ВСЕ ТАК І БУДЕ

… і того дня ми скинемо з плечей свої роки,

плюнемо на досвід, на рани, вивчені й невивчені уроки…

… ходитимем босими травою, тримаючись за руки,

танцюватимем без музики під свист, сміх і стукіт…

… дивитимемось в очі, усміхатимемось незнайомцям,

будемо щасливі, сяятимем як маленькі сонця…

… купатимемось голяка, закохуватимемось легко, швидко,

торкатимемось людей, цілуватимемо губи, плечі, долоні, литки…

… знову побачим які гарні квіти, діти, хмари,

шукатимем в небі Марс, Оріон, Плеяди, Стожари…

… станемо знову дурними, п’яними, веселими,

зніматимемось легко в дорогу, мінятимем міста, села…

… слухатимем, як нам читають вголос, і буде цікаво,

цілий день гулятимем на морозі з термосом кави…

… будемо плакати, якщо сумно – в обіймах, разом,

збиратимем квіти в полі, ставитимем в банки – не у вази…

… будемо писати музику, наївні картини, погані вірші,

знатимем точно – все лише буде, нічого не вирішено…

… напишемо своїм друзям паперові, не електронні листи,

ранки будуть прозорі, дні – сонячні, ночі – млосні, слова – прості…

… не всидимо вдома – збігатимемо свіжовимитими сходами,

небо пролиється зливою, дивитиметься, як ми мокрі калюжами бродимо…

… їстимем морозиво – і смак буде такий, як в дитинстві,

радітимем щиро, а драми гратимем, мов артисти…

… все буде назавжди – життя, дружба, кохання –

все так і буде –

як тільки змовкне назавжди тривога остання…