🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / #манюкмирослав (159)

ПАТРОН

Легендарний пес-сапер

Породи джек-рассел-тер’єр,

Кожен день він на заданні,

Здійснює розмінування.

Він має дуже гострий нюх

І для саперів кращий друг.

А звати цього пса Патрон,

Має жилет і свій шеврон.

Він справжній герой народний,

Малий, але дуже модний.

Має великий інтерес

Служити у ДСНС.

Він був готовий до вистав,

Але сапером нашим став.

З дитинства ще навчився він

Розпізнавати запах мін.

Коли порушили кордон,

Тоді сапером став Патрон,

До команди приєднався

І з людьми він поєднався.

Є робота у Патрона –

Протимінна оборона.

Після ворога відходу

Розмінує він природу.

Біля танків та ще в полях

Пес покаже безпечний шлях.

А у лісі не буває,

Бо той ліс розтяжки має.

Обожнює він твердий сир,

Щоб мати нюх і добрий зір,

Вже є сторінка в Instagram,

Так що стежте по вечорам.

11.09.22.

...

Мирослав Манюк

СЕРЦЕ КРАЇНИ

У серці країни світло горить

І темрява йому не загроза.

Жага свободи ніби лід блищить

Як після зимового морозу.

Кохання як океан глибоке,

Об'єднує нас вірою завжди.

Свобода — цінність дуже висока,

Серце країни зазнало біди.

Нехай прийдуть до нас такі зміни,

Що скоро ми співатиме пісні,

Що в серці нашої України

Не буде світло гаснуть взагалі.

Хай лине гомін вітрів степових,

Співаючи куплети любові.

Пам’ятаємо мертвих та живих…

Серце країни – там, де військові.

02.12.2023.

...

Мирослав Манюк

ТРИМАЙМОСЯ

Страх, невідомість, лють, надія.

Де будемо завтра? Не знаєм.

Та чи здійсниться наша мрія?

Питають – не відповідаєм…

Коли ми рідних побачимо?

За що війну не пробачимо?

Ланцюжок нескінчених питань,

Що крутяться в голові у нас.

Але тримаймося без вагань

За головне в теперішній час –

За віру в нашу перемогу,

За рідних, що біля порогу…

Тримаймося, бо зустріч буде,

Настане мир обов’язково,

Повернуться всі наші люди

І заживемо краще знову,

Бо буде нація єдина

І буде вільна Україна!

14.09.2022.

...

Мирослав Манюк

ТУГА

Повернулась народна туга,

А з нею – повітря морозне.

А чи був у народа слуга?

Чи зробив він щось грандіозне?

Тільки вітер розвіяв слова,

Мороз закував обіцянки…

Тішить слава нас військова,

Бо палають ворожі танки.

У серцях наша віра жива!

Світло прийде і всіх зігріє.

Наближаємося до Різдва

День за днем живемо в надії…

20.12.2023.

...

Мирослав Манюк

ЛАЙКИ ДЛЯ СОЛДАТА

Блогери женуться за лайками,

А моделі – за вподобайками,

Ще є художники та поети,

Що теж хочуть слави в Інтернеті.

Сотні тисяч лайків для солдата

Не поможуть біля автомата.

Вподобайки не примножать силу,

Не спасуть сердечкі від могили.

Для солдата, коли гримить битва,

Допомога – слово та молитва.

Частіше з’єднуйте долоні рук

І не сподівайтеся на Фейсбук.

29.11.2023.

...

Мирослав Манюк

ЛИСТОПАДОВА НІЧ

На заході всі стежки замело,

Темніє небо, сонце заходить .

Часу не стримати, було – пройшло,

І знову холодна ніч приходить.

Всі гарні хмари вітер розігнав,

Гілки гойдаються у вишині,

А місяць стіни всі розмалював

І малий двір ховається в тіні.

В нічному мовчанні спить природа,

Так спи і ти, ще поки тепла піч.

Вже не дає нам тепло погода,

Але пройде і це як і ця ніч.

27.11.2023.

...

Мирослав Манюк

КРИК ДУШІ

В муках душа місця не має,

А серце б'ється без зупину,

В середині воно ридає,

За нашу неньку Україну.

Матінко наша, земле рідна!

Багато горя ти зазнала,

Захід в сльозах, у крові східна,

А в центрі зрада спрацювала.

Супроти ворогів велично

Стоїш ти і чути вічний крик.

Жага життя твоя практично

Нами керує як керівник.

В історії твоїй правдиво,

З свободи виросли нащадки,

Щоб на землі жити щасливо

Тобі служить дітям на згадку.

Ми, українці, вільні люди,

Слово велике – наша зброя.

Сьогодні, завтра і повсюди

Вклоняємось перед тобою.

Бо нам сам Бог допомагає.

Запам’ятай це, Україна!

Тебе ніхто вже не здолає

І не поставить на коліна!

25.11.2023.

...

Мирослав Манюк

ВКРАДЕНЕ ДИТИНСТВО

Моє дитинство в мене вкрали,

Ляльки спалили, дім зруйнували…

Я вже не піду в дитячий сад –

Туди попав ворожий снаряд.

Школа стоїть, порожні класи,

Сумно висить портрет Тараса.

Ніхто не прийде на двір шкільний,

А хтось тут мріяв про випускний.

Мій пес десь втік, куди – не знаю,

Я з ним в парку не погуляю.

Пусті квартири і балкони,

А замість сміху – крик ворони.

24.11.2023.

...

Мирослав Манюк

ОСТАННЯ ОСІНЬ ВІЙНИ

Продовжується клята війна,

Друга осінь ледве кульгає…

Під ракетні удари вона

Своє листя знову скидає.

А яскраві на небі зірки

Чують гул сирен по країні

І вже ночі холодні такі,

Що не гріє чай на коліні.

Осінь чує як кулі свистять,

Дає вітер на допомогу

І вони в інший бік всі летять,

Наближаючи перемогу.

Хмари граються з сонцем мило:

То далеко, то поруч із ним.

А у бою не зрозуміло:

Чи то хмари під сонцем, чи дим…

Друга осінь ледве кульгає,

Залишаючи холодні сни…

Я не думаю – точно знаю,

Що це остання осінь війни.

20.10.2023.

...

Мирослав Манюк

НЕДОЛІКИ

У кожного недоліки є,

Але це не дуже страшенно,

А важливо, щоб життя своє

Ми завжди любили щоденно.

Нехай будуть у нас помилки,

Ми ж не боги, не ідеали

І проживемо гідно роки,

Що би люди там не казали.

Будьте щирі на добре слово,

Не закликайте у гості злість,

І вдячний світ обов'язково

Вам любов'ю на це відповість.

Інших за помилки не судіть,

Адже кожен має те, що є,

Зупиніться на мить і знайдіть,

У світі призначення своє.

11.09.2023.

...

Мирослав Манюк

СУМНІВИ

Я не можу, я не можу, -

Промовляєш ти до себе,

Сумніви як огорожа

Закривають все від тебе.

Ти не віриш в свої сили,

В усі можливості свої.

Тому люди говорили,

Що ти пливеш по течії.

Але віра рушить гори,

Якщо без сумнівів вона,

Може осушити море

Від берега і аж до дна.

Коли залишиш ти свій страх,

Почнеш себе поважати,

Тоді побачиш кращий шлях

З можливостями все мати.

Ти сумнівам не дозволяй

Твоїм життям керувати.

Вір у себе і пам’ятай,

Що зможеш все подолати.

05.09.2023.

...

Мирослав Манюк

ПОТОПАЮЧИЙ

ПОТОПАЮЧИЙ

Його забирав океан,

Повітря не вистачало,

А очі затуляв туман

І хвиля горло стискала.

Серед всього океану

Він кличе на допомогу,

В обіймах злого туману

Молитву кричить до Бога:

«Бог, я хороша людина,

До Тебе щодня молюся.

Врятуй! Я – Твоя частина.

Ти ж бачиш, що я топлюся.»

І ось розступився туман,

З'являється човен легкий.

«Рятуйся! - Кричить капітан -

Давай мені руку мерщій

Піднімайся на човен мій,

На землю тебе відвезу,

Поки не застали грозу.»

Кричить чоловік: «Не треба!

Мій Господь мене почує,

Прийде допомога з неба

І мій Бог мене врятує.»

І збентежений капітан

Поплив далі у океан.

Чоловік став хреститися

Та продовжив молитися:

«Господи мій, я добрим був,

Твоїм шляхом завжди ходив,

Врятуй, щоб я не потонув,

Щоб я ще трохи тут пожив.

Бо я – хороша людина,

Врятуй! Я – Твоя частина.»

Потім раптово у ту мить

Ще човен наближається.

Хтось у тому човні кричить,

До людини звертається:

«Врятую тебе від муки -

І він тягнеться до води. -

Ти візьми мене за руку

Та залізай хутко сюди.»

Той головою махає

І так він відповідає:

«Будь ласка, цього не треба -

Моя допомога з неба,

Там мій Бог мене почує,

Тільки він мене врятує.»

Човняр лиш руками розвів,

Взяв весла і далі поплив.

У воді людина молить

І до Бога він говорить:

«Нема у мене каяття,

Бо я хороша людина

І добрий був усе життя,

І віра в мене єдина.

Ніколи не було тривог,

Але де сьогодні мій Бог?»

І ноги стають важкими,

А руки зазнали втоми,

Людина махає ними,

Чекаючи невідоме.

Але ще кличе до Бога,

Не кличе – кричить до нього:

«Прийди за мною, благаю!

Ти любиш мене, я знаю!»

Холодна вода стискає,

Дихання не вистачає.

Хвилі одна за одною

Криють його з головою.

Людина – вперте створіння,

Чекає від Бога спасіння.

Потім на відстані знову

Третій човен з'являється,

Він пропливав тут раптово

І тепер наближається.

Кричать на човні: «Ну, давай!

Хутко у човен залізай!»

А чоловік: «Пливи далі!

Бо мене мій Бог врятує,

Не залишить у печалі

Серед бурі, що бушує.»

Човен далі пропливає

І людину залишає.

Вже щосили дихає він

І тримається як може

Серед океану один,

Вже ніхто не допоможе.

Робить він останній подих,

Він програв свою боротьбу.

Забирають його води,

Тоне він і кляне судьбу.

Приходить злий на небеса

Він не повинен бути там.

Надіявся на чудеса

І ось потрапив в Божий Храм.

Там Господь чекав на нього

І звернувся той до Бога:

«Господи, ти мене забув,

Залишив мене вмирати

І я у воді потонув.

Чому? Я хочу це знати.

Я молив, кликав до тебе,

Допомоги потребував.

Чому ти мене на небі

Тут постійно ігнорував?»

І на небесній вершині

Святий Господь відповідав

Так нерозумній людині:

«Я просто не розумію,

Чому ти знаходишся тут.

Я завжди слухати вмію,

Постійно рятую від скрут.

Я чув твоє голосіння

І як ти до мене кричав

Заради твого спасіння

Тобі три човни відправляв…»

Історію цю пам’ятай.

Коли життя піде за край,

Коли не можеш шлях знайти,

Коли постійно просиш ти

У всевидячого Бога,

Щоб прийшов на допомогу,

Знай, що він постійно чує

І тебе завжди врятує

Хоч цього не побачиш ти,

А Бог зможе допомогти.

Він човни нам посилає,

Вижити допомагає.

Головне – все розпізнати,

Допомогу цю прийняти

І залишимося жити,

Аби тільки не грішити…

20.08.2023.

...

Мирослав Манюк

САМОРОЗВИТОК

Відкрийте вікна думок своїх,

Розкрийте двері свідомості.

Досліджуйте, запитуйте всіх

Як досягти невагомості.

Засійте мудрості волошки,

На благодатних землях думок.

Створюйте плідний ґрунт потрошки,

І насіння зійде до зірок.

Мозок – до мудрості джерело,

Відкрийте – місця там багато.

Заходьте в світ думок, де було

Постійно там щорічне свято.

Не гірше ніж алхімік знатний,

Вмикаємо творчість звідусіль.

Це легко, кожен на це здатний,

Потрібно лише трохи зусиль.

Частіше слухаємо думи,

Бо мозок вимкнений буває.

Тож розумом вмикаєм струми

І пізнаємо все, що сяє.

Пливіть в ідеях як у морі,

Де мозок – вітрила для думок.

Щоб опиниться в цім просторі,

Потрібно лише зробити крок.

Розвивайте мислення, люди,

Саморозвиток – з небом зв’язок.

Нехай кожен день у вас буде

Новим кроком на шляху думок.

24.07.2023.

...

Мирослав Манюк

РУБАЇ ПРО КОХАННЯ

Ангели звуть це насолодою,

Чорти звуть злою перешкодою,

А всі люди коханням його звуть

І так живуть як з нагородою.

+ + +

А без кохання неможливо,

Без нього досить дратівливо.

Тому людям і любов дана,

Щоб жити з коханням щасливо.

+ + +

Нероздільне кохання не принижує,

Людині життя воно не знижує,

Покохати ще раз не заважає,

Воно людину з іншими зближує.

+ + +

Була без радості любов спочатку,

А потім зрад наробили на згадку,

Але і в цьому є величезний плюс:

Розлука буде без смутку, без статку.

+ + +

Кохання таке буває,

Яке перешкод не знає

І для образ та ревнощів

Простору не залишає.

+ + +

Все ж таки добре бути коханим,

Почуттям віддаватись бажаним,

Це більше, а ніж бути багатим,

Це означає бути жаданим.

+ + +

Так у нашому житті прийнЯто:

У коханні безумства багато.

Але і у безумстві як завжди

Є й розуму зовсім небагато.

+ + +

У коханні завжди сильніший є,

Хто менше любить і тільки своє,

Але є і ще один сильніший,

Хто лише любити себе дає.

+ + +

Наполеон знав із самого рання,

Що є єдиний засіб подолання,

У коханні одна є перемога -

Це швидше втекти від того кохання.

Написано: 16.11.2015.

Відредаговано: 05.06.2023.

...

Мирослав Манюк

КИЇВ - МІЙ СОН

О, Києве, мій дивний сон,

Легенда є далека ти.

Мені наснився синій фон

Де твої символи, мости...

І Золоті ворота там,

Що віддзеркалюють наш час,

Хрещатик і Софійський Храм

До себе манять повсякчас.

Символи віри і краси,

Яким рівних не буває.

Де вічно чути голоси

І де молитва там лунає.

А Дніпро - Батько величний,

Тече вічно, нескінченно.

І його потік столичний

Тут впізнаєш достеменно.

Хоч я в Києві не живу

І мені він тільки сниться…

Дасть Бог, побачу наяву

Я чудову цю столицю.

28.05.2023.

...

Мирослав Манюк

ТОСТ ДЛЯ КОХАНОЇ

У твоїх блискучих очах

Я бачу своє відображення

І відступає скромний страх,

Ти створюєш на мене враження.

Так добре зараз з тобою,

Я плаваю у морі спокою,

Почуття течуть рікою.

То ж давай ми вип'ємо з тобою

За наших почуттів вже єдине злиття,

За цей неземний стан і за ці почуття!

Написано: 02.11.2015.

Відредаговано: 27.05.2023.

...

Мирослав Манюк

ПРИТЧА

Я просив собі багато сил,

А життя труднощі давало,

Ще я мудрості собі просив,

Щоб вирішувати все вдало.

Я просив, щоб багатство мати,-

Життя дало м'язи для мети,

Щоб я лише міг працювати

Від світанку і до темноти.

Ще я хотів завжди літати,

А життя дало перешкоди,

Щоб я їх міг подолати

Без жодного крила свободи.

Просив кохання мені дати,

А життя давало лиш людей,

Яким я міг допомагати,

Забувши про силу пристрастей.

Врешті нічого не получив

Я з того, що у життя просив.

Але життя все ж мені далО

Все, що мені потрібно було.

Написано: 30.10.2015.

Відредаговано: 26.05.2023.

...

Мирослав Манюк

РУДІ ЛЮДИ

На Землі, де всяке буває,

Живуть люди, ніби золоті.

Їх волосся яскраво сяє,

За це називають їх руді.

В них криється вогонь таємний,

Що горить безмежно і вічно.

Він не пече, бо він приємний,

Але невидимий публічно.

У їх очах є зорі ночей,

Яскраві, наче сонце раю .

Руді люди - це сила очей,

Що з кожним днем не загасає.

Вони іскру у собі носять,

Яка запалює почуття.

В таких людей натхнення досить,

Щоби розворушити життя.

Отож, шануємо всіх рудих

В світі цьому, хоч небагато,

І ще привітаємо, бо в них

До речі, вже сьогодні свято.

26.05.2023.

...

Мирослав Манюк

ВІДЛУННЯ ЗАПОВІТУ

(Центон)

Як умру, то поховайте

Мене на горі високій,

Серед степу широкого.

Щоб гори дивилися з неба,

Щоб лани широкополі,

На синій далині Карпат

Було видно, було чути…

І коли надійде ранок

У синєє море,

Нехай від мене похилені

І лани, і гори

Понесуть щось добре

До самого Бога

З пісні весняного жайворонка.

Поховайте та вставайте,

Хай почується голос вітру

І вражою злою кров’ю

Хай далека земля звістить.

І мене в сем’ї великій,

Коли вранці засяє сонце,

Не забудьте пом’янути.

Згадайте, хто в горах лежить.

А лукавого забудьте,

Щоб зберегти дух нації

Серед громади воскресній,

Щоб вічно була Україна молода.

Злиття рядків двох віршів. Вірш Максима Рильського «Відлуння» + «Заповіт» Тараса Шевченко.

19.05.2023.

...

Мирослав Манюк

ЗГАДАВ ПРО ТЕБЕ

Сьогодні раптом я згадав про тебе

І серце стало частіше битися,

Але немає в тому вже потреби,

Щоб думкам та мріям ще коритися.

На фото глянув я у твої очі…

А було, що я з них погляд не зводив.

На мить згадав найкращі дні та ночі,

Які колись я з тобою проводив.

А може взяти, просто подзвонити?

Та просто так, без всякої причини

І про все з тобою поговорити,

Але я відкладаю це щоднини...

Написано: 20.11.2012.

Відредаговано: 24.04.2023.

...

Мирослав Манюк

ТВОРЧІСТЬ

Записуйте ідеї на папері,

І втілюйте їх насправді у життя.

Творчість відкриває у світ всі двері

Нового та цікавого майбуття.

Думки наші – це скарб, що є безцінний,

Тож не губіть їх марно в порожнечі,

Бо від них залежить світ благочинний,

Творіть – ще не придумані всі речі.

Творчість – це крила, що дають нам волю,

Літати вільно й далі, ніж хотіти,

Творити щось незвідане уволю,

Щоб світ набагато кращим зробити.

Тож ви записуйте ідеї ваші,

Втілюйте їх у життя незабутнє,

Бо саме це творче мислення наше,

Це для щасливого світу майбутнє.

Вірш до Всесвітнього дня творчості та інноваційної діяльності. (21.04.2023.)

...

Мирослав Манюк

ГРОБОКОПАТЕЛЬ

Якось два брати-близнюки,

Яких залишили батьки,

На далекий пішли пустир,

Де був великий монастир.

Стали Господу служити

І молитви підносити.

Один одного любили,

Всюди лише вдвох ходили.

Там же був і один дідок -

Гробокопатель-дід-інок.

Його брати попросили,

Коли прийде час могили,

Обох в ямі закопати

Щоб удвох їм там лежати.

Так життя закрутилося,

Що брати розлучилися.

Поки один далеко був,

То інший смертним сном заснув.

Коли перший повернувся,

Побачив труну, жахнувся,

Та до діда він звернувся:

«Навіщо ти, копатель-дід,

Порушуєш наш заповіт?

Тут моє місце. Ти не знав?

Там брата рідного поклав!

Ти цим образив через край!

Давай, проблему вирішай!»

Дід зі смиренністю сказав

Брату, що у труні лежав:

«Гей! А ну від сну звільнися,

Брату місцем поступися!»

Хочете вірте, або ні:

Мертвий посунувся в труні.

А другий брат туди упав,

Де перший щойно що лежав.

Серце битись перестало,

Тіло у труну упало.

Гробокопатель повздихав

І двох братів там закопав.

17.04.2023.

...

Мирослав Манюк

ЛЕГЕНДА ПРО ПРОЛІСКИ

Легенда відома мені

Про те, що проліски могли

Бути першими на землі

Квітами, які проросли

Біля святого порога

За допомогою Бога.

Адам сказав Єві: «Ідем,

Ми залишаєм сад Едем».

А на землі була зима

І вітер, хмари підійма,

Ховав від неба сонця біг.

Земля приймала білий сніг…

Єва сильно замерзала,

Вона плакати почала,

А сніжинки, що летіли,

Її разом пожаліли:

Щоби Єву обігріти –

Обернулися на квіти.

Вони з снігу з’являлися,

Єва їм усміхалася.

І з’явилася надія

В те, що її пробачить Бог,

В те, що здійснюються мрії,

Що щасливі будуть удвох.

Проліски як і раніше

Є ті квіти найніжніші,

Що виконують всі мрії

І є символом надії.

02.04.2023.

...

Мирослав Манюк

КВІТОЧКА

Посеред лісу - місце просте

Там маленька квіточка росте.

Вся така файна, дуже чиста,

Як мрія кожного флориста.

Захована в сяючих стінах,

Квіточка жене від себе страх.

Молода зірка у падінні,

Вона несе в собі спасіння.

І бджола знаходить там пилок,

Де гарненький кожен пелюсток.

Хай маленька квіточка росте,

Щоб життя не було так пусте.

30.03.2023.

...

Мирослав Манюк

ЯКЩО

Якщо одного разу буде біда,

То я не покину тебе без сліда.

Якщо одного разу схочеш піти,

То я тобі скажу тільки слово «йди».

Якщо схочеш повернутися знову,

То не почуєш від мене відмову.

Якщо одного разу скажеш «люблю»,

То я це слово теж завжди повторю.

Якщо забажаєш ти розлюбити,

То знай, що без тебе не зможу жити.

15.01.2023.

...

Мирослав Манюк

КОХАННЯ ЗДАТНЕ

Іноді я сам не розумію,

Як вдається зберегти кохання.

Адже ми різну спіткали мрію,

По-різному бачимо світання.

Але напевно кохання здатне

Згладити ці всі нерівні кути,

Зробити все різне делікатне

Відшліфувавши життєві мости.

І ось уже стільки спільного є,

Що любов інших форм набуває

І все різне непомітним стає.

Навіть таке у житті буває.

22.12.2022.

...

Мирослав Манюк

СИЛА ПЕРЕМОГИ

Наша українська перемога

Залежить від ЗСУ та Бога,

Здобувається силою зброї,

Яку мають всі наші герої.

Здобувається силою духу

Та силою народного руху.

Силою держави і культури,

Силою козачої натури.

Ще сила у нашої єдності,

У нашої правди та чесності

І нашого вміння працювати

Разом, щоб ворога подолати.

05.12.2022.

...

Мирослав Манюк

ГОЛОВНЕ

Я російською вірші писав,

Українською я говорив

На дозвіллі англійську вивчав,

А у Франції бути хотів.

У Італії друзів я мав,

А в Білорусі юність провів.

Я китайські товари купляв,

У Польщі працювати хотів.

Телевізор німецький придбав

Та всі індійські фільми любив,

Американську жуйку жував

І ще турецький одяг носив.

Де б не був я і що б не робив,

За якою не йшов країною,

У житті я одне зрозумів:

Головне – залишатись людиною.

23.11.2022.

...

Мирослав Манюк

9 ВАЖЛИВИХ ПРАВИЛ

1.Не бійтеся, бо все у ваших руках.

Найбільша перешкода у житті – страх.

2.Піднімайтесь і слідуйте за рухом.

Найбільша помилка – це впасти духом.

3.Ви не прислухайтесь до брехні з трибун.

Найнебезпечніша людина – брехун.

4.Ви не виставляйте напоказ життя,

Бо заздрість – найпідступніше почуття.

5.Пробачайте, щоб помсти не бачити.

Найкрасивіший вчинок – пробачити.

6.Хай наповнюється радістю чаша.

Найкращий захист – це посмішка ваша.

7.Ви вірте і доля не буде сіра.

Найпотужніша сила – ваша віра.

8.Сподівайтесь – буде добра подія.

Найкраща підтримка – завжди надія.

9.Кохайте і не бійтеся зізнання.

Найкращий подарунок – це кохання.

22.11.2022.

...

Мирослав Манюк

ЖИТТЄВІ ІСТИНИ

Вашу особистість формують люди,

З якими ви проводите час буття.

Не витрачайте час на тих, хто буде

Явно отруювати ваше життя.

Бути вільним – значить не залежати

Від всіх рішень інших людей у всьому,

Що може у житті вам належати

І що стосується вашого дому.

Щоб досягти чогось у кожні сфері

Потрібна енергія як фізична

Так і духовна. Відкривайте двері

Туди, де є енергія незвична.

Намагайтеся всім допомагати.

Не чекайте вигоди, бо маєте

За своє життя більше віддавати,

Не шкодуючи, що щось втрачаєте.

Швидко відвикайте від незмінності,

Ніяк не зраджуйте істинам своїм,

Чітко визначайте свої цінності

І не соромтеся слідувати їм.

19.11.2022.

...

Мирослав Манюк

ЛЕГЕНДА ПРО ЧОРТОВІ КАМЕНІ

На ті часи собор Святого Юра

Був дерев’яним і стояв похмуро.

Немало нечистій силі дошкуляв,

Захопити місто Лева заважав.

Чорти вже стали трохи нервувати –

Не знали як собор той зруйнувати.

Врешті решт свій сеймик вони зібрали

І всі разом так радитись почали.

Такий рейвах в окрузі учинили,

Що сплячого п’яничку розбудили,

Місцевого, який вештався без справ,

Який там п’яний в копиці сіна спав.

Спросоння п’яний не міг зрозуміти

Про що так чорти почали галдіти.

З того верещання і белькотіння

Не приходило просте розуміння.

Поки не вслухався і не зрозумів

Про що сеймик клятий чортів той галдів.

Прислухався про що ті говорили,

Що на наступну ніч чорти хотіли

Уламків скель в окрузі назбирати

І ними монастир той закидати.

Після такого п’яничка вже не спав

І щоб чорти забралися чекав.

Коли розійшлися по справам чорти,

П’яничка вирішив до війта піти.

Прийшов і про небезпеку розказав,

Щоб той швидко гінця до Львова послав.

Проте війт і слухати не захотів,

Порадивши щоб той чуть поменше пив.

Він ходив від людини до людини,

Але люди брали його на кпини.

Зрозумів чоловік: не вірить ніхто

І тут йому не допоможе будь-хто.

Чоловік, який був хоча й пияком,

Але був розумним, не зовсім пеньком.

Тоді він свічника та півня накрав

І до темного лісу пошкандибав.

Вибрався на пагорб та став чекати,

Коли кляті чорти почнуть літати.

На півня того шапочку одягнув

Тай той собі мирно на руках заснув.

Аж тут він опівночі не далебі

Почув собі лопотіння крил в небі.

І побачив великі чорні плями,

Що наближались до горба рядами.

То були кляті чорти, без сумління,

Які несли небом брили каміння.

І тоді у темряві навстоячки

П’яничка став запалювати свічки.

Коли той чортів ряд над ним пролітав –

Він шапочку з голови півня зірвав.

Побачив світло, подумав що ранок,

Птах закукурікав як на світанок.

Почувши півнячий крик, кляті чорти

Перелякались, роззявили роти.

Подумали: сонце почне вставати.

Кинули каміння, давай тікати.

Ті всі брили на вершок гори впали,

П’яничку разом з півнем поховали.

Там вони сьогодні перебувають,

Їх чортовим каменем називають.

І ось, коли в гарну, сонячну днину,

Коли там панує тиша єдина,

Коли все довкола як у пустелі,

Прикласти вухо до одної скелі,

То можна, якщо так трохи побути,

Як півень кукурікає почути.

(08.11.22. – 09.11.22.)

...

Мирослав Манюк

ПОРАДИ

Не соромся питати поради

У всіх людей любої посади.

Кожен скаже, судячи по собі,

Ту думку, яка корисна тобі.

Завжди вчися на своїх помилках.

Це твій учитель на твоїх шляхах.

І намагайся їх розпізнати,

Та по життю швидко усувати.

Мислити як всі остерігайся.

Бути нестандартним намагайся.

Краще бути піратом заводним,

Ніж тим військовим моряком простим.

Люди вчинки бачать у квадраті,

Тож зосередься на результаті.

Все обдумай, нічого не забудь,

По житті мірилом якості будь.

07.11.2022.

...

Мирослав Манюк

З ДНЕМ РАКЕТНИХ ВІЙСЬК І АРТИЛЕРІЇ

З днем ракетних військ я Вас вітаю!

Вам, та артилерії бажаю

Завжди над ворогом переваги,

Успіхів, міцності та відваги,

Настрою та духу бойового,

Бравого здоров’я військового.

Ще – правильних позицій у житті,

Завжди давати волю доброті.

Щастя Вам великого достатку,

Щоб було у Вас усе в порядку.

Бажаю виконання всіх завдань,

У кожну мету точних попадань.

Вам, за звільнені села і міста,

Уклін низький та благодать Христа.

За мужність, самопожертву Вашу,

Прийміть велику подяку нашу,

За службу країні і народу

Та за відвойовану свободу.

Долаючи перешкоди, втому,

Живими вертайтеся додому

До дітей своїх, до батька, мами –

Жити в мирі, здобутому Вами!

03.11.2022.

...

Мирослав Манюк

ЄДНІСТЬ

Єдність українського народу

Не перерветься ні на хвилину.

У цій єдності – наша свобода,

Сила, боротьба за Україну.

Попереду – непростий шлях у нас,

Непрості виклики злої долі.

У єдності подолаємо час

Та відновимо ми свою волю.

Єдність нам дарована від Бога

І у єдності могутні люди.

Попереду – наша перемога

І вона обов’язково буде.

05.10.2022.

...

Мирослав Манюк

НЕСПОДІВАНКИ ПРИРОДИ

НЕСПОДІВАНКИ ПРИРОДИ

Сьогодні випав перший сніг

У Карпатах України.

Він несподівано заліг

На горі у ці години.

Собою квіти він укрив

На горі Попа Івана

І ще навкруги застелив

Площу свіжого бур’яна.

Ми так скоро не чекали

Від зими холодний привіт,

Бо ще листя не опало

Та на квітах палає цвіт.

Що поробиш – у природи

Несподіванки бувають:

То дощі нароблять шкоди,

То вітри гілля ламають.

Нам же тяжко догодити,

Бо так невизначені ми,

Що зимою хочем літа,

Літом чекаємо зими.

18.09.2022.

...

Мирослав Манюк

КАЛИНА МОЯ КАЛИНА

Калина моя, калина,

Стоїш ти одна у полі,

Маєш червону хустину

І свою самотню долю.

А твої тонкі гілочки

Замерзають від морозу,

Не зігріють вночі зірки

І вітри несуть загрозу.

Вся позолочена трава

Тебе зимою вітає,

Чужа техніка військова

Біля тебе догорає...

Калина моя, калина,

Ти бачила злую битву

І як молодий хлопчина

Кричав до Бога молитву.

Тебе, як вірну подругу,

Він все обіймав рукою.

Ось перша куля, ось друга…

Ти його закрила собою.

Остання стрічка патронів…

І ось прийшла допомога:

Хлопці з других загонів

Почули крики до Бога.

Шипіла рація: «Де ти?

Покажи до себе маршрут!»

Відповів хлопчина: «Брати!

Я ось… під калиною, тут!»

Калина моя, калина,

Лиш тільки завдяки тобі

У полі знайшли хлопчину

У тій вогненній боротьбі.

06.12.2023.

...

Мирослав Манюк

ШУКАЄМО СВОБОДУ

Схилився, засмучений дуб

Над пам'ятником солдату.

Український прапор, тризуб,

А в руках по автомату.

Розбиті вікна у домах,

Вбита техніка військова.

Не було правди у словах

Брехливих «ніколи знову».

Не втримати сліз народу.

Як діти, плачемо щодня

І шукаємо свободу

Кругом з півночі до півдня.

Так і будем воювати:

Патріоти – у окопах.

Хто в тилу, той шле донати,

А хтось їздить по європах.

Україна вільна буде,

Коли мужик та депутат

Об’єднаються повсюди

Та в руки візьмуть автомат.

04.12.2023.

...

Мирослав Манюк

ХВИЛЯ СПІВЧУТТЯ

Серце гойдає хвиля співчуття,

За матір болить, болить за дитя.

Ми всі свідки безмежного жаху,

Людської невинності та страху.

О, скільки болі в душах і серцях,

Людей невинних в селах та містах.

Ми просто бажали мирно жити,

А тепер розкидані по світу.

Ворони кружляють над містами,

Зруйновані будинки «братами».

Що це за брат, що вбиває брата?

Чи вільне слово це вже не втрата?

За волю у душах у цій війні

Горять міста, тліють долі в огні.

Але світло має вийти з тіні

І любов засяє в Україні!

Та поки є хоч хвиля співчуття,

Помолимось за волю, за життя.

На перемогу наш орієнтир,

Живе надія на любов та мир.

26.11.2023.

...

Мирослав Манюк

ГОЛОСИ ПОЕТІВ

Як добре, що у ці часи

Чути поетів голоси,

Як добре, що у них є дар

Покласти слово на вівтар.

На жаль словом не змінити

Нам державного діяча,

Римою не зупинити

Загарбника та палача.

Тож не потрібно мовчати –

Свою правду кажіть всюди,

Щоб цю правду могли знати

На всім світі наші люди.

Можливо, слово не спасе

Від того, що непокоїть,

Не передасть жахливе все,

Але, може, заспокоїть?..

Тому, поети, не мовчіть –

Римуйте думи у слова,

Про Україну розкажіть,

Бо ще Поезія жива!

09.10.2023.

...

Мирослав Манюк

ЛІС

Ліс густий, як чорна хмара,

Тут є дерева та кущі,

Тут роздолля для мольфара

Буде більше ніж у селі.

Сонце променями грає,

Сонце в лісі мало сяє,

Ліс шумить, як Чорне море, -

Батько фауни і флори.

Ще буває в лісі тиша,

Що не чути навіть мишу,

В лісі добре заспівати,

Любу ноту можна взяти.

В лісі можна відпочити,

Погуляти, походити…

І пірнути з головою,

Милуватися красою.

Ліс - це диво, наша краса

І тут завжди є чудеса.

Нема над лісом короля,

Бо ліс – народна є земля.

02.10.2023.

...

Мирослав Манюк
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Мене заблокував ІнстаграмКатерина Скрипка
18.07.2024
Шановні колеги, зокрема ті, що слідкували за грою для письменників #історіядляскрипки вже помітили: ... Детальніше
Іноді мрії збуваютьсяСкуловатова Олена
18.07.2024
Дуже давно, коли я тільки почала писати, у мене з'явилася мрія: щоб мою книгу видало «Видавництво Ст ... Детальніше
Група "Автори та читачі" - адміниться БукнетомОлександр Молодецький
08.02.2023
Хотів розповісти цікаву історію. Я деякий час був у фейсбучній групі "Автори та читачі". Нещодавно в ... Детальніше
Гра: чи вмієте Ви в критику?Сергій Василюк
18.07.2024
Вітаю друзі, сьогодні я наведу приклад одного оповідання. Воно написане відомим чеським письменником ... Детальніше
Книга про людину, яка подорожує за вітромКниголюб
18.07.2024
Книга про людину, яка подорожує за вітром Ярослава Литвин «Роза Вітрів» Ця книга привернула мою уваг ... Детальніше
Продовжую знайомитися з творчістю Дмитра ВоронськогоКниголюб
18.07.2024
Ще одна цікава книга про українських козаків. «Мамай, або Перші козаки» Цей гостросюжетний роман в я ... Детальніше
На Аркуші вже:
11820читачів
144429коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: