Адресант

Не володій! Іди і залишися!

У цього вірша невідомий адресант;

Минають роки у намисті тиші,

То й хвилюватись, певно,в же не варт.

Поліфонічний стрій безжальних вічностей,

Дитячії, примарні голоси;

Там прірва є для меншості і більшості

І не дадуть, чого б не попросив.

Я віршем опишу страхи можливі,

Я закарбую в серці навіки.

Аби після бурхливої розливи

Посіяти в душевний луг квітки.

Пишу я щиро, може і однаково,

Але ховатись у поезії не звикла.

Бо, зрештою, журба буває всякою.

А чим скінчиться вірш? Напевно, криком...

(червень 2023 р.)