тим, у кого немає.

Ти маєш силу над світом думок,

Не дай затуманить свій черепок.

Створи у душі оазис тепла,

Щоб радість завжди з тобою жила.

Твори те життя, яке хочеш ти,

Склади його з щастя і доброти.

Допоможе тобі сила слова,

Якщо вірно ти вибереш мову.

13.07.2023.

...

Мирослав Манюк

НАВЧІТЬСЯ ВІДДАВАТИ

Навчіться віддавати, люди,

Щедрість і любов у світ несіть.

Тому, що те, що далі буде,

Це ненадовго, тільки на мить.

Діліться посмішками щиро,

Серця відкрийте, світло впустіть.

Віддавати заради миру -

Це не складно, тільки почніть.

Даруйте радість, своє тепло,

Ласку і спів, що з серця звучить,

А нікому не потрібне зло

Від себе назавжди проженіть.

В житті благословенні вчинки

Чим побільше кожен день робіть.

Хороших справ малі частинки

Одну до одної прикладіть.

Навчіться віддавати, милі,

І наш світ яскравішим зробіть.

Хай зло здивується тій силі,

Яка його навік розгромить.

12.07.2023.

...

Мирослав Манюк

З ДНЕМ АНГЕЛА

З Днем Ангела тебе вітаю,

Нехай твоя душа співає.

Нехай небесний охоронець

Подарує тобі червонець.

Хай він, як вірний друг, підніме,

Коли життя будь-що відніме.

І коли є сльози на очах,

Він втішить серце, здолає страх.

Твої розлуки він сприймає,

З тобою поряд пробуває.

Коли радієш – він радіє,

Бо ділить щастя і надію.

З Днем Ангела тебе вітаю,

Хай тебе небо огортає.

Нехай твоя душа засяє,

І щастя хай не покидає.

07.07.2023.

...

Мирослав Манюк

ЗАХИСНИКИ ЗВІЛЬНЯЮТЬ УКРАЇНУ

Захисники звільняють Україну.

Горді серця незламні і готові

Віддати все за свою батьківщину:

Своє життя, останню краплю крові.

Бо Україна - це рідна їх земля,

Сильна вона уже давно, відтоді,

Коли на морі послали корабля

І він пішов… І це стало в нагоді.

Лінія фронту давно вогнем горить,

А наших хлопців не лякає битва,

Бо віра у перемогу кожну мить

Нагадує про себе і молитва...

Нехай молитва допоможе кожна -

Ми молимось за вас постійно Богу.

Ваша відвага є непереможна,

Дарує віру нам у перемогу.

А перемога – це державна мрія,

Яка здійсниться не тільки на словах.

Захисники - це гордість і надія,

У наших жовто-блакитних кольорах.

Захисники звільняють Україну,

Бо ярко палає той вогонь у нас.

Хай переможе правда батьківщини,

І ми житимемо в мирі довгий час.

06.07.2023.

...

Мирослав Манюк

УКРАЇНО МОЯ

Україно моя, народе великий,

Серце в грудях твоїх неспокійне давно,

Бездоріжжям влади ми зайшли в кут тихий,

А ти жадаєш поліпшення все одно.

Є політики, яким не розтлумачиш

Де є їхня гордість, справедливість і честь.

Чи забуті роки, мовчиш, чи не бачиш,

Як країна йде у безодню перехресть?

Чиновники сидять в пишних кабінетах,

А душа народу тихо загибає.

Закони зневажаються у буфетах,

Та хто хоче, твою волю попирає.

О, Держава моя, пробудися від сну,

Знеси корупцію, омийся від бруду.

Покажи всім як ти ненавидиш війну,

Побудуй любов, як величну споруду.

Бо ти маєш ще бути для наших дітей,

Щоб майбутнє їх було краще за наше.

Нехай промінь надії з усіх областей

Проб’є темряву зла і світ стане краще.

25.06.2023.

...

Мирослав Манюк

НАША СВОБОДА

Ми з вами живемо у такий час,

Коли свобода залежить від нас,

Коли мають знати всі народи

Правду про злочин проти свободи.

Світ мусить почути кожне слово

Про обмеження та про неволю,

Щоби свобода обов’язково

Звільнила всі народи від болю.

О, світе мій, розгорнись у волі,

Хай правда стане крилом народу.

Ми живемо у такий час долі,

Коли нам близька наша свобода.

17.06.2023.

...

Мирослав Манюк

МОРСЬКА ЧЕРЕПАХА

У тихому танці хвиль морських,

Поволі з'являється вона -

Морська черепаха. Робить вдих

І раптово пірнає до дна.

У її панцирі є скарби,

Загадки, таємниці моря.

А в очах її є блиск журби

За тими, хто побачив горе.

Пливе, пливе собі відкрито,

Під сонцем промінним, що грає.

Живе у морі гордовито,

В обіймах синіх засинає.

Ця черепаха - посередник

Між небом та світом водяним.

Вона таємниць попере́дник,

І підвладна просторам морським.

Тож пливи, морська черепахо

Хай море не загубить твій шлях.

Відкрий нам свій світ, бідола́хо,

Де сонце танцює у хвилях.

Морська черепахо, ти завжди

Нагадуєш про морську красу.

В твоїй постаті серед води

Ми бачимо добру полосу.

Веди нас, черепаха мила,

У світ пригод, неймовірних мрій.

Будемо разом – в цьому сила,

Вільні, як вітер морських стихій.

Вірш до Всесвітнього дня морських черепах (16.06.2023)

...

Мирослав Манюк

МІЙ НОМЕР

Запам'ятай мій номер назавжди -

Дзвони під час будь-якої біди.

Можеш дзвонити через дрібниці

Та розказати про таємниці.

Мій номер - то мій зв'язок з тобою,

Дзвони як літом так і зимою,

Дзвони вночі, коли бачу я сон,

Ранком подзвони, замуч мій смартфон.

Нехай цей мій номер стане мостом,

До спокою твого поміж добром.

Забудеш про сум, забудеш про страх:

Мій номер - рушниця в твоїх руках.

10.06.2023.

...

Мирослав Манюк

КАЛЕЙДОСКОП

Калейдоскопом життя грає,

Картинки – одна за другою,

Їх людина завжди міняє

Легко ворухнувши рукою.

Вдивляючись у візерунки

Мимоволі здається завжди,

Що вже були схожі малюнки

І кольори ставали в ряди...

Ми часто узорами граєм,

Не можемо натиснути «стоп».

Ось так живемо і не знаєм,

Що наше життя – калейдоскоп.

Написано: 03.02.2016.

Відредаговано: 09.06.2023.

...

Мирослав Манюк

ДРУЖБА

У країні мрій, де сонце в небі грає,

Дружба у серцях наче пісня лунає.

Окремо кожен з нас – у воді краплина,

Але разом – ми хвиля моря єдина.

Друзі, ніби квіти в полі розквітають.

Світлом, теплом наше життя наповняють.

У скрутні часи, та коли серце тремтить,

Вони поряд, готові долю поділить.

Дружба - це дарунок від нашого Бога,

Так часто потрібна друзів допомога.

Усмішка, обійми, доброта й турбота,

Це те, чого так потребує спільнота.

Друзі - це ті, хто радощі розділяє,

Хто ділить журбу, коли серце стискає.

Завжди поруч, тож нехай час не розлучИть,

Бо справжня дружба вогнем у серці горить.

Тож пам'ятаймо ми цю істину завжди,

Друзі – це наш скарб, що врятують від біди.

Будьмо одне ціле і не буде горя,

Дружба нескінченна, як вода у морі.

09.06.2023.

...

Мирослав Манюк
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🖊 Результати конкурсу прози та поезії VivArt! 🖊
20.09.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

От і настав час привітати переможців та учасників з результатами "IX Всеукраїнського літературного конкурсу «VivArt»"! 🥳

... Детальніше
Блоги
Друзі, роман "Срібло і золото" закрито для редагування і доповнення. Джей Даркош
01.10.2023
Оновлену версію і нові глави очікуйте орієнтовно в січні. Дякую всім, хто читав, коментував і підтри ... Детальніше
Партнер-кармаАйлін Руж
02.10.2023
Коли знаходиш свою людину, що в точності схожа з тобою, твоїми смаками, світоглядом, але є одне «але ... Детальніше
Перша в друк.Мак Карсегі (Сергій Макар)
01.10.2023
Привіт, дорогі друзі та читачі! Книга «Рейд» йде в друк. Спершу, звичайно редактура) Насправді не ма ... Детальніше
Теж літератураАрсен Гребенюк
01.10.2023
Агов! Не чули? Не знали? Вийшла книга "Український бестіарій" про істот української міфології. Це ар ... Детальніше
🇺🇦 З Днем захисників і захисниць України! 🇺🇦Аркуш
01.10.2023

Щира шана всім, хто зараз боронить нашу землю та наближає перемогу! Дякуємо за вашу звитяжну працю! Повертайтесь живими та неушкодженими! 💙💛

Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦

... Детальніше
Лампова готикаКнигоманія
01.10.2023
Теплої всім нам осені:) День стає коротшим, погода похмурішою, а в душі прокидаються похмурі нотки. ... Детальніше
На Аркуші вже:
7715читачів
76643коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: