Минає ніч
200134
Минає ніч за ніччю цілу вічність,
Неначе сплю, хоч навіть не лягла.
Тримаю спокій, каву і обличчя.
Та твою руку, з присмаком тепла.
Зустрілись знов над прірвою безодні,
І відчинилось серце тихим скрипом.
Ми зробим вигляд, що чужі сьогодні,
Щоб снитись одне одному довіку.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯