Хроніки Каскадії: Сходження героя

25.06.2023 10:00

Каскадія, Каскад, спортмайданчик біля Великої гірки

Після того, як його принизила якась обскубана пташка, а згодом добив низький параметр удачі, Саша захотів хоча б свою фізичну форму трішки підтягнути. Колись він чув, що найлегший спосіб стати найсильнішим у світі - це робити по 100 відтискань, 100 присідань і 100 вправ на прес, а також пробігати 10 кілометрів щодня до облисіння. Втім, бажання облисіти не було, та і японська анімація є джерелом інформації не надійнішим за сайти justtrustmebro.com або absolytnayapravda.ru. Хлопець вже якось довірився подібним джерелам, після чого ще довго довелося пояснювати мамі чому зникла вся сода в домі.

Помізкувавши ще трохи, повний ентузіазму спортсмен вирішив скоротити все навантаження в 10 разів, з думкою про те, що і цього для початку вистачить. Та тільки от після пробіжки все тіло вже боліло, і хлопець більше не міг продовжувати

Зупинившись на думці, що почне це з понеділка (змовчавши собі про те, з якого саме), він вирішив повертатися додому і трішки перепочити. Вдома було як ніколи тихо, що й не дивно, бо єдиний мешканець цієї квартири, ба навіть усього будинку, що залишився живий тільки-но повернувся додому. Розуміння, що більше нікого з його рідних, мабуть, вже немає в живих прийшло до нього тільки зараз. У квартирі, попри фактичну тридцятиградусну спеку, стало дуже холодно й незатишно. Кімнатами то тут, то там пробігали залишкові образи його батьків, що постійно метушилися. На жаль, це були всього лише примари, створені втомленим розумом юнака. Той ледве встиг доповзти до ліжка, перед тим, як остаточно звалитися з ніг.

Уві сні образи продовжували згущуватися, набираючись кольору. Щохвилини глибоко з підсвідомості вилазили забуті хороші спогади. Вони накопичувалися і розросталися мов снігова куля. У цей час втомлене тіло Саші продовжувало здригатися. Якби хтось побачив цю картину, то, мабуть не повірив би, що хтось може так спати.

Через дві години, так і до кінця не відпочивши, Саша прокинувся. Тіло було досі втомлене і м'яке, наче вата. І саме під час такого стану синці невідомого походження, які вкривали його від голови до ніг, відчувалися найбільше. Та ще дивнішим для хлопця був факт, що той лежав на підлозі, а одіяло залишилося на ліжку, і тільки один його кутик він ніжно обіймав у своїх руках.

Викинувши цей непотріб з голови, та зібравши свої думки, самопроголошений герой вирішив, що варто врешті почати збирати собі людей, бо ж один в полі не воїн, особливо коли поле це весь світ. Вештаючись години з дві вуличками столиці, Саша зрозумів НАСКІЛЬКИ мало залишилося тепер людей. Після цього ідея повернутися до Дена і почати благати про допомогу не видавалася настільки безглуздою. Єдине, що де дозволяло йому піди під крило ворона залишки власної гідності. Втомлений прогулянкою, він присів перепочити.

Просидівши ось так біля смітників кілька хвилин, Саша помітив як до смітників наближався його добрий знайомий заядлий алкоголік із сусіднього під'їзду дядя Валік. Познайомилися вони, коли одного дня підстаркуватий чоловік тинявся містом у пошуках зайвої порції вогненебезпечної водиці, щоб внутрішньо прийняти вищезгадану. Сивочолий шукав порятунку у пляшці, щоб запити черговий день на заводі. Проте замість пляшки чолов'яга наткнувся на двох підлітків, що мірялися у кого товстіша ручка на ракетці. Йому захотілося згадати молодість, коли той ще був перспективним спортсменом і регіональним чемпіоном з пінг-понгу. Тому він вирішив зіграти, а заодно й навчити хлопців як то робилося за його часів.

Коли Саша тепер побачив діда, то здивувався не менше, ніж коли побачив меч короля демонів у підсобці свого фізрука. Колись запльований власним блювотинням трудяга тепер був одягнений у стильний новесенький фрак ... димівся! З кожної дірки на його тілі маленькими потоками струменів дим. Чоловік побачив його:

— Саша! Це ти? — коли він заговорив хлопець ледь не втратив свідомість від шоку — з рота, у якому рядочком вишикувалися жовті зуби, мов студенти на пару (тільки 20 із 32), замість звичного запаху перегару валив справжній вогонь. Дядя Валік згодом пояснив, що катастрофа дала йому надзвичайну силу замість — того, щоб п'яніти, він тепер дихає вогнем випиваючи горілку, а костюмі вкрав у найближчому ательє, бо ж і так воно нікому вже непотрібно.

Після того, як вони трішки поговорили, Валентин дістав колоду таро і запропонував Саші погадати. Хлопчик, який вірив у всякі забобони очевидно погодився. Старий почав ретельно перемішуючи колоду, щось промовляючи, після чого дістав першу карту. Саме у цей момент перед очима підлітка різко затуманилося...