Хроніки Каскадії: Сходження героя

24.06.2023 6:00

Каскад, Каскадія, десь серед спального району

Все життя Саша готувався і вірив, що рано чи пізно апокаліпсис настане: ядерна зима, зомбі, пандемія на кожен сценарій він мав план дій, при якому має стати рятівником. І навіть до катастрофи, що сталася сьогодні бідному хлопчику вдалось підготуватись і врятувати Каскадію. Але все по порядку...

Цього теплого літнього ранку все було дуже дивним. Повітря, що зазвичай насичене вихлопними газами та смородом людей, сьогодні було занадто чистим. Саша, як завжди, прокинувся о 6 ранку, і подзвонив своєму другові, з пропозицією зіграти із ним в теніс. Не зрозумівши чому він ще спить, і точний курс куди він має прямувати, він вирішив витратити вільний час за грою в майнкрафт. Не помітивши, як пройшло кілька годин, хлопець почув голос свого батька, який поспішав на роботу, через що попросив сина сходити за хлібом самому.

Дивуючись, чому за хлібом іде він зараз, а не його ж батько 16 років тому, хлопчина запхав ноги у домашні тапочки, і, подумавши, що на вулиці може бути прохолодно, пішов шукати якусь легку куртку. За кілька хвилин постать у чорній вітрівці і рожевих домашніх тапочках покинула квартиру. На виході з під'їзду його чекав аж ніяк не приємний ранковий вітерець, а сліпучо-яскравий стовп світла, що саме насувався на мирні простори столиці, в честь якої і названа наша країна — Каскаду.

Не зволікаючи і секунди, оскільки вже відпрацьовував цей сценарій вже сотні разів, Саша витягнув телефон і зателефонував до короля Алекса, бо той був єдиний, хто ніколи його не висміював. Правитель завжди підтримував юнака так, ніби щось та й знав.

Вибігаючи з сусіднього дому, король, що досі був у спідньому, почав розгортати сильний магічний бар'єр, щоб повністю огорнути усю територію Каскадії. Хоч країна була маленькою, площею десь як Бельгія, проте для однієї людини розгорнути бар'єр такого розміру було неможливо. Ба навіть більше, простолюд користуватися магією не може взагалі, і тільки королівська династія знає секрет.

Стовп стрімко наближався, але Його величність встиг вчасно огорнути всю країну захисним полем. Підліток, який стояв біля нього, в свою чергу, намагався хоча б чимось допомагати королю, проте не зміг встояти на ногах перед таким захопливим видивом.

Щит слабшав щосекунди, і було зрозуміло король довго не протягне. Кров закипала, стало неймовірно жарко, здавалося ось-ось усім кінець.... Проте загадкове спопеляюче сяйво раптово зникло. Король Алекс впав без сил та свідомості, ледве дихав, і залишалися йому лічені секунди. Поряд вже зібралася добряча група глядачів, котрі не спішили допомагати навіть Його величності, який захистив їх ціною життя. Хоча багато з них самі потребували допомоги, бо почали перетворюватися на пил просто посеред вулиці. Перед тим, як видихнути востаннє, рятівник прошепотів щось на кшталт «Ти зможеш., я вірю в тебе..», після чого віддав Богу душу.

Сльози текли по обличчю Сашка, спершу сповзаючи по щоках, а згодом падаючи на холодну міську землю. Проте для нього ще рано здаватися людство вижило, і це головне. Це ідеальний для нього шанс почати свій шлях героя і привести Каскадію до розквіту.