Не спить земля

Не спить земля, наспівуючи Ліста.

Так плаче небо кришталем сльози

І пломеніє під ногами листя

Вогнем осіннім зрілої краси.

Ще до світанку подих залишився,

Останній сон на декілька хвилин.

Змінився час, ти ж - зовсім не змінився,

Бо почуттів не гасить часу плин.

Торкнутись неба? Встигнемо. Допоки

Не згасли зорі в променях очей.

До щастя залишилось кілька кроків,

Та декілька недоспаних ночей.